«За покликом серця, заради Перемоги»: гвардієць з позивним «Мер» про події від Майдану до сьогодення
Часи Майдану гвардієць з позивним «Мер» пам’ятає не з розповідей, підкреслює Південне оперативно-територіальне об’єднання Національної гвардії України. Тоді він ще не був військовим. З перших днів киянин бачив розгортання тих важливих, але одночасно і трагічних подій на власні очі. Коли почалися активні жорстокі дії він допомагав пораненим протестувальникам дістатися в безпечні місця, щоб їм була надана перша медична допомога. Отримав поранення і сам.
💭Пригадує й ту атмосферу на центральній площі: «Це була модель суспільства, яке має слугувати прикладом, кожен знав що треба робити і кожен робив свою справу».
Розповідає, що під час протестів смерть біля кожного блукала. Могла вона не оминути й самого «Мера». Побачивши снайпера, зовсім незнайомий чоловік прикрив його собою та врятував ціною власного життя. «Боротьба там тільки розпочалася, бо населення України хоче жити дійсно в демократичній країні та знати, що діти не будуть виїжджати кудись за кордон в пошуках кращого життя. Для мене особисто, події революції з того часу, і до сьогоднішнього дня — постійні періоди викликів. Тому, що спочатку була революція, потім почалася війна», – зауважує гвардієць.
З 2014 року «Мер» волонтерив, допомагав бійцям на фронті. З посмішкою каже, що тільки зброю не привозив, а так все що потрібно доставляв: «Дивишся, одні й ті ж самі обличчя, що й на Майдані, та вже волонтери і військові»
💬Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну кардинально змінило життя чоловіка, як і більшості українців: «О четвертій ранку був “прильот” ракети в Київ, була висадка десанту, стрілянина. Росіяни зайшли дуже швидко. До вечора ми з друзями “сколотили” команду, взяли до рук зброю, в кого яка була, і поїхали захищати Гостомельський напрямок. Там і тримали позиції».
Коли ворога було відбито від Київщини, він разом з колективом мобілізувався та поповнив лави Національної гвардії України. Зараз у складі бойового підрозділу Південного оперативно-територіального об’єднання НГУ боронить державу на Запорізькому напрямку: «У мене була природня мотивація захистити свій дім, захистити своїх рідних від того нападу, який відбувався зі сторони росії. Хоча до початку війни я ніколи не думав, що буду колись служити в армії. В мене були абсолютно інші плани на життя, власний бізнес. Але коли час вимагає захистити свою країну, то тут не постає питання «йти чи не йти». А тих москалів виженемо. Весь світ з нами. Допомога йде. Наші люди стоять “ні кроку назад”. Від мужності й стійкості українських воїнів вони бісяться. Єдиний дух народу в кінцевому результаті переможе, пересилить тих загарбників, бо за нами Бог і з нами правда».
Фото: Південне оперативно-територіальне об’єднання Національної гвардії України
