Уже в наступні вихідні, 22-23 травня на Історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця» у рамках масштабного проєкту «Мистецький простір» відбудуться «Арт-вихідні».
Понад тридцять митців з різних креативних індустрій та куточків України зустрінуться на Хортиці, щоб озвучити свої візії культурного менеджменту та презентувати власну творчість.
Оскільки мистецтво є мотиваційним джерелом економіки та платформою для суспільних змін, то художню складову заходу доповнить Бізнес-форум.
Напередоні «МИГ» вирішив поспілкуватися з одним із партнерів і провідних спікерів Бізнес-форуму IT-бізнесменом, президентом «Європейської асоціації програмної інженерії» Владиславом Савченком.
– Пане Владиславе, ви зголосилися взяти участь у Бізнес-форумі в рамках “Арт-вихідних” на Хортиці, що влаштовують організатори проєкту «Мистецький простір». Знаємо, що Ви підтримуєте не тільки цю подію, а також інші культурні проєкти. Скажіть, будь ласка, що Ви чекаєте найбільше від таких ініціатив?
– Проведення постійних культурних ініціатив потрібне як для системного розвитку культурного інтелекту українців, так і для поширення глибоких ідей і змісту в маси через інфлюенсерів та знаменитостей.
– Часто кажуть, що культура – це і є підвалини державності і національної політики. А як Ви вважаєте?
– Думаю, що культура, державність і національна політика — це рівноцінні частини, які формують суспільство. Ігнорування хоча б до одного з цих елементів призводить до кризи національної свідомості громадян.
– Як, на Ваш погляд, українська культура може активніше інтегруватися в регіони? Що маємо зробити для того, аби знані за кордоном українські митці стали рідними й близькими для мешканців усіх куточків власної країни?
– Щоб знані закордоном українські митці стали рідними і близькими для мешканців усіх куточків власної країни, про них потрібно ГОВОРИТИ.
Сучасні проблеми потребують сучасних рішень – і культура не виняток. Інтеграція в регіони повинна відбуватися за допомогою всіх можливих діджитал-каналів: грамотний SMM/маркетинг, інфлюенс-маркетинг, PR.
Крім того, ця індустрія зараз повинна трансформуватися під потреби сучасності, знайти своє втілення в дизайнерських роботах: колаборації з українськими модельєрами (особливо стрітстайл), присутності на (музичних і не тільки) фестивалях (Atlas weekend/Західфест), участі в соціальних проектах —
– це все для того, щоб український культурний бренд був впізнаваний перш за все для молоді,
оскільки саме вона формує сучасне і майбутнє ставлення до історичної та сучасної культурної спадщини. Це системна глибока робота, яка повинна бути націлена на ребрендинг культури.
– Як сформувати запит суспільства на підтримку та увагу до свого продукту: української музики, книжок та культурних ініціатив?
– Знову ж таки, ребрендинг культури, про який йдеться в попередній відповіді. Зі школи слово «культура» асоціюється із краєзнавчим музеєм та екскурсоводом, який ледь не засинає під час своєї доповіді. Це було щось обов‘язкове та супернудне.
– Хто має фінансувати такі проєкти: меценати, бізнес, держава, міжнародні донори чи місцеве самоврядування, громади? Як заохотити?
– Це навколофілософське питання. Якщо, наприклад, розглядати стартап як метафору культури, то важливим кроком є об‘єднання авторів мистецьких продуктів та формування спільних культурних проєктів, оскільки саме вони найкраще можуть донести цінність своїх творінь, глибину та зміст.
Я зі свого досвіду знаю, що проєкт якісний, цікавий та потрібний обов‘язково знайде свого «інвестора».
Наступним кроком є діалог діячів культури з бізнесовою та державною спільнотами, пошук точок дотику та взаємовигідного партнерства. Важливим етапом є формування і донесення цінності проєкту до потенційного «інвестора».
– Чому, на Вашу думку, важливо підтримувати соціальні, культурні та освітні проєкти? Що це дає бізнесу – соціальний імунітет, репутаційний капітал, вищі цілі чи ще щось? Як розвивати культуру інвестування у духовність?
– Підтримка соціальних, культурних та освітніх проектів — це потреба бізнесменів, які вже дійшли до найвищої точки свого росту. Коли ти запускаєш успішні проєкти один за одним, коли досягаєш поставлених цілей, коли збираєш настільки великий потік досвіду і прокачуєш рівень своїх можливостей в космічну галактику, ти просто не можеш не віддавати. Підсилюється бажання ділитися досвідом і своїми можливостями, підтримувати і розвивати соціально відповідальні проєкти. Це вже крайній рівень піраміди Маслоу, і той етап свідомості, коли віддаєш тому, що не можеш не віддавати.
– Пандемія переформатовує життя, змушує людей навчатися: це і робота з мобільними додатками, і Zoom-конференції, і більш активне використання соцмереж тощо. Як Ви вважаєте, чи продовжиться ця тенденція? Що у цьому контексті можна зробити для підтримки творчих людей? І що зі свого боку має зробити культурний діяч, щоб отримати допомогу і розширити коло своїх прихильників?
– Застосування діджитал інструментів для просування як продуктів так і Персональних брендів — це майбутнє, яке формується вже зараз. Тому дуже важливо використовувати всі канали комунікації з аудиторіями в Facebook, Instagram, Tik Tok та інших соцмережах. Креативні та цікаві твори набагато швидше стають вірусними саме там (приклад, відео What is Ukraine https://www.instagram.com/p/CMM_TgaHaZj/?igshid=19drb27m4o52p, який розлетівся буквально за кілька годин і сформував свій формат, який аудиторія трансформує та розносить самостійно), всі тренди сучасності зароджуються знову ж таки в соцмережах.
До того ж, зараз активно розвиваються технології блокчейну, які зараз формують нову цифрову культуру. NFT-твори мистецтва продаються за мільярди доларів, чому? Основне УТП — це унікальність та індивідуальність, якої зараз прагнуть всі, а NFT-твір дорівнює картині з автографом.
Якби банально не звучало, але творча людина, яка точно знає свого споживача, не залишиться без уваги в інтернеті. Тож основне завдання культурного діяча: бути присутнім в усіх соцмережах, регулярно показувати свої творіння та доносити до аудиторії свої ідеї.
– Дякую! До зустрічі на Хортиці!
“МИГ” висловлює вдячність пані Любові Мочаловій за допомогу у підготовці інтерв’ю