У червні на запрошення Музею архітектури у Запоріжжі побували Ліза та Тетяна Євсеєви, архітекторки, які опікуються неповторною спадщиною рідного міста – Нової Каховки.
Виставки, лекції, наукові конференції та майстер-класи, які проводять Ліза та Тетяна в Україні та інших європейських країнах, популяризують новокаховську красу, створену завдяки наполегливості двох Довженок – письменника та кінорежисера Олександра Петровича та художника-монументаліста, бойчукіста Григорія Овксентійовича.
Втручання Олександра Довженка привело к тому, що орнаменти української вишиванки виникли навіть на даху величного Палацу культури Нової Каховки. А винахід різьблення по сирому тиньку, як не надто дорогий декор, і розробка національних мотивів надали індивідуального вигляду чи не двомстам будиночкам Нової Каховки. Їх ніби вбрали у кам’яні вишиванки, які вони носять вже більш ніж 70 років.
Більше фото – тут: https://violity.com/ua/publication/2864-kam-yana-vishivka-znicshennya-ukrayinskoyi-kulturi-trivaye.html
Тож, спробувати свої творчі сили у виконанні орнаментів та малюнків різьбленням по сирому тиньку зібралися й заоохочені запоріжці… Під розмови та спогади, під супровід інформаційної та аналітичної лекції про архітектуру середини XX сторіччя, під сум за рідним окупованим нині містом, були вироблені 14 круглих мотивів, які, витримані добу, мають бути такими ж міцними, як і “кам’яні вишиванки” Нової Каховки.
“Все ідеально реалізовано у співпраці із Музеєм Архітектури Запоріжжя, – написала у соцмережі Ліза Євсеєва, покидаючи Запоріжжя. – Михайло Мордовський привіз пісок з берега Дніпра, і був приготований фактично автентичний розчин. Адже вперше за два роки історії наших воркшопів ми мали можливість використовувати рідний дніпровський пісок. Той самий, що з ним працював Григорій Довженко у Новій Каховці. Чистенький, дрібний, окатистий – він сам тече як річка і ріжеться надзвичайно легко. Дякуємо всім учасникам та учасницям – обов’язково зустрінемось у Новій Каховці як і домовились!”
Запорізькі майстри кераміки Олександр та Лариса Жолудь, майстри львівської школи, із цікавістю долучились до події: “Як нас війна вмакує в історію України, яку ми мало знаємо. Обов’язково побачимо в натурі «Кам’яні вишиванки»”.
Мріємо про це разом. Мета у нас нині – як на дизайнерській роботі Лізи:
Руки роботящі та вмілі є у нас, і нас багато.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки, учасників події та за відкритих Інтернет-джерел
