Здавалося б: коли навіть у новорічну ніч Запоріжжя здригається від вибухів збитих шахедів, не кажучи про щоденний ворожий терор, – яка може бути мова про плани щодо профілізації освітніх закладів? Проте, впровадження концепції «Нова українська школа» триває восьмий рік і не може зупинитися. Хочеш-не хочеш, важко-не важко, а реформу треба продовжувати. Звісно, з урахуванням нових реалій.
Про це йшлося на громадському обговоренні “Реформа профільної середньої освіти: Запорізька область”, яке відбулося наприкінці минулого року в обласному центрі. Воно було організоване Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Запорізької ОВА. «МИГ» розповідав про загальні цілі й напрямки реформування, а сьогодні приділимо увагу перспективам їхнього втілення у Запорізькій області.
Нагадаємо, що перші кроки на шляху майбутньої профілізації в регіоні були зроблені чотири роки тому. Тоді лише в обласному центрі збиралися відкрити 28 академічних ліцеїв, і точилися гострі дискусії, яким чином забезпечуватимуть профільну освіту громади, бо вже тоді у більшості з них не вистачало дітей для відкриття окремих профільних закладів. А що маємо зараз?
Втрати людського капіталу та закладів величезні
Про нинішній стан системи ґрунтовно розповіла директорка Департаменту освіти і науки ЗОВА Людмила Бухаріна.
За час війни зазнали пошкоджень та руйнувань 258 закладів освіти.
Серед них:
- 146 закладів загальної середньої освіти;
- 74 заклади дошкільної освіти;
- Сім коледжів;
- П’ять закладів вищої освіти;
- 13 позашкільних закладів.
Регіон втратив 30 відсотків працездатного населення – люди виїхали до більш безпечних регіонів чи за кордон. Відповідно, на 57,4 відсотка зменшилася кількість дошкільнят та на 34 відсотки – число школярів.
34 тисячі дітей перебувають в інших областях чи за кордоном, 23 тисячі залишаються на тимчасово окупованих територіях.
Лише за 2023-2024 навчальний рік кількість учнів зменшилася на 17 відсотків і станом на початок теперішнього навчального року складає 114 012 учнів.
Як продовжуються життя й освіта
До великої війни у регіоні налічувалося 496 закладів загальної середньої освіти, зараз освітні послуги надають лише 317, у тому числі 133 працюють без будівлі та майна.
Створено умови для очного/змішаного навчання для 37 240 учнів у 122 закладах (89 шкіл Запоріжжя та 33 школи у 13 громадах області). Дистанційно продовжують навчатися 76 772 учня у 195 школах (19 шкіл у Запоріжжі та 176 у 52 громадах).
Щодо професійної освіти, то усі 18 профтехів Запоріжжя працюють очно/змішано, проте лише 7113 учнів навчаються у місті, а 3462 учня перебувають в інших областях, за кордоном або на ТОТ.
Із 29 коледжів області 12 надають освітні послуги очно/змішано [освіту тут здобувають 8817 студентів], а 17 – дистанційно [5552 студента проживають поза межами обласного центру].
Про три варіанти профілізації
Щодо перспектив. Станом на зараз загальна кількість дітей 5-7 класів, яка за півтора роки має піти до ліцеїв, складає 39 798 33 590. Із них 6208 дітей перебуває на ТОТ, а на вільних територіях – 33 590 (у тому числі за кордоном 6046). Чи зможе Україні до планованих термінів впровадження профільної освіти звільнити тимчасово окуповані території, і чи усі діти повернуться з-за кордону, – величезне питання.
Проте за найпозитивніших умов нинішня демографічна ситуація не дозволяє навіть мріяти про велику кількість ліцеїв: у 45 громадах області (з 64-х) кількість учнів 5-7 класів (усіх) – менше 300-т у кожній. А за стратегією, 300 учнів – мінімальна кількість для відкриття ліцею (по 100 учнів за трьома-чотирма профілями на кожний рік навчання). І експерти прогнозують зменшення контингенту.
Тож Департамент освіти і науки Запорізької ОВА розробив три сценарії створення закладів профільної середньої освіти. За песимістичним варіантом їх може бути 31 (17 академічних та 14 професійних ліцеїв), за оптимістичним – 66 (47 академічних та 19 професійних ліцеїв).
Реалістичним же, на думку експертів, виглядає варіант створення 45 закладів:
- 26 академічних:
- Запорізький район (з обласним центром включно) – 18;
- Бердянський район – 2;
- Василівський район – 2;
- Мелітопольський район – 2;
- Пологівський район – 2
- 19 професійних:
- Запорізький район (з обласним центром включно) – 13;
- Бердянський район – 1;
- Василівський район – 2;
- Мелітопольський район – 1;
- Пологівський район – 2.
Відверто кажучи, навіть реалістичний план створення профільних закладів у районах області зараз виглядає трохи примарно. Головні питання, над якими сушать голови фахівці: “Кого будемо навчати?” і “Хто буде навчати?” Проте, принаймні, в обласному центрі створення академічних ліцеїв невідворотнє. Хочеться, аби воно було прозорим і публічним, як обговорення за швейцарсько-українським проектом DECIDE. Аби довкола цього процесу не виникло освітянсько-батьківських баталій. Вони нам зараз зовсім не потрібні.
Ганна ЧУПРИНА, ілюстрації та інфографіка з доповіді Людмили Бухаріної
ДОВІДКОВО
Реформа «Нова українська школа» триває восьмий рік. Вона завершилася в початковій школі і гімназії. Паралельно з цим відбувається активна робота над впровадженням у 2027 році реформи у старшій школі.
Для забезпечення ефективного впровадження реформи старшої школи головам територіальних громад і управлінцям у сфері освіти, у межах їхньої компетенції, необхідно:
- Сформувати мережу закладів загальної середньої освіти, яка відповідає демографічній ситуації, потребам учнів та дає змогу якісно організувати профільне навчання.
- Забезпечити академічні ліцеї кваліфікованими педагогічними кадрами.
- Організувати підвезення / проживання старшокласників, які мешкають на значній відстані від місця навчання.
- Покращити матеріально-технічну базу відповідних закладів освіти.
ТАЙМЛАЙН РЕФОРМИ
2023 — 2024 рр. підготовчий етап: написання стратегії, дорожньої карти, узгодження законодавчої рамки, формування органами місцевого самоврядування перспективної мережі майбутніх академічних ліцеїв;
2025 — 2026 рр. – пілотування в окремих закладах освіти (уже відібрано перші 30 ліцеїв);
2027 — 2029 рр. – впровадження — перехідний етап;
2029 — 2033 рр. – впровадження — фінальний етап.
