Як продовження курсу «Кліматична освіта для зеленого відновлення Запоріжжя», організованого ГО «Екосенс», місцеві освітяни не лише здобули теоритичні знання, а й змогли втілити їх на практиці – засіяли різнотрав’я на території своїх навчальних закладів. Про це розповіли експерти Ради відновлення Запоріжжя
.
Навесні зацікавлені у активній екологічній просвіті навчальні заклади отримали від ГО “Екосенс” набори насіння “хортицького різнотрав’я”. Набори насіння сформував Володимир Марчук, пермакультурний дизайнер і засновник наукового товариства «Богара». Нещодавно експерти відвідали один із закладів, де вже з’явилися перші результати, а саме – заклад дошкільної освіти №226 «Дивограй».
Територія дитсадочка “Дивограй”, що в Шевченківському районі Запоріжжя, оформлена в етнічному стилі, і різнотрав’я органічно вписалося в уже сформований ландшафт.
Оглядаючи клумбу з різнотрав’ям, Володимир Марчук зауважив, що частина багаторічних рослин, таких як волошки, поводиться агресивно і потребує контролю. З іншого боку, експериментально встановлено: час для посіву – важлива складова успіху. Доки тривав освітній курс, насіння висівали в доволі посушливий період, а отже це виявивилося не зовсім вдало. Тому довелося щоденно поливати клумби, щоб отримати сходи.
– Краще сіяти або рано навесні, або восени, коли є природна волога. Тим не менш, бачу ромашки, шавлію, гречку, льон, еспарцет та інші рослини… Тому пропоную в вересні підсіяти на тих ділянках, де проростання було слабким, – зазначив Володимир Марчук.
Дизайнер порекомендував або дозволити насінню рослин, що зійшли, обсипатися, щоб розростатися на цій клумбі, або ж зібрати його до посіву на інших локаціях.
Клумбу для різнотрав’я обрали, спираючись на поради експерта: вона неширока, тому за нею зручно доглядати і дорослим, і дітям, які беруть участь у цьому процесі.
– У нас є гасло: у дитсадку можна все. Діти допомагають – і сіяли, і загрібали, і поливали разом з нами. Їм дуже цікаво. Такий підхід інтегрує екологічну грамотність у щоденне життя, – поділилася вихователька середньої групи Ірина Кічка.
Ініціатива гармонійно доповнила вже існуючі практики садочка. директорка ЗДО №226 Наталія Шаріпова розповіла:
– Оці самшитики з Західної України нам передали козаки, вони над закладом взяли шефство. Ми загалом активно впроваджуємо козацьку педагогіку як опорний заклад, тому в нас часто відбуваються тематичні заходи, їздимо з дітками на Хортицю, в червні вперше провели літній табір. Наші вихованці люблять природу, цікавляться і вчаться поводитись з рослинами: крім клумби з різнотрав’ям, кожна група має власну грядку з овочами і доглядає її. Дуже приємно, що такі активності підтримують батьки.
Володимир Марчук схвально відгукнувся про поєднання рослин на території закладу та водночас запропонував одну з локацій доповнити по периметру ялівцем козацьким задля краси тп користі для здоров’я малечі, а на іншій – створити високу грядку зі збором дощової води з павільйону. В зоні етнопростору пермакультурний дизайнер запланував разом з працівниками закласти аптекарську грядку – поруч із мальвами та тином вона виглядатиме логічно і познавально.
Наступний візит до закладу запланований на вересень. Тоді робитимуться висновки результатів, а також формуватимуться подальші кроки.
Цей досвід – приклад, як екологічна освіта стає практикою, а зміни в місті починаються буквально з клумби.
