Цими лютневими днями українці, де б вони не були, намагаються підтримати свою Батьківщину та її Сили оборони, які вже 11 років ведуть відчайдушну боротьбу за свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Не стоять осторонь підтримки України й країни-партнери та світова прогресивна спільнота.
Українська громада міста Мехелена бере активну участь у культурно-мистецькому житті міста, Фландрії, Бельгії та проводить або бере участь у заходах на підтримку України та її Сил оборони.
З 19 січня по 21 лютого 2025 року в Мехелені, за ініціативою Vermeylenfonds і De Sprekende Ezels, проводиться фестиваль поетичного мистецтва Maandrang. Другий рік поспіль ці заходи, які присвячені фламандській та нідерландській поезії, проводяться в Мехелені. Шанувальники поезії переконані, що саме Мехелен і є тим містом, де повинен відбуватись цей фестиваль, адже саме тут проживали і творили такі відомі бельгійські поети, як Герман де Конінк та Рем Ван де Керхове. Фестиваль поезії вже вдруге проводиться в Мехелені завдяки ініціативі Тома Коолса, організатора Vermeylenfonds, і Пітера Стейса, організатора De Sprekende Ezels Mechelen. На думку організаторів, цей фестиваль поетичного мистецтва стимулюватиме натхнення та почуття красивими словами, гучними реченнями, джазовою та бітововою поезією, театром, кіновиставами та татуюваннями.
15 лютого, у рамках фестивалю, відбувся вечір української поезії під назвою «Кожен вірш – це акт опору. Українські поети в Бельгії». Організатори запросили мене взяти участь у цьому святі поезії. Вірші я пишу давно, але за бажанням і несистемно, та й не вважаю себе особливо талановитим у цьому жанрі літератури. Але девіз вечора не давав мені права на відмову.
Через дві доби після повномасштабного вторгнення нашу малу батьківщину, Бердянський район Запорізької області, окупували війська рф. Перед кожним жителем окупованої території постає питання вибору взаємин з окупантами: послух чи спротив. Ми з дружиною обрали виїзд з окупації та продовження спротиву на інформаційно-культурному фронті. Крім того, як патріотично налаштовані журналісти, ми розуміли, що, звичайно ж, потрапимо до так званих «ліквідаційних списків» окупантів. Як нам пізніше повідомили, так воно і було, десь зустрічав цифру 350 000 українців, занесених до таких списків. До речі, у такі ж списки потрапляв і в серпні 1991 році під час сумнозвісного ГКЧП – невдалої спроби перевороту в СРСР. Якби там не було, коли почали діяти «зелені коридори» з Маріуполя до Запоріжжя, то з’явилася реальна можливість виїхати. На щастя, окупаційний режим ще не було встановлено остаточно, тож ми не зазнали репресій і 4 квітня 2022 року з пригодами нам вдалося виїхати з окупованої території до Запоріжжя.
Але повернемося до вечора поезії. Так сталося, що я один представляв Мехелен та був єдиним українським поетом, що представляв чоловіків. Тож необхідно було тримати стрій. На вечорі я декламував свої вірші: «Моя Україна», «Віримо вам» та пісню «Червона калина – моя Україна». Трішки хвилювався, але ж сцена була знайома, бо захід проходив у приміщенні, де працює українська громада міста. За відгуками глядачів, твори сподобались, чому я дуже радий. Дякую за підтримку під час мого виступу бельгійському поету Gust Peeters, який читав переклад моїх віршів, та українській громаді Мехелена. Зал, де проводився вечір, був заповнений, глядачі, серед яких були як українці, так і бельгійці, дуже тепло сприймали виступи та нагороджували учасників бурхливими оплесками та квітами.
З вітальним словом на початку вечора виступила другий заступник мера міста Сабе де Граф. На вечорі був присутній керівник мехеленського відділу Vermeyiehj Том Коолс та чисельна публіка любителів поезії.
На запрошення бельгійського поета Аkim а. Willems та української поетеси Люсі Стадниковоі відгукнулися та взяли участь у вечорі поезії дев’ятнадцять поетів із різних куточків нашої Батьківщини. Учасники читали українською свої власні вірші, а бельгійські поети Роб Тейс, Густ Петерс, Стів Стооп, Акім Вільямс, Ален Ванклоостер та інші декламували переклади цих віршів нідерландською. Окрім поезії, звучала також українська, бельгійська та голландська авторська музика на українські вірші у виконанні Андрія Сеничака, українця з Антверпена, який народився в Бельгії, та інтернаціонального дуету автора слів та музики Олени Іванової з м. Чернігів та великого друга України Алена Ванклоостера. У вечорі взяли участь уже добре відомі українські митці слова, які наразі проживають в Бельгії: Ірина Шабала з Луцька, Тетяна Федоренко, Люся Стаднікова, Олександра Кравчук та інші. Анна Лупинос із Запоріжжя, Лариса Дущак із Чернігова, Ірина Ярошенко з Києва, Тетяна Аксютенко з Дніпра представляли Українську літературну студію разом з Ганною Лупинос (Брюссель). Дуже сподобалися глядачам молоді поети Анастасія та Тетяна Жарик, для яких цей виступ став дебютним.
Чи може суспільство жити без письменників та поетів? Звичайно ж, ні, оскільки їхньою наймогутнішою зброєю є палке слово, яким можна підтримати і навіть повести за собою в бій за краще майбутнє. А для українців, де б вони не перебували, сьогодні це найважливіше.
Глядачі та учасники насолоджувалися поезією. Вірші та пісні, які звучали на вечорі, оспівували красу України, мужність та нескореність її народу, героїзм та відвагу її Сил оборони. У віршах відчувалася туга за рідним краєм, смуток та біль за втратою близьких і рідних, жах, страх і біль від перебування в окупації чи евакуації. Водночас звучали слова подяки та підтримки Збройним силам України, країнам-партнерам та їхнім народам. Червоною лінією проходила віра в перемогу, деокупацію українських територій та повернення додому.
Вірші торкнулися найглибших струн душі. Учасники вечора своїми творами довели, що поезія – це магія слів, яка здатна створити цілий світ лише з кількох рядків. А кожен вірш чи пісня – це голос дуже важкого для нашої України часу, її історії та є актом спротиву агресії держави-терориста.
Шановні колеги! Дякую за честь бути разом з вами. Муза нехай завжди буде поруч, а ваше слово буде сильним, щирим і безсмертним!
Завершальним номером поетичного вечора стала пісня «Ой у лузі червона калина», яка вже понад сто років надихає українців на боротьбу за свободу й незалежність України. Її виконав дует Олена Іванова та Ален Ванклоостер разом з усім залом.
Керівник української громади Мехелена пані Наталія Добровольська, яка взяла активну участь в організації та проведенні цього вечора, від імені громади подякувала Акіму Вільямсу та Тому Коолсу за підтримку українських поетів та за любов до українського поетичного слова. Також слова подяки за підготовку та проведення вечора виказуємо директору місцевого центру гуманістів Себастьяну Верхену та всім учасникам і гостям свята.
Уже стало традицією, що членкиня нашої української громади Юлія Чен, яка є шеф-кухарем та волонтером, пригощає своїми виробами учасників заходів, які проходять за участі нашої громади. Тож і цього вечора її смачними пиріжками (цього разу з гарбузом) частувалися учасники та гості свята. Кошти, отримані від продажі пиріжків, – це благодійний внесок від Юлії та нашої громади на потреби ЗСУ. Громада дякує Юлії Чен за участь у цих заходах, за українські страви, які популяризують Україну в Мехелені.
Під час поетичного вечора познайомилися з українськими поетесами, які проживають у Бельгії. Серед них і наша відома землячка з м. Запоріжжя Анна Лупинос – письменниця, літературознавиця, публіцистка. Член НСПУ (2006), НСЖУ (2014). У Бельгії вона організувала літстудію, з членами якої виступили на святі. Домовилися про подальшу співпрацю.
Свято поезії «Кожен вірш – це акт опору. Українські поети в Бельгії» закінчилося. Але спротив українців та їхніх Сил оборони російській агресії буде тривати до повної перемоги над ворогом і повернення всіх окупованих і анексованих українських територій.
Слава Україні! Героям Слава!
Микола ЄРЕМЕНКО, Бельгія – Україна
