“Бачите на мапі зелененький колір? Це все, що залишилося від нашої Луганщини, яку ми дуже любили, оспівували, пишались і складали вірші, за яку за боролися всіма доступними для громадянського населення засобами…” – пише в соцсетях волонтер Світлана Свєтікова.
Їй вдалося виїхати, вдруге врятуватися з окупації. Та доля тих, хто залишився, намагаючись захистити рідний дім, жахлива.
«Так ось: на наступний день усіх цих людей поставили на коліна біля воріт їхніх будинків, натягли мішки на голови, а потім увезли в невідомому напрямку… Тому всі, хто залишився, тепер бояться і мовчать. Багато хто виїхав, у перші місяці, хтось трохи пізніше, багато хто боїться залишати свої булинки”.
Відсутність евакуації погубило десятки, сотні, тисячі українських патріотів.
“Ніколи не зможемо вибачити та забути”, – пише Світлана.
На фото – розстріляний пам’ятник хлібосольної України
