Кому належала прикраса? Чи вдалося за півстоліття повністю дослідити золоту знахідку? Хто саме був його власником?
Про це така думка завідувача відділу польових комітетів Інституту археології НАН Юрія Болтрика.
Юрій Болтрик наголошує, що пектораль, яку багато дослідників вважають царською, насправді належала не главі Скіфії (що не применшує її цінності), а особі, яка була на два соціальні рівні нижче.
– Мене як скіфолога дратує те, що курган Товста Могила називають царським, – продовжив дослідник. – Цей курган у 7-8 разів менший за Чортомлицький. Про соціальний рівень похованої людини свідчать, насамперед, розміри кургану та наявність золота в кінських могилах (адже поховальні комплекси зазвичай повністю пограбовані). Кургани царів 4 століття до н.е. мають понад 82 тис. куб. Кургани родичів чи соратників правителя – 36-40 тисяч кубометрів (це, наприклад, Олександропільський курган на Дніпропетровщині). Товста Могила – не царський курган. Похований там чоловік мав дуже високий соціальний статус, але не був главою скіфської держави.
Протягом півстоліття пектораль ретельно досліджували та інтерпретували. Вчені прийшли до висновку, що його виготовляли стародавні майстри, чия майстерня знаходилася в Афінах або в Пантікапеї (нині Керч). У цій же майстерні (з таким же творчим «почерком») виготовлено амфору, знайдену в царському кургані Чортомлик у ХІХ столітті на території сучасної Дніпропетровської області (зберігається в Ермітажі).
Як на амфорі, так і на пекторалі є три рівні (фризи), які зображують три міфологічні світи – верхній, середній і нижній. Смисловим центром композиції декору є двоє чоловіків у верхньому фризі. За словами Юрія Болтрика, ремонтують снаряд із залізної луски. Можливо, це два царі, які символічно підтверджують договір.
На середньому фризі зображені рослини та птахи. «Це символічне зображення дерева життя, модель Всесвіту, яка поширена в багатьох міфологіях і релігіях», – зазначив Юрій Болтрик.
На нижньому ярусі можна побачити традиційну для скіфів, як представників давньоіранського світу, сцену шматування, в якій міфічні хижаки нападають на коня. За словами вченого, це прояви так званої бінарної опозиції – чергування дня і ночі, зими і літа, життя і смерті.
Якщо курган Товста Могила не царський, то де царський? А чи всі скіфські кургани досліджено?
Найвідоміший скіфський цар Атей жив у IV столітті до нашої ери. і загинув у битві зі своїм колишнім союзником Філіпом Македонським, батьком Олександра Македонського. Загалом, за словами Юрія Болтрика, є три великі (царські) кургани IV ст. на території сучасної України: курган Чортомлик знаходиться на захід від м. Нікополь, курган Солоха біля села Велика Знам’янка Запорізької області та курган Огуз біля села Нижні Сірогози Херсонської області.
– На жаль, майже всі великі кургани вже обстежені, – усміхається пан Болтрик. – Хоча не до кінця. Необхідно дослідити курган Солоха, де ймовірно похований батько Атея чи хтось із його родичів. Сам Атей, на мою думку, був похований у Чортомлицькому кургані. База бойових дій скіфського царя була на відстані півдоби від нього, в заплаві Дніпра, на острові Чортомлик.
Адміністративний центр Скіфії, на думку вченого, ймовірно знаходився в селі Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області. Є величезне поселення, яке досі не досліджено (!). Проте води Каховського водосховища підмивають берег і виносять уламки зі слідами амфор, де зберігалося дорогоцінне вино. Сьогодні таких знаків більше тисячі… «У книжках і газетах можна прочитати, що центр Скіфії — митрополія, розташована на території городища Кам’янка (нині — місто Кам’янка-Дніпровська)», — додав пан Болтрик. – «Але це неправда! На амфорах, знайдених на Кам’янському городищі, було лише чотириста марок, і те вино було дешевше. Проте саме городище Кам’янка було ключовим торгово-ремісничим центром Скіфії, лівобережним партнером Капулівського городища»…
Розмову було записано у 2021-му, опубліковано на сайті svit.kpi.ua
Нинішні воєнні обставини ще більше ускладнюють археологічні досліження.
Та ми маємо знати, що маємо за плечима, на чому стоїмо в історичному сенсі.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами відкритих Інтернет-джерел, фото https://svit.kpi.ua/en/2021/08/19/about-pectoral-king-atheas-and-hot-archaeological-points/
