Як вийшло так, що українським інтернетом володіють росіяни?
Завдання інтернет-провайдера — надавати телекомунікаційні послуги клієнтам. Зазвичай ми не замислюємось про роботу інтернету, доки він працює, але саме тут криється найцікавіше.
Кожен провайдер, що працює напряму з користувачами, лише продає орендовані у свого постачальника канали. Умовно цю компанію вищого рангу можна назвати провайдером для провайдерів. Він надає широку смугу доступу до інтернету, яку провайдери ділять між клієнтами.
Цих компаній значно менше, а їхні назви нічого не скажуть масовому користувачу, хоча фактично завдяки їм ми й користуємось інтернетом. Одна з них — російська компанія RETN з офісом в Лондоні, міжнародний магістральний оператор зв’язку. Працює в 36 країнах, обслуговує понад 1900 клієнтів [так, майже дві тисячі провайдерів], а особливо велике покриття має у Східній Європі та Росії.
Нові власники
У квітні 2012 року компанію купує Ростелеком, найбільший провайдер Росії. Подія не афішується в ЗМІ, а представники нового власника та самого RETN до останнього відмовляються від коментарів.
Вартість угоди тоді не розголошувалась, згодом стало відомо, що компанію продали за 45 млн доларів
Керують Ростелекомом екс-керівник адміністрації президента РФ Сергій Іванов [має медаль «за повернення Криму»] та екс-віце-губернатор Санкт-Петербурга Михайло Осеєвський, обидва — члени «Єдиної Росії».
Об’єднавши свою мережу із RETN, російський монополіст стає одним з найбільших магістральних операторів планети [провайдером для провайдерів], обслуговуючи майже 40 країн.
В результаті частково або навіть весь інтернет-трафік цих країн проходить через обладнання Ростелекому. Яку частку контролюють росіяни, невідомо, але дані про провайдерів, що користуються їхніми послугами, є у відкритому доступі.
В списку — десятки національних провайдерів Європи, Азії, США, Латинської Америки та Африки. І практично всі українські та російські. Ми нарахували 139 клієнтів з України.
Ось найцікавіші з них:
Воля [«Київські телекомунікаційні мережі»]
Farlep [Vega]
Fregat [один з великих провайдерів Дніпра]
Gigatrans [Дніпро, Одеса, Харків, Київ, Львів]
Infocom
Lanet
Інтертелеком
Київстар
Укртелеком [ми знайшли навіть лист подяки від них, UPD: станом на серпень 2022 року, лист було видалено з сайту, ми знайшли кешовану копію].
Сьогодні весь російський інтернет контролюється державою, тому жодної несанкціонованої свободи слова там бути не може. Як бачимо, і український сегмент інтернету можна назвати таким лише умовно.
Блокування вільних ЗМІ та контроль за свободою слова в онлайні можуть з’явитися і в нас — коли так вирішать у Кремлі.
Чи все так погано
Більшість даних, що передаються мережами, шифруються. Провайдеру зазвичай невідомо, що робить користувач на сайтах із зашифрованим з’єднанням, але він знає, коли і які сайти ми відвідуємо.
При цьому шифрування працює далеко не завжди. До запровадження автоматичного шифрування у Viber та WhatsApp 2017 року його треба було вмикати вручну. Тоді ним користувалося лише 14% людей. Це значить, що 9 з 10 листувань у 2012-2017 роках велися відкрито.
Лише влітку 2017-го Google став занижувати у видачі сайті, що не використовували https [шифроване з’єднання], мотивуючи у такий спосіб власників сайтів використовувати шифрування.
В результаті маємо потенційно небезпечну ситуацію, коли практично весь український та європейський трафік проходить через російські сервери, де його можна аналізувати й зберігати. Росіяни можуть за лічені хвилини заблокувати доступ до потрібного сайту або замінити його на інший. Згадайте лише «випадкові» блокування заборонених у РФ сайтів у користувачів домашнього інтернету Київстар.
Один зі слоганів Ростелекому, що пропонує також системи відеонагляду, звучить так: «Будьте спокійні за своїх близьких». І правда, можна бути спокійним, адже кожен із нас під контролем.
Назар Токар, https://tokar.ua/
