В Мадриді [Іспанія] 28-30 червня відбулося зібрання членів, друзів та партнерів Північноатлантичного альянсу. Країни-члени Альянсу ухвалили одразу кілька історичних рішень, а також домовилися про те, що наступний саміт відбудеться у 2023 році у Литві.
Нова Стратегічна концепція Альянсу
Саміт НАТО в Мадриді ухвалив нову Стратегічну концепцію Альянсу. Згідно з нею, стратегічні ядерні сили Альянсу залишаються найвищою гарантією безпеки союзників. Водночас НАТО вважає, що обставини, за яких Альянсу, можливо, доведеться застосувати ядерну зброю, є вкрай малоймовірними.
У новій концепції Росія втратила статус стратегічного партнера й названа головною і прямою загрозою безпеці.
Крім того, в документі є пункти (з 49), що стосуються України:
- “Ми продовжимо розвивати наше партнерство з Боснією та Герцеговиною, Грузією та Україною для просування наших спільних інтересів у євроатлантиці: мир, стабільність і безпеку.
- Ми підтверджуємо рішення, яке ми прийняли на Саміті в Бухаресті 2008 року і всі подальші рішення щодо Грузії та України”.
У відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну на саміті НАТО домовилися про наймасштабніше посилення своєї оборони за десятиліття.
Воно складається з кількох пунктів.
- Розширення сил швидкого реагування НАТО з 40 до 300 тисяч військових та посилення східного флангу. Йдеться не про створення нових підрозділів, а про цілковито нову модель цих сил. Фактично, в Альянсі хочуть, щоб 300 тисяч вояків були напоготові протягом 30 днів. Третина з них повинна бути готовою протягом 10 днів.
- Збільшення військової присутності США у Європі. Президент Джозеф Байден повідомив, що планує створити постійний штаб п’ятого армійського корпусу в Польщі, розгорнути дві додаткові ескадрильї F-35 у Британії, додаткову бригаду в Румунії, два додаткові есмінці в Іспанії, нові системи ППО в Італії та Німеччині та покращити ротацію у країнах Балтії.
- Ухвалення вступу Швеції та Фінляндії до НАТО – протокол про приєднання буде підписано 5 липня, після чого 30 країн-союзників в індивідуальному порядку затвердять нових членів на голосуванні своїх парламентів.
- Збільшено витрати на оборону – щонайменше два відсотка ВВП кожної країни витрачатимуть на ці цілі.
Новий пакет військової допомоги для України
Президент України Володимир Зеленський виступив перед високими представниками країн-членів Альянсу он-лайн на початку першої, головної сесії. У відеозверненні він закликав “допомогти Україні зараз закінчити цю війну перемогою на полі бою”.
У відповідь Президент США Джозеф Байден запевнив: “Я не знаю, як це [війна – ред.] завершиться, але це не завершиться завданням Росією поразки Україні”. Канцлер Німеччини Олаф Шольц теж пообіцяв, що Україна отримуватиме підтримку “настільки довго, наскільки потрібно”.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг підкреслив, що лідери країн НАТО домовилися посилити підтримку України та затвердили “всеосяжний пакет допомоги” приблизно на 400 мільйонів євро.
Пакет допомоги складатиметься з двох частин — нелетальної та летальної.
До першої групи короткострокової допомоги увійшли:
- захищений звʼязок;
- паливо;
- медичне обладнання;
- бронежилети;
- обладнання, щоб протидіяти мінам, хімічним і біологічним загрозам;
- сотні портативних систем захисту від дронів.
Друга частина передбачає довготривалу співпрацю щодо переходу України з радянського на натівське озброєння. Для цього Альянс спільно з Києвом розробить дорожню карту для досягнення оперативної сумісності між ЗСУ та арміями країн НАТО.
Паралельно з цим запроваджуватиметься ще один проєкт щодо українського військово-промислового комплексу.
Такий пакет має прискорити постачання нелетального оборонного обладнання Україні, посилити кібернетичну безпеку та підтримати модернізацію українського оборонного сектору.
Заступник голови Офісу Президента України Ігор Жовква на саміті підкреслив, що членство у НАТО було і залишається найкращою гарантією безпеки для України. Наша держава не відмовляється від курсу на вступ до НАТО і навіть відповідає більшості натівських стандартів. Україна веде перемовини про виробництво озброєння спільно зі західними партнерами.
“Наші спецекспортери та представники «Укроборонпрому» мають відповідні контакти з відповідними компаніями, не тільки в країнах НАТО. Процес триває. Озброєння буде нам потрібне навіть після того, як ми виграємо війну”, — наголосив Ігор Жовква.
За матеріалами офіційного сайту НАТО, Офісу Президента України, “Європейської правди»
