Група евакуації 128-ї бригади “Дике Поле” провела складну операцію з порятунку дорогоцінної зброї просто з переднього краю.
Як розповіли у бригаді, гарматний розрахунок дружнього підрозділу потрапив у засідку російської ДРГ. В умовах, коли замість чіткої лінії фронту воїнам доводиться діяти у багатокілометровій “сірій” зоні, такі сутички, на жаль, не рідкість.
Під час стрілкового бою один із артилеристів знищив ворога.
Але позиція була викрита, і існувала реальна ймовірність, що її координати вже передані росіянам. Це означало одне: гармату потрібно терміново евакуювати. У будь-який момент по ній могли прилетіти ворожі FPV-дрони.
Для порятунку зброї була зібрана група досвідчених воїнів.
– Ворог міг залишити засідку або дистанційно замінувати під’їзди до гармати, тому я мав провести розвідку за допомогою дрона, – розповідає Володимир.
Раніше він був оператором БпЛА та техніком роти безпілотних комплексів 128-ї бригади “Дике Поле”.
Після тяжкого поранення його рука почала втрачати дрібну моторику через погодні умови, тож Володимир перекваліфікувався на командира рухомої майстерні. Але саме цього разу він був найдосвідченішим фахівцем із аеророзвідки.
– Я вирішив розпитати про підходи до лісосмуги, де стояла гармата. І виявилось, що мій побратим “Бєляш”, з яким ми ще разом були у Правому Секторі й в окопах під Вугледаром, добре знає цю місцевість. Уявіть – він просто сказав, що піде з нами. Ніхто не просив і не змушував. Оце і є справжнє бойове братерство, – каже Володимир.
Після ретельної аеророзвідки евакуаційна група зайшла на позиції в темряві та почала готувати гармату до вивезення.
– Гармата була повністю розкладена й готова до бойової роботи. Якщо в цій зоні з’являється автівка – у нас є мінімум часу, поки ворог її помітить і зреагує. Тому операцію довелося проводити у два етапи, – пояснює Олександр, який у цивільному житті був бізнесменом, а зараз кермує однієї з евакуаційних машин.
– Під час таких виїздів ми – пріоритетні мішені для російських операторів дронів. Адреналін зашкалює, але з часом до цього звикаєш, – усміхається він.
Коли всі підготовчі роботи були завершені, на позицію зайшла автівка. За короткий час гармата вже була у безпечному місці.
Складну і небезпечну бойову роботу виконують звичайні люди – ті, хто ніколи не мріяв стати військовим. Але сьогодні саме вони тримають фронт під Запоріжжям…
