Всі ми живемо нині, відчуваючи екстрим війни. Інфраструктура міста змінилася, склад населення змінився [у Запоріжжі велика кількість ВПО, довкола багато людей, які зазнали втрат війни, моральних та матеріальних, мали поранення, пережили смерть близьких].
Про нервовий стан суспільства, в якому ми живемо, поговорили з головою правління «Простір надії» Юлією Плецькою, перед зустріччю в одному з відділків Запорізької поліції. Пані Юлія з командою реалізували ініціативу «Кімната психологічного розвантаження: проєкт підтримки ментального здоров`я працівників поліції».
“Загалом, ідея не нова, це норма для розвитих країн, де працюють стандарти людяного ставлення до поліцейських. І ми на початку цієї роботи”, – впевнена пані Юлія.
Про це йшла розмова у новоствореній Кімнаті психологічного розвантаження. Добре освітлена кімната здається ще просторішою завдяки м’якому бежевому кольору стін. Дизайн та комфорт лаконічних меблів налаштовують на спокійне спілкування.
“Не вистачає кавової машини”, – майнула думка. Та вона має шанс тут з’явитися.
Бо співпраця має тенденцію на продовження.
– Ми сьогодні одночасно радіємо, що робота з облаштування Кімнати психологічного розвантаження дійшла до завершення, та бачимо, куди рухатися далі. Ми отримали у спілкуванні кілька ідей. Знаємо, що у співробітників відділку є бажання обладнати відповідно сучасним вимогам фізкультурний зал. Це на часі й реально, щоб мати можливість і фізичного, й психологічного релаксу. А також, думаю, варто створити кафе чи буфет, де можна поспілкуватися на професійні теми в убезпеченому від сторонніх місці, – продовжила Юлія Плецька.
Усі ми розуміємо важливість цієї роботи.
Бо поліцейський – людина, яка не просто реагує на гострі моменти суспільного життя, він постійно перебуває поруч із людьми у критичні моменти. Тому поліцейський має себе утримувати у відповідному стані й стабілізувати стан людей, які поруч.
– Поліцейський має врівноважено реагувати на напругу, на стрес, та знати як та таким чином себе поводити. Від рішень, які приймають наші службовці, поліціянти, залежить рівновага суспільного нашого життя. І наш спокій… Фактично, цивільне життя держави тримається на роботі поліції. Це викликає повагу.
Хотілося б, щоб на цьому проєкт не закінчився, щоб цей етап став початком подальшої співпраці. Ми разом із вашим керівництвом, із профспілкою, за підтримки Євросоюзу створили умови, щоб далі наповняти життям і сенсом цю тенденцію, – завершила Юлія Плецька. – Розуміння того, що хтось піклується про психологічний стан та здоров’я працівників поліції, говорить про те, що у нашого суспільства є сили боротися та перемагати”.
Розмову продовжив голова профспілкової організації атестованих працівників органів внутрішніх справ України Віктор Нестеренко. Він подякував представникам ГО «Простір надії»: “Нас понад три тисячі, фактично поліцейський гарнізон, і ми вдячні за небайдужість, за те, що ви робите для нас, бо це дуже важливо для кожного поліцейського і для всієї країни”.
Він має щиру впевненість, що наше суспільство з 2014 року тримається зокрема завдяки такій співпраці: “Підтримка, яку мають сьогодні наші хлопці, можлива завдяки допомозі небайдужих людей, таких як ГО «Простір надії». Це важливо, тому що професія правоохоронця пов’язана з повсякденним ризиком, з постійним фізичним та психологічним перенавантаженням. Ми з нашою психологічною службою мріяли, щоб у нас було місце, де поліцейські могли зняти напругу від своєї роботи. А сьогодні це набуває дуже великого значення. Бо наші хлопці несуть службу в Гуляйполі, Степногірську, Оріхові. Це постійна робота на прильоти, постійна робота з постраждалими людьми. До того ж, у нашому гарнізоні більше третини – ті, хто вийшли з окупованих територій, залишили свої домівки і є внутрішньо переміщеними особами. Розумієте, як їм нелегко. Навіть у цьому є постійний стрес. Тож, те, що ми зробили разом для них – це здорово. Приміть слова вдячності за цей перший наш крок до мрії… Будемо співпрацювати: ми зможемо дуже багато”.
Коментуючи подію, співробітники відділку підказали: проєкт має ще одне застосування: “Бувають ситуації, коли потерпілі важко себе почувають ще й від казенного вигляду приміщення, де ведеться слідча робота. Та ми тепер можемо це спілкування перенести у це приміщення, і за допомоги наших психологів зробити цю роботу більш спокійною, врівноваженою…”
Тобто можливості Кімнати психологічного розвантаження ширші.
І це також кроки до поваги роботи поліцейського, поваги до громадян. Це маленькі кроки до європейського стилю роботи поліції.
Ініціативу «Кімната психологічного розвантаження: проєкт підтримки ментального здоров`я працівників поліції» впроваджує ГО «Простір надії» за технічного адміністрування ІСАР Єднання та сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».
Інеса АТАМАНЧУК, фото учасників події
