Користувачам Інтернету іноді здається, що глобальна мережа – це вільний простір, де можна робити що завгодно. Але це не так. В кожній екосистемі, створеній в Інтернеті, є свої правила та алгоритми. Чому вони заважають деяким українцям відкрито висловлювати власні погляди, як не стати жертвою фішингу, і причому тут штучний інтелект – про це йшлося в черговому випуску спеціального проєкту Українського кризового медіа-центру «Кава з Трощинською».
Головна редакторка Громадського радіо запросила до Українського кризового медіа-центру Ігоря Розкладая – головного експерта із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
Ця організація вже 5 років є довіреним партнером компанії Мета, отже добре знається в тому, за якими правилами функціонує соціальна мережа Facebook.
Тетяна Трощинська звернула увагу на те, що багато українців скаржаться на надто жорстку модерацію збоку мережі. Страждає і сторінка Громадського, адже там спостерігається навала російських ботів.
“Страждають не тільки українці. Проблема в очікуваннях. В тому, що українські користувачі хочуть поширювати певний контент, і тут виникає конфлікт. Платформа його не дуже дозволяє. Скільки б користувачі не намагались змінити якісь символи, це не проходить. Не треба з платформою гратися, хто хитріше. Вона знає, як себе захистити від того, що класифікує як мову ворожнечі”, – пояснив експерт.
З його слів, ми маємо конфлікт з розуміння, як працює платформа, і чому працює саме так. Хочемо, щоб це був вільний простір, в який дозволяється все. А компанія дивиться на це інакше. По-перше, це бізнес, який хоче себе захистити від санкцій. З цієї причини і банять. Звісно, з’являється міфологія, що там прийшли боти, росіяни, московський офіс компанії.
“Чи є сенс оскаржувати бан?” – запитала ведуча.
Ігор Розкладай вважає, що є. “Якщо брати оскарження у звичайному порядку, позитивний відсоток дуже низький, – попередив він. –Треба розуміти, що маємо справу з формулами та алгоритмами. Вони не мають почуттів, іноді топорно працюють. Тим не менше, треба відстоювати свою позицію, оскаржувати, але без ілюзій на позитивне рішення. Важлива сама активність”.
Щодо розпізнавання російської дезінформації і пропаганди, здебільшого Мета навчилася видаляти такий контент. Щоправда, це відбувається не відразу. Як правило, впродовж доби.
“Росіяни прощупували наш інфопростір і виявили для себе кілька тем, які, на жаль, найбільш клюють українці. Насамперед, тема корупції у владі, тема мобілізації. Виловлюють у ТікТок ролики, як хапають чоловіків на вулиці, і масштабують на всю країну. Третя найулюбленіша тема – міжнародна підтримка України. Люди не дивляться на профіль. Їх тригерить тема, яка їм дуже близька. На це і розраховується. Всі ці шкідливі прояви – деза, шахрайство, фішинг психологічно продумані і тому, на жаль, ефективні”, – визнав представник ЦЕДЕМ.
Він дав кілька порад відносно виявлення ознак фішингу. По-перше, через рекламу у Facebook не буде поширюватись жодні виплати. У випадках, коли приходитимуть сповіщення про порушення вами авторських прав, не треба на це вестись. Всі сповіщення платформи знаходяться тільки у спеціальному меню.
Обмеження, які накладає одна платформа, нерідко приводить до того, що користувач обирає іншу. Саме так відбувається з Телеграм. Проте, в Україні все більше розмов про те, що цю платформу треба якось регулювати. Чи можливо це?
Ігор Розкладай підкреслив: компанії Мeta і Google, як би ми її не хейтили, знаходяться у Каліфорнії, над ними є певне регулювання збоку Європейського Союзу. Так чи інакше можеш до них достукатись.
“У випадку з Телеграм все складніше. Він походить із Санкт-Петербургу, і є свідчення, що він звідси не виїжджав. Є офіс в Дубає, але там нікого немає. Стандартів спільноти там не існує. Є чат, і не більше того. Коли ми говоримо про якесь регулювання, маємо розуміти, що повинно бути дві опції – або у вас є контроль над цим суб’єктом, і він територіально знаходиться на території України, або у вас є добра воля цього суб’єкту дотримуватись правил. Якщо цього немає, нічого не допоможе. Можна прийняти закон про те, що Телеграм зобов’язаний щось там робити, однак, він не буде цього робити”, – пояснив експерт.
Не можна вплинути і на власників телеграм-каналів. Одна справа, якщо вони ідентифіковані, і до речі, є тренд на реєстрацію онлайн-медіа такими власниками, і зовсім інша справа, коли йдеться про анонімні канали.
“Заблокувати канал на платформі неможливо. Тільки усю платформу. Чи готове до цього суспільство? Не впевнений”, – підсумував Ігор Розкладай.
Оригінал статті на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/hto-i-chomu-blokuye-ukrayinskyj-kontent-v-sotsmerezhah
Відео: https://youtu.be/OVtiR20vJ88
