Вже тривалий час громадська та волонтерська діяльність у Запоріжжі має здебільшого жіноче обличчя. Конференції, тренінги та звіти знайомлять та гуртують жінок, знаходяться можливості для обміну досвідом та спільних заходів.
Такою єднаючою подією стала робота в етноселі «Дивосвіт» у селищі Геленджик Запорізької області. Там за підтримки Глобальної мережі жінок-миротвориць (GNWP)* жінки від ГО «Крок до Людей», ЄОЦ «Мазаль Тов», БФ «Меморі 86» та учасниці проєкту дружин загиблих «Коханий, я живу!» створили алею калини та обліпихи біля меморіалу загиблим захисникам України.
Територія етносела з початку свого заснування у 2012 році надихає на спільні творчі та ландшафтні проєкти. Минулого року волонтери БФ «Меморі86» заклали тут лавандинове поле [очікуємо, як молоді рослини перезимують, та за новим проєктом тут з’явиться альтанка].
– «Меморі86» – не суто жіноча організація, – говорить співзасновниця благодійного фонду Інна Мігуля. – але це організація з жіночим обличчям. Переважна кількість волонтерів та співробітників – це жінки. Ми об’єднуємо жінок різного віку та різних професій, і кожна з них робить суттєвий внесок у спільну справу та реалізацію візії організації – створення справедливого, дружнього до кожної людини суспільства.
Більша частина наших бенефіціарок – це жінки. З 2022 року ми долучилися до адаптації у Запоріжжі вимушених переселенців. Ми опікуємось як проблемами дівчат-підлітків, так і проблемами жінок старшого віку, вони досить різні. Але все ж всіх єднає одне – бажання жити у мирному, здоровому у всіх сенсах суспільстві.
Цілеспрямовано допомагаємо жінкам похилого віку. І це не лише надання гуманітарної допомоги, це повернення до активного гідного життя, можливість зробити свій внесок в життя суспільства. Наші бенефіціарки долучились до корисних справ – плетіння шкарпеток, килимків та інших виробів із речей, яким вони дають друге життя. Це такий собі апсайклінг, який вписується в концепцію Zero Waste, якої дотримується наша організація. Ми – за чисту планету, тому намагаємось переробляти чи вторинно використовувати все, що тільки можливо.
Ми можемо певною мірою вважати себе організацією з екологічним напрямком. Ми серйозно підійшли до проєкту «Море спокою» по створенню лавандинового поля. Залучили фахівців, для того, щоб все було зроблено досконало, сприяло біорізноманіттю та не нашкодило екосистемі, що вже склалася.
Завжди із захопленням беремо учать у проєктах партнерів, що спрямовані на навколишнє середовище. Приєднуємося до толок по прибиранню території.
Щодо діяльності на підтримку жінок, маємо великий досвід. У 2024 році за підтримки уряду Фарерських островів реалізовано проєкт «Народжені бути собою», за яким було надано допомогу дівчатам-підліткам та молодим жінкам з громад Запорізької області. Ми провели серйозну роботу в забезпеченні дівчат наборами гідності, а також серію тренінгів – арттерапевтичних, психологічних, інтеграційних. На виїзних заходах дівчата могли відпочити, поспілкуватися та отримати нові знання в сфері протидії гендерно-зумовленому насильству, розвитку лідерських навичок та можливостей для дівчат та жінок. Була організована робота з психологом та консультування з фаховим лікарем-гінекологом.
Проєкт отримав високу оцінку від учасниць: маємо великий запит на продовження і вже працюємо в напрямку пошуку такої можливості.
Також у фокусі нашої уваги жінки найвразливішої вікової категорії – передпенсійного віку. Вони ще не мають пенсійних виплат, але відчувають упередженість, коли намагаються влаштуватися на роботу. Бо це й жінка, ще й ВПО…
У вирішенні проблеми працевлаштування наші можливості обмежені. Намагаємось підтримати інформаційно, надати психосоціальну підтримку.
Всіх бенефіціарів проєктів запрошуємо до участі у майстер-класах (у якості учасників та ведучих), організовуємо для них походи у театр, на екскурсії, на виставки, бо таким чином вони можуть відволіктися від проблем та зменшити почуття соціальної ізоляції.
Та ми маємо багато перетинів, співпадінь у напрямках роботи, і з радістю долучаємося до діяльності жінок-миротвориць.
– Мережа жінок-миротвориць (GNWP) – об’єднання жінок, які творять мир у всіх його проявах. У ставленні до людей, відповідальності перед природою, – розповідає Інеса Носенко, директорка БО «Мазаль Тов». – Маємо співпадіння за всіма напрямками. Висаджуємо і доглядаємо рослини та очищуємо ставок у етноселі в Геленджику.
Також це різнобічна просвітницька, виховна та арттерапевтична робота, яка триває у «Мазаль Тов», перетворюючи його на своєрідний «ноєв ковчег» для небайдужих людей Запоріжжя. Це численні творчі та виховні проєкти для матерів з дітьми. А також підтримка власне жіночої спроможності: “Жінки своїми справами, ідеями, проєктами, самореалізацією, створеними організаціями дають приклад і надихають на подальший розвиток”, – говорить Інеса Носенко.
Минулого року чотири місяці тривав проєкт БО «Мазаль Тов» «Мистецький Дивосвіт – зцілення культурою». І запорізька спільнота отримала десять арт-об’єктів на території області, до створення яких долучилися жінки з різних організацій.
Це і ГО «Крок до Людей», головує в якій психологиня, юристка Ольга Говоруха. Темою розмови з нею стала й участь у проєктах Глобальної мережі жінок-миротвориць. У минулому році пані Ольгу запросили до Туреччини, а згодом – у Відень. Цим поїздкам передувала велика робота.
– Ми розробляли дорожню карту – програму маршрутизації нашої країни. Мали зустріч з представниками ОБСЄ у Відні, щоб актуалізувати потреби України, сформувати спільне бачення, якої підтримки потребує наша країна під час відновлення. Роботу проводила мережа світових жіночих організацій Women’s Networks Vin Together/Жіночі мережі перемагають разом WNVP. Україна в ній представлена у спільній групі з Молдовою.
Метою цих конференцій були дієві стратегії, що мають спиратися на регіональні рекомендації щодо створеної дорожньої карти. Щоб бачити потенціал для змін, треба уявляти регіональні особливості. Які аспекти у кожному регіоні стають дороговказами, яким локальним доробком ми можемо поділитися.
З 5 по 7 лютого минулого року у Відні Global Network of Women Peacebuilders спільно з ОБСЄ провела другу конференцію «Жіночі мережі ПЕРЕМОЖЕМО разом».
У триденній конференції взяли участь 32 жінки-миробудівники та посередники зі Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії, на якій двлилися досвідом та уявленнями про хід здійснення програми «Жінки, мир та безпека»
Ми спиралися формування цих своїх бачень на основі резолюції ООН «Жінки. Мир. Безпека». Ця резолюція має представленість в кожному національному плані дій. Її основна її мета – підтримка миру, діалогу, гендерної рівності, демократії, гуманітарних питань тощо.Жінки-миротвориці прагнуть рівноваги у світі, підтримують демократичні реформи. Це мережа взаємодії, наслідування, спадковості. Мені дуже імпонує та цікавить тема передачі досвіду від покоління до покоління.Це підтримка у суспільстві таких стосунків, які дають кожній людині розвиватися. І це роблять таке суспільство більш демократичним. Та основними є теми рівності, інклюзії і паритету жінок. Підтримка жінок у політиці, в управлінні, у власній самореалізації. – Між тим, громадська й волонтерська діяльність наразі зазнала змін, і її вже не порівняєш з завданнями початку 2022 року. – Так, зараз стейкхолдери** Західної Європи більше підтримують нетворкінг*** в Україні.Ще з десять років тому, зустрічаючись із представником GIZ, почула від нього думку, що у нас ще не сформоване громадянське суспільство. Та наразі ситуація змінилася завдяки сформованим векторам на співпрацю.Горизонтально – з громадянським суспільством. І вертикально, у партнерській співпраці з органами місцевої влади. Є й Громадянська рада у місті. Тобто зараз міжнародні організації роблять наголос на нетворкінг і на взаємодію. І це може бути як взаємодія в межах регіону, так співпраця організацій з різних регіонів. – І я бачу колаборацію різних об’єднань, бо нас підтримує спільна мета. Ми у спільному середовищі живемо і нам треба його оздоровлювати та цей стан підтримувати.– Наразі ми маємо освітній проєкт для викладачів від Українського жіночого фонду. Це протидія та запобігання домашньому насильству, гендерно зумовленому насильству .Та особисто мені дуже близькі культурні проєкти. – Я в цій парафії живу достатньо довго, і я дізналася сказала, що ви плануєте курс лекцій у лютому. – Так, планую лекції по культурі. Це проєкт спиратиметься на терапевтичну силу мистецтва. Можливі нетривалі тренінги по поетотерапії – мене цікавить такий напрямок – в обласній бібліотеці або на бульварі Марії Примаченко. – Там бувають лекції Наталки Лобач, яку ми знаємо ще з галереї Юрія Баранніка. Її робота також має гендерний напрямок. У Запоріжжі в 2000-ні сформувалася велика кількість жінок – культур-регенток, і кожна розробляє свій напрямок творчої роботи. – Мені цікаві культурні проекти у сенсі впливу терапевтичної сили мистецтва, мені цікаве партнерство.Наприклад, маю ідею стосовно формування протидії гендернозумовленному насильству. Можу запропонувати просвітницький тренінг, в якому разом з учасниками сформувати асоціацію, за якою малювати плакати на цю тематику. – Так, плакати нині сильна емоційна підтримка суспільства. Видання «Плакати воєнного часу» стали своєрідним підсумком цієї роботи у Запоріжжі. – Ідея плакатної творчості надихає, бо вона лаконічна і не потребує багато засобів. При цьому добре формує саму ідею. Тобто і людина вихлюпує одразу те, що найбільше їй тривожить. І з точки зору психології це помічна вправа: людина трансформує, переробляє свій досвід на деяку формулу, зрозумілу усім. – Це як ліки швидкої дії. – Так, а щодо «ліків тривалої дії» мене цікавить створення експозиції, подібній музейній, або простору – для психологічного інтерактиву. Мала сильні враження, відвідавши подібний у Дніпрі. Це розвантаження тривалої дії.Мала нещодавно тренінг по форум-театру. Це дуже перспективний напрямок для зняття напруження у суспільстві, бо теми знаходяться саме у середовищі.Цікавий напрямок – театр соціальної присутності. Це театр для вирішення конфліктів через тілесність через інтеракцію.Мені цікаві перформанси, творча самореалізація учасників події…Всі ці нові форми роботи потрібні, бо залучають до нетворкінгу.Так, тренінги – це класний інструмент, але я хочу трошки їх розбавляти, тому що люди втомлені… І коли задіяно більше ресурсу, матимемо й кращий результат. Просто навантажувати мозок знаннями вже замало.Хочу запропонувати арттерапію мистецтвом. Це й згадана поетотерапія, а ще мені дуже імпонує живопис суміє.– Тож, запрошуйте! Будемо долучатись.
*Глобальна мережа жінок-миротвориць (GNWP) – це коаліція з понад ста жіночих організацій з країн світу, які переживають гуманітарні кризи або конфлікти.
Резолюція ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», ухвалена в жовтні 2000 року, передбачає посилення ролі жінок у миротворчих процесах, у запобіганні та врегулюванні конфліктів і вирішенні проблем, спровокованих ними.
28 жовтня 2020 року Уряд України прийняв рішення про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 до 2025 року, розроблений Мінсоцполітики у тісній співпраці з центральними та місцевими органами виконавчої влади, міжнародними партнерами та 18-ма громадськими організаціями.
@gnwp_gnwp, @gnwp_gnwp , #WPS4ClimateAction
**Зацікавлені сторони, причетні особи stakeholders – фізичні та юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність
***Networking – діяльність, спрямована на обмін інформацією між людьми, об’єднаними спільними професійними чи особистими інтересами.
Спілкувалася Інеса АТАМАНЧУК
