Попри повномасштабну війну, тема корупції залишається однією з найбільш чутливих для українського суспільства. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість громадян уважно стежать за спробами подолати це явище, а також підтримують право на конструктивну критику влади навіть у воєнний час. Центр громадського моніторингу та контролю розповідає детальніше.
Сприйняття антикорупційних зусиль
Станом на початок жовтня 2025 року, 56% українців вважають, що держава дійсно намагається боротися з корупцією. Водночас 40% переконані, що Україна є безнадійно корумпованою. Такі результати опитування КМІС від 19 вересня до 5 жовтня 2025. Загалом опитали 1008 повнолітніх респондентів на підконтрольній уряду території.
Відповідно до висновків дослідження, між 2024 і 2025 роками сприйняття українцями боротьби із корупцією поліпшилося. Минулоріч лише 48% респондентів були певні, що Україна справді намагається подолати цю проблему, проти 56% цьогоріч. Водночас, нові показники є гіршими за аналогічні 2023 року — тоді на викорінення корупції оптимістично дивилися 59% респондентів.
Критика влади під час війни
Лише 8% українців вважають, що владу взагалі не можна критикувати під час війни. Частка тих, хто так думає, з 2024 року знизилася з 13%. Натомість 90% згодні, що критика влади має бути присутня, минулоріч таких було 81%.
58% тих, хто виступає за критику, певні, що має бути “виваженою і конструктивною, щоб не розхитувати ситуацію в країні”.
На жорсткій і безкомпромісній критиці наполягає меншість — 32%. Порівняно з 2024 роком частка тих, хто наполягає на жорсткій критиці, не змінилася, а частка тих, хто наполягає на конструктивній критиці — зросла.
Цікаво, що серед опитаних, які називають Україну безнадійно корумпованою, 45% наполягає на безкомпромісній критиці влади. Водночас 54% тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, виступають за конструктивну критику або проти критики взагалі.
Корупція та територіальні поступки
Ба більше — ті, хто вважають Україну безнадійно корумпованою, у більшій мірі готові до територіальних втрат. Зокрема, серед них 34% готові до офіційного визнання окремих територій частиною Росії (проти 22% серед тих, хто бачить спроби боротьби з корупцією), а 25% готові навіть передати Росії території, які зараз під контролем України (проти 15%).
За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, наратив про “безнадійно корумповану Україну” пов’язаний із вищою часткою тих, хто готовий на будь-які, навіть найважчі, умови для завершення війни. “Вістря інформаційної війни — це розповсюдження ворогом уявлень про масове ухилення від служби і про тотальну корупцію (бо це зменшує мотивацію населення йти до війська і зменшує підтримку України серед країн-донорів). І це додає до сприйняття України як тотально корумпованої. Тобто поширення і вкорінення серед української громадськості такого наративу серйозно підриває національну безпеку.
Дуже зручно (і, звісно, на це є підстави) перевести стрілки на владу і покласти на неї всю відповідальність: оскільки немає — з точки зору пересічного громадянина – видатних успіхів за короткий період у боротьбі з корупцією, то поширеність такого наративу є винятково наслідком неефективних дій влади. Проте це буде популістським і безвідповідальним підходом, оскільки довгострокова розбудова інституцій та довгострокова стратегія зменшення корупції є справою всього суспільства — від чиновників у владних кабінетах до пересічних громадян”, — зазначив Грушецький на сторінці КМІС.
