Днями до Запорізького обласного краєзнавчого музею завітали друзі, колеги, партнери. Привід був визначний: побачило світ 21-е число щорічного видання «Музейний вісник», повністю присвячене 100-річчю від офіційного заснування нашої історичної скарбниці.
Подія справді непересічна, бо підготовка науковими співробітниками масштабних дев’яти статей, у яких відслідковується створення і розвиток кожного з численних відділів музею, стала фінальним акордом святкування ювілею, який установа відзначила у грудні минулого року.
Презентація цього літопису краєзнавчої родини мала відбутися у березні, але лютневе широкомасштабне вторгнення росії скасувало ці плани. Коли ж по кількох місяцях іншої роботи коробки зі свіжодруком «Музейного вісника» дісталися нарешті до музею, то науковці спочатку навіть не могли відкрити альманах – вони його пестили))).
У фоліанті містяться такі матеріали наукових співробітників установи.
- Андрій Тощев розповів про відділ фондів (започаткований першим директором музею Яковом Новицьким), що зараз налічує більше 110 тисяч експонатів.
- Тамара Деркач надала грунтовний опис діяльності відділу природи, де працюють над широкою тематикою, починаючи від вивчення скам’янілих решток доби палеоліту і закінчуючи дослідженнями окремих видів рослин як «борців» із цивілізаційними забруднювачами довкілля.
- Ірина Коробова, Богдан Пристінський та Сергій Тараненко представили відділ новітньої історії краю, а Вікторія Водоп’ян та Наталія Зубренко – науково-методичний відділ.
- Науковиці відділу історії краю Ольга Чайка, Світлана Козиряцька та Зоя Попандопуло редагували усі тексти, та найперше провели власну колосальну пошукову роботу, аби не лише відслідкувати етапи повоєнного становлення скарбниці, яка під час другої світової втратила усю колекцію разом з архівом, а й добрим словом згадати кожного причетного до її існування і не оминути жодної вагомої події.
- Директор музею Юрій Спіцин у співавторстві з Сергієм Татарінцевим підготував показчик статей, опублікованих у «Музейному віснику за останні 10 років.
Гості, що зібралися на презентації, і які в той чи інший спосіб причетні до багаторічного створення «Музейного вісника», ледве стримували нетерпіння, аби зазирнути в середину видання. Та спочатку висловили свої вітання його творцям-іменинникам.
Директор департаменту культури та інформаційної політики Запорізької облдержадміністрації Владислав Мороко відзначив, що в останні 30 років робота музеологів закладала фундамент держави Україна, і наразі так само важлива, як і щоденна важка праця наших захисників. Бо
історія нашої незалежної країни стоїть поперек горла окупантам, які знищують музейні установи, а науковців переслідують і катують.
Пан Владислав висловив сподівання, що одразу після нашої Перемоги по звільнених містах, містечках і селах Запорізької області поїдуть мобільні виставки, а згодом відбудується і музейні заклади, фундатором яких свого часу став обласний краєзнавчий музей.
Заступник директора музею Георгій Шаповалов зауважив, що українці нарешті вивчили головну книгу – Історію України. Але не кожна музейна установа має кілька залів, в яких широко представлена найновітніша її частина – Революція Гідності та звитяга українських воїнів, що дев’ятий рік захищають незалежність від російських озброєних зайд.
Багаторічний співробітник Запорізького краєзнавчого Володимир Лініков, який нині очолює Музей історії Запорізького національного університету, (до речі, саме пан Володимир чудово оздобив обкладинку ювілейного “Вісника”), емоційно висловив свої сподівання: “Позаминулого року я мріяв, щоб у мене народився син. Мрія збулася. На початку цього року я мріяв привести його на першу екскурсію до музею. Збулося. Тепер я мрію, аби за кілька років зі стендів та вітрин Запорізького краєзнавчого на сина не дивилися російські царі та їхні полководці… Мрії збуваються!»
Керівник видавництва «АА Тандем», у якому багато років готується до друку «Музейний вісник» і багато іншої історико-краєзнавчої літератури, Віктор Тєкуч висловився про завдання на майбутнє лаконічно: “Видавати і перемагати! Перемагати і видавати!”
А науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця» Олег Власов додав: “Якщо під час війни з’явилося таке солідне видання, то можна лише уявити, що буде після нашої Перемоги!”.
Приєднуємося до привітань музею і бажаємо боронителям та досліджувачам духовної спадщини здоров’я та плідної праці на наступні 100 років. У якості історико-краєзнавчого музею імені Якова Новицького, – рішення про перейменування готове з минулого року, і депутатам Запорізької обласної ради лишилося тільки за нього проголосувати.
Ганна ЧУПРИНА