Європейська інтеграція України – як кістка в горлі кремлівським очільникам. Тож країна-агресор не шкодує зусиль і, насамперед, коштів, аби спаплюжити, викривити, підірвати довіру до європейських цінностей. Причому дезінформаційні кампанії російської пропаганди працюють в обидва боки, намагаючись виростити негативне ставлення як українців до ЄС, так і мешканців країн-членів Євросоюзу до України.
На європейців росіяни багато років впливали через онлайн-медіа Voice of Europe, яке таємно фінансувалося кремлем. Діяльність цієї платформи з поширення проросійської пропаганди та підриву підтримки України викрили чеські спецслужби, що призвело до запровадження санкцій ЄС та блокування ресурсу.
Проте ворог використовує багато інших методів та засобів. Наприклад, сайти-одноденки. Або так звані «двійники». Це коли під якісь актуальні події з’являються фейкові відео, які повністю копіюють стиль, а також містять логотип впізнаваного медіа (DW, ВВC, Euronews) чи організації. Ну, і не нехтують пропагандисти класикою жанру: правдиві факти вихоплюються з контексту та перекручуються до навпаки.
Дуже багато дезінформації поширюється через соцмережі, де діють боти й тролі, використовуються можливості штучного інтелекту тощо.
А які ж найбільш поширені «думки» пропагандисти намагаються вкласти у голови українців і що їм можна протиставити?
- “ЄС використовує Україну та заробляє на ній гроші”. – Підтримка України Єсрвросоюзом від початку повномасштабного вторгнення склала 188 мільярдів євро.
- «Євроінтеграція призвела до краху економіки України». – Погіршення економічного стану спричинило військова агресія росії проти нашої держави.
- “Євроінтеграція України призведе до розвалу ЄС”. – Україна з її воєнним досвідом може бути корисною усім державам-членам Євросоюзу.
- “Вступу до ЄС хоче влада, а не українці”. – Спростовують цю тезу регулярні опитування, що проводяться авторитетними українськими та закордонними аналітичними центрами.
- “У росії, на відміну від України, цінують життя та добробут українців”. – Цей «постулат» найменше доводиться спростовувати «завдяки» щоденним бомбардуванням українських міст та сіл.
Дезінформація, що розповсюджується російською пропагандою, спрямована на виправдання війни: мовляв, якби українці лишилися в сфері впливу росії, то нічого страшного би не трапилося. Що євроінтеграція – «помилка, через яку обидві сторони тільки втрачатимуть».
З іншого боку, пропагандисти роздмухують «втому від війни» вкидами, що Україна начебто стає тягарем для Євросоюзу, бо запроваджені проти росії санкції б’ють і по добробуту мешканців ЄС. Що наші біженці займають «чужі» місця на ринку праці, а молодь – на студентських лавах.
Роспропаганда не втомлюється спекулювати на темі виборів, намагаючись переконати європейців у «нелегітимності» української влади. Натомість українцям підсовується думка про «недосяжність цілі»: мовляв, європейці тільки годують нас обіцянками і водночас ставлять нереалістичні вимоги. Самі лише хочуть, аби ми за них воювали. А уряд наш про це начебто «знає» – росіяни вдаються до цитування «експертів», яких щедро фінансують. Або видають думку однієї людини, нехай і посадовця однієї з країн-членів Євросоюзу, за думку усього ЄС (нагадаємо, що до складу Європейського Союзу входять 27 країн).
Як убезпечити себе від емоційного розхитування? Пам’ятати, що ворог нахабний і підступний, намагається вплинути на нашу психіку. Створюючи, у тому числі, емоційний фон зневіри й розпачу. Тож треба бути обережними, читати офіційні першоджерела, а коли вже не вдається не споживати інформацію зі соцмереж, то бути уважними до деталей і користатися хоча б мінімальними фільтрами.
Що видає ворога у соцмережах?
- Фото профілю випадкове або згенероване штучним інтелектом
- Ім’я складається з набору цифр та букв
- Велика кількість підписок, мало підписників
- Відсутня чи абстрактна біографія
- Багато дописів за короткий час, однакові хештеги всюди
- Мова ненависті, специфічна лексика («тотальная коррупция», «хаотичное госуправление» тощо), провокації
- Фейки, теорії змови
- Граматичні, стилістичні, лексичні помилки.
Будьмо пильними. Тримаймо голову холодною.
Підготувала Ганна ЧУПРИНА, фото авторки, співавтор Інна БАХТІНА
