Які можливості різноманітної освіти пропонує Європейський Союз майбутнім будівничим нашої держави
Європейський вибір України, зафіксований уже й у Конституції, для багатьох мешканців держави залишається чимось ілюзорним. Його не можна тут і зараз помацати руками, а рівень життя навіть у сусідній Польщі, не кажучи про Німеччину чи Францію, видається нездійсненною мрією. Бо з власних реформ народжуються якісь “гидкі каченята”. Людям здебільшого не вистачає терпіння дочекатися, коли ці “каченята” перетворяться на “білих лебедів”.
До благоустрою треба і самим рук докласти
Проте молодь [можливо, ще більш нетерпляча] все краще усвідомлює, що до цих перетворень треба й собі рук докласти. І скористатися можливостями побачити світ, познайомитися з чужим досвідом та перенести його до України, які вже зараз надає Европейський Союз.
Для цього треба небагато:
- мати запал і натхнення;
- вміти шукати однодумців;
- володіти англійською, а краще, кількома іноземними мовами:)
У цьому “МИГ” переконався під час прес-туру до Сумської області.
Суми стали об’єктом пильної уваги журналістів тому, що в цьому місті якраз стартувала 28-а сесія Єврошколи.
Більш того, саме у Сумах знаходиться Інформаційний центр ERASMUS+ Youth в Україні, а тутешня молодь бере активну участь у багатьох проектах цієї програми.
ERASMUS+ Youth. Щоб географічні та соціальні обмеження не були перешкодою
В Україні широко відомий загальний гуманітарний проект ERASMUS+. Восени минулого року “МИГ” писав про те, як запорізькі виші користаються “своїми” напрямками цієї європейської програми. Але в ній присутня складова, націлена на молодь у ширшому розумінні – не тільки студентську, а й із верств громадян зі складними обставинами, які мають менше можливостей [сироти, юнацтво зі сільських та віддалених територій, і т.ін], – а також на зміцнення молодіжних організацій та навчання людей, які з ними працюють.
Ця складова і зветься ERASMUS+ Youth. І саме молоді сумчани звернули на неї увагу і продемонстрували вміння гуртуватися. Бо більшість спільних проектів робиться командою.
Як розповіла координаторка Інформаційного центру ERASMUS+ Youth в Україні Анна Ковбасюк, членами програми є усі країни Євросоюзу, а також Македонія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Туреччина. Їхніми партнерами виступають Україна, Молдова, Вірменія, Грузія, Білорусь та Азербайджан [країни Східного партнерства], а також південно-середземноморські країни та РФ.
Програма керується такими пріоритетами:
- соціальне включення та добробут;
- здорові поведінка та спосіб життя;
- активна участь у розбудові місць, де живуть молоді люди;
- базові та наскрізні навички;
- інформаційно-комунікативні технології;
- визнання неформальної освіти.
ERASMUS+ Youth працює за трьома ключовими напрямками:
- Проекти мобільності для молоді та молодіжних працівників.
- Співпраця задля розвитку інновацій та обміну кращими практиками
- Структурний діалог.
Сумська молодь навчилася працювати командами
Якщо перекласти з офіційної мови на людську, то в результаті міжнародних обмінів можна, як, наприклад, в Охтирці, зібрати більше 40 осіб з конфліктних територій та за допомогою іноземних друзів провести в місцевій громаді акцію з просування культури миру для 130 дітей.
Або організувати в Сумах тренінг для молодіжних лідерів та викладачів, як налагодити краще спілкування з мігрантами за допомогою рольових ігор.
Чи впровадити онлайн-курс з ефективного пошуку роботи.
Або поїхати до Німеччини й подивитися, як там молодь спілкується з чиновниками і реально впливає на формування у місті молодіжної політики.
Детальніше про сумський досвід можна прочитати за посиланням
“Європейський корпус солідарності” для волонтерів
Пані Анна розповіла також, що минулого року зі загальної програми ERASMUS+ виокремився ще один цікавий проект під назвою “Європейський корпус солідарності”. Він орієнтований на волонтерів, які бажають надати допомогу у запобіганні стихійним лихам або у відновленні після них, а також у вирішенні різних соціальних проблем у громадах. Десять членів однієї з сумських волонтерських організацій уже встигли побувати у Греції, де протягом двох місяців впорядковували фестивальний майданчик.
Про подробиці цієї ініціативи можна дізнатися тут
За словами пані Анни, у 2014-2018 роках у проектах програми ERASMUS+ для молоді взяли участь 5200 учасників молодіжних обмінів, 2600 молодіжних працівників та 800 волонтерів.
До слова, 6 березня команда Інформаційного центру ERASMUS+ Youth в Україні побувала у ЗНУ, де розповіла представникам запорізьких громадських організацій та активістам, як стати волонтером у іншій країні, де шукати актуальні можливості для розвитку, як організувати молодіжний обмін і подати власний проект.
Що таке EU Study Days
Після розмови з пані Анною Ковбасюк учасники прес-туру в іншому приміщенні Конгрес-центру Сумського державного університету поспілкувалися з молоддю, яка приїхала з різних куточків країни на 28-му сесію Єврошколи.
Офіційна назва цього унікального вишколу від Представництва Євросоюзу – EU Study Days. Як розповіла радниця з питань преси та інформації Представництва ЄС в Україні Вікторія Давидова, ініціативу започатковано у 2014 році. Щороку у різних містах держави відбуваються п’ять чотириденних сесій [до речі, 21-я Єврошкола відбулася в липні 2017 року в Запоріжжі – авт.], на кожній із яких 40 студентів старших курсів чи випускників вишів мають змогу отримати нові знання від найкращих експертів про ключові моменти у відносинах між Україною та ЄС у сферах політики, економіки, енергетики, безвізового режиму, освіти та прав людини, наживо поспілкуватися з представниками інституцій Євросоюзу та науковцями. [Більше інформації про EU Study Days – на сторінці проекту у Facebook]
“Учасників Єврошколи ми відбираємо по конкурсу серед студентів, які оволодівають спеціальностями “міжнародні відносини”, “європейські студії”, “право”, “політологія”, “економіка”, “фінанси”, “бізнес”, “соціологія”, “журналістика”, “історія”, “культурологія”, “філософія” та “філологія”. Претенденти мають скласти заявку і мотиваційний лист англійською мовою та додати коротеньке відео, – розповідає модераторка EU Study Days Катерина Юдіна. – Перемагають ті, хто насправді цікавляться європейською інтеграцією України. Вони вже мають базові знання, тому на сесіях ми не заглиблюємося в якусь одну тему, а намагаємося дати можливість молодим людям ближче познайомитися, об’єднатися, навчитися командній роботі. Замість формальних лекцій надаємо перевагу живому спілкуванню зі спікерами, іграм у засідання Ради Євросоюзу, нічним мізковим атакам для створення презентацій проектів, які мають більше нагадувати шоу, а не реферат”.
А чого очікували від участі в Єврошколі самі студенти?
Катерина з Кривого Рогу – нині студентка Львівського інституту економіки та туризму, вивчає міжнародні економічні відносини. Минулого року брала участь у форумі від НАТО, на якому і дізналася про EU Study Days. На нинішній сесії вона хоче почути відповіді експертів на питання, чому інші країни не надто бажають бачити Україну в ЄС. До того ж, восени у Києві відбудеться форум випускників усіх сесій Єврошколи, троє найкращих поїдуть до Брюсселю. Катя мріє потрапити в цю трійку.
Полтавчанка Анастасія навчається в Національному університеті “Києво-Могилянська академія” на політолога. Тема її курсової роботи – євроскептицизм серед співвітчизників. На Єврошколі дівчина сподівається знайти додаткові аргументи на користь євроінтеграції, аби краще розвінчувати міфи про її недоцільність. Сертифікат Єврошколи також буде вагомою перевагою при вступі до магістратури.
Донетчанка Ліза навчається на перекладача у Горлівському інституті іноземних мов, який зараз отаборився в Бахмуті. Про Єврошколу вона багато чула від друзів і тепер, ставши її учасницею, бажає більше дізнатися про програми студентських обмінів, а також про можливості розвитку – нашої держави та власної особистості. Ліза мріє надалі навчатися за кордоном, а тамтешні приймальні комісії прихильно ставляться до активних учасників неформальних освітніх програм.
Мережа активістів, для яких цінності – не порожній звук
“Ми не нав’язуємо, а даємо молоді можливості для розвитку, аби світоглядний рівень українських студентів співпадав з європейським. Євросоюз нікого не “випихує” з України, – акцентує радниця з питань преси та інформації Представництва ЄС Вікторія Давидова. – Навпаки, керується слоганом “Навчайся та повертайся”. А Єврошкола надає змогу активним молодим людям зав’язати контакти й лишатися на зв’язку з усіма, хто пов’язує свою майбутню кар’єру з Євросоюзом”.
За п’ять років через Єврошколу пройшло близько тисячі студентів, які у власних містах стають центрами тяжіння для інших молодих людей, які готові працювати для громад, не чекаючи чиїхось вказівок. Для популяризації європейських цінностей це набагато дієвіше, ніж надрукувати 20 тисяч листівок чи роздати стільки ж значків чи наліпок.
Навіщо Євросоюзу морочитися з українською молоддю?
Відповідь проста: ЄС зацікавлений мати поруч країну з розумними відповідальними громадянами, які будуть у змозі збудувати відкриту й прозору державу з передбачуваним керівництвом.
Ганна Чуприна, фото автора
