Експерти U-LEAD пояснюють фахівцям громад як планувати реалізації повноважень у сфері охорони здоров’я з урахуванням змін, що привносить інфраструктурний етап реформи.
У липні 2022 року набув чинності Закон України №2347-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги», відтоді в країні стартував інфраструктурний етап реформи системи охорони здоров’я. Про основні повноваження громад на цьому етапі реформи, чинники і ризики, які слід враховувати місцевому самоврядуванню, при управлінні медичними закладами в нових умовах дізналися представники громад Запорізької і Дніпропетровської областей.
Під час проведеної інформаційної сесії експерти «U-LEAD з Європою» розповіли представникам ОМС про зміни, які плануються впроваджувати у сфері охорони здоров’я впродовж 2022-2023 років, а також надали рекомендації на що звернути увагу при плануванні реалізації повноважень.
– В Україні триває війна. В кожній громаді різна ситуація: на території одних йдуть бої; є ті, хто тимчасово окупований, але продовжує надавати медичні послуги своїх мешканцям; є ті, хто приймає переселенців і в умовах обмежених ресурсів забезпечує надання послуг. Проте реформа системи охорони здоров’я продовжується і перед громадами постають нові виклики і можливості, – зазначила Тетяна Бордюг, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Запорізькій області. І наголосила на важливості залученності громад до імплементації інфраструктурного етапу медичної реформи.
З фахівцями громад працювала Аліса Макаріхіна, зовнішня експертка «U-LEAD з Європою».
Експертка ознайомила учасників з основними принципами формування та кластеризації госпітальних округів в рамках інфраструктурного етапу реформи системи охорони здоров’я; розповіла про систему ЕСОЗ, яка є основою для контрактування, оплати та моніторингу НСЗУ; а також пояснила підходи до управління медичними закладами з огляду на черговий етап реформи. Крім того, в ході інформаційної сесії розглянули індикатори визначення ефективності роботи закладів охорони здоров’я для ОМС на основі знеособлених електронних медичних даних.
За словами Аліси Макаріхіної даний етап медичної реформи є одним з найскладніших і найважливіших.
– Інфраструктурний етап реформи докорінно змінює принцип, за яким будуть отримувати медичну допомогу мешканці будь-якої громади. І це вплине на кожного в системі охорони здоров’я, і на громади які є власниками закладів охорони здоров’я, на громади що не мають таких у свої власності, так і на кожного громадянина. Ці зміни можна порівняти із змінами, які відбувалися під час реформування первинного рівня медичної допомоги, коли відбувалася зміна принципу фінансування та парадигми управління закладами охорони здоров’я, – підкреслила експертка.
Вона нагадала учасникам визначення госпітального округу і кластеру, звернувши увагу на основні принципи їх формування.
– Кожна область визначена як єдиний госпітальний округ, який складається з госпітальних кластерів. Планується, що кластери будуть обслуговувати територію з населенням від 150 тисяч і з радіусом доїзду в межах 90 хвилин до кластерного закладу охорони здоров’я спеціалізованого рівня, який буде надавати високоспеціалізовані медичні послуги. Фактично в межах госпітального округу та кластерів має бути сформована єдина спроможна медична мережа. А такий поділ на кластери та госпітальні округи дозволяє оптимально розрахувати потоки пацієнтів і забезпечити рівномірний доступ до медичної допомоги, – зазначила пані Макаріхіна.
І додала, що кластери не визначаються межами адміністративних одиниць, наприклад районів, це не є законодавчо визначеною нормою. Процес формування кластерів відбувається за поданням госпітальної ради та обласного департаменту охорони здоров’я до Міністерства охорони здоров’я, і закріплюється постановою Кабінету Міністрів України. Наприклад, в одному випадку один район може мати кілька госпітальних кластерів, а в іншому випадку на території двох-трьох інших може бути один госпітальний кластер – нова лікарня, яка буде виконувати функції основної лікарні.
– Все залежить від розрахунків потреб населення, що проживає та території, у медичних послугах, логістичних маршрутів і спроможності як лікарень так і громад власників закладів, – підкреслила експертка.
Також учасники отримали рекомендації щодо ефективного управління медичними закладами з огляду на інфраструктурний етап реформи системи охорони здоров’я. Отже, необхідно
- створити наглядову раду, активно залучати її до процесу адаптації ЗОЗ до нових умов;
- закріпити бачення розвитку сфери охорони здоров’я у документах громади, місцевих програмах, тощо;
- визначитись із мінімумом медичних послуг, який необхідний мешканцям громади, та із маршрутами пацієнтів до отримання цих послуг;
- розвивати кадри, мотивувати персонал медичних закладів отримувати додаткові спеціалізації, вчити працювати з електронними сервісами;
- постійно проводити аналіз діяльності на основі знеособлених медичних даних, на базі яких можливо приймати більш зважені рішення щодо управління, інвестування та розвитку.
*Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян, та розширює можливості громад.
