Захисник України Дмитро з позивним Дар – військовослужбовець із Запорізької області. Воював на Донецькому напрямку, де дістав поранення, та був звільнений зі служби за станом здоров’я.
Про те, як Дар вижив після прицільної кулеметної черги, він розповів Суспільному.
Коли почалася повномасштабна війна, Дар захищав країну в складі батальйону «Айдар» на Донеччині: «Ми були в селі Гранітне. Всі підрозділи пішли, а ми залишились в окопах. Команду виходити нам дали 26-го лютого. Дійшли в село Анадоль. За ним прийняли перші бої. У полі, перед в’їздом у Розівку з боку Маріуполя, є переїзд, і там – поле, де вишикувались дві танкові батальйонно-тактичні групи ворога, і вони по нас стріляли».
Аби вибратись з оточення, довелося подолати 380 кілометрів по Запорізькій та Донецькій областях: «Йдемо вздовж залізної дороги, а тут посадка, а за посадкою йде колона російська. Десь до 400 одиниць різної техніки». Військові вирішили розділитися на малі групи та рухатись, вдаючи цивільних: «Залишили тільки паспорти. Телефони, УБД, військові квитки – все довелось спалити. І пройшли ми під виглядом цивільних 32 російських блокпости».
Діставшись Запоріжжя Дмитро одразу повернувся в батальйон «Айдар» та відправився боронити країну під Вугледаром. Там під час одного із штурмів росіянин вистрілив у нього з кулемета – чергою. Врятували автоматні магазини, які були на Дарі, але два уламки досі в тілі бійця. Один в печінці, другий впирається у серце: «Я досі не сплю на лівому боці. Його не можуть витягнути, і сказали, що в Україні не витягнуть».
Після поранення Дар був звільнений зі служби за станом здоров’я та пішов на службу у ТЦК та СП в Луцьку, куди переїхала його родина з тимчасово окупованої території Запорізької області: «Спочатку повістки роздавав – не дуже приємна процедура, але її теж треба робити. Так я прослужив рік. Мені серед «піксельних» трошки легше і морально, і психологічно».
Нині Дар – головний сержант роти у 141-й окремій піхотній бригаді, його обов’язки – робота з особовим складом. У строю сержант планує бути до перемоги: «Це заслуга дружини, бо вона спочатку планувала виїхати за кордон, а потім сказала: «Поки ти тут, і я тут».
*
Фото: suspilne.media
