Про маленькі помилки Хортицьких назв, помічені в роботі над темою, пан Олег, знавець, збирач та видавець мап написав, давши пояснення вкоріненню деяким випадкам, на своїй сторінці у Фейсбуці. Щодо мап – знайти їх можна у Музейних студіях «Місто за порогами» та й звернувшись до автора.
Наведемо текст пана Олега Власова та роз’яснення.
“1. Острів Святий Георгій. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний (Х ст.) назвав Хортицю островом Святого Григорія. Проте, навіть деякі науковці, серед яких трапляються й академіки (!) безпідставно згадують ім’я Святого Георгія.
2. Скелі Три Стоги. Три скелі між Дніпрогесом і Хортицею завжди називалися Стовпами. Через помилку, зроблену не місцевими археологами та екскурсоводами у 1920-і роки, на картах з’явилися «Три Стоги». Помилка вкорінилася навіть у назві археологічної культури доби міді (!), яку найменували «середньостогівською».
3. Балка Ганівка. У балці Вербовій під новим вантовим мостом через Новий Дніпро у 1920-і та 2000-і роки археологи дослідили поселення доби бронзи. Пам’ятку чомусь «прив’язали» до балки Ганівки, яка знаходиться значно південніше.
4. Скеля Казна. В урочищі Сагайдачному, що на лівому березі Дніпра, проти північної частини Хортиці, була велика скеля Середня, яку повністю знищили будівники Дніпрогесівського шлюзу. Етнограф Яків Новицький у ХІХ ст. записав переказ про те, що на тій скелі стояли шибениці та палі, де моск@лі карали козаків за підтримку Івана Мазепи. Тому скеля ще називалася «Казна» або «Проклята». Згодом кілька авторів безпідставно «прив’язали» цей переказ до сусідньої скелі Дурної, назвавши «Казною» саме її”.
За матеріалами зі сторінки Олега Власова
