В останній тиждень буремного 2022 року у Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ відбулася зустріч медійників із гуманітарним центром «Завжди разом!», який опікується й благодійним Фондом «Ветерани Чорнобилю». До цього знайомство було віртуальним: волонтери передавали гуманітарну допомогу від БФ, намагаючись підтримати ветеранів запорізької преси та вимушених переселенців-журналістів, які переїхали до обласного центру із усього Запорізького краю.
І нині за столом зібралось дружнє коло колег, що хотіли почути одне одного, поділитися досвідом та сподіваннями. Світлана Карпенко та Клавдія Галчанська з газети «Трудова слава», Тамара Курочкіна, «Новий путь» – всі з Оріхова; Валентина Авєріна, Лисичанськ; Антоніна Букрєєва, газета «Слово трудівника», Акимівській район; Іван та Лідія Кушніренко, знамениті гуляйпільці, газета «Голос Гуляйпілля»; Ніна Деркач, теж гуляйпільська журналістка; Алла Шамрай з Енергодару; Олександр Чехарін, у його біографії «Запорізька січ», «Дніпровський металург», «Профспілковий вісник»; Пилип Юрик, наш запорізький журналіст, поет та письменник; Юрій Зелінський, фотохудожник. А також Наталя Кузьменко, голова Запорізької обласної організації НСЖУ, Валентина Манжура, секретар Запорізької обласної організації НСЖУ, обидві – співкоординаторки Центру журналістської солідарності, де працює і Дар’я Зирянова, молода операторка та журналістка.
Роботою ГЦ «Завжди разом» та БФ «Ветерани Чорнобилю» керує родина Інни та Євгена Мігулі. Та водночас разом із волонтерами центру беруться до будь-якої роботи – як фізичної, так і поточної, яка має найрізноманітніші форми. Команда центру формувалася з березня поточного року, за висловом Євгена Мигулі, – року великої біди, яка прийшла до нашої країни.
Поступово, за вирішення величезної кількості логістичних, організаційних, комунікативних завдань, склався колектив кількістю трохи менше 20-ти осіб, стосунки у якому перевірені часом випробувань та здатністю виконувати разом будь-яку роботу. Віднедавна ці стосунки скріплені ще й Кодексом волонтера.
Можливістю оперативно та точно надавати допомогу гуманітарний центр та благодійний фонд завдячують співпраці із донаторами.
Велика кількість найрізноманітніших гуманітарних вантажів приходить з Чехії.
Тривалі товариські стосунки пов’язують благодійний фонд «Ветерани Чорнобилю» та особисто Євгена Мігулю із американською Християнською місією, якою керує Джон Кахельман jr. Щире спілкування із цією непересічною людиною перевірене роками плідної співпраці, яка розпочалась у 2014-му з постачання обладнання для запорізьких та херсонських лікарень. Нині ця підтримка має дуже різноманітний та при цьому – дуже особистісний вигляд. Потрібні та корисні речі, які отримують запоріжці – навіть святкові дарунки дітям, які разом із мамами та бабусями відвідують гуманітарний центр, супроводжуються листами та листівками із молитвами, словами підтримки та щирою надією на відродження України.
Саме ця велика мета стала конструктивним стрижнем, довкола якого тримається робота гуманітарного центру. Наразі Інна Мігуля констатує, що за часи напруженої волонтерської роботи, центр «Завжди разом» перетворився на серйозну системну організацію: “Так, нам довелось певним чином формалізуватися, бюрократизуватись, але це необхідна умова, щоб ми розвивались як інституція. Звичайно, з часом волонтерський запал у декого згас. Хтось, на щастя, повернувся до своєї звичайної роботи, хтось поїхав. Волонтерів поменшало. Та ті, хто залишились, виконують функції моніторингу, менеджменту з безпеки так, як зазвичай можуть працювати професіонали високого рівня і за досить велику зарплатню. А у нас це відбувається на волонтерських засадах”.
Наразі центр надає потребуючим верствам населення продукти, засоби гігієни, ліки. Кількість людей, яким допомогли у центрі з березня до кінця листопаду року, що минає, – 20685 осіб.
“Чесно кажучи, ми завжди намагаємось підтримати, якщо бачимо, що людина опинилась у скрутних обставинах. І допомагаємо не тільки біженцям, а й мешканцям Запоріжжя”, – говорить Інна Мігуля.
Та має центр у розробці декілька нематеріальних проектів.
“Я б хотіла присвятити своє життя боротьбі з різними видами нерівності. Як-от, коли місцеві мешканці невдоволені тим, що ВПО отримують більше… ВПО на це кажуть – ви ж у своїх домівках… Тож, зараз маємо у розробці проект, який хочемо назвати «Коло рівних». Він має сприяти встановленню добросусідських стосунків між всіма верствами населення”, – ідея, озвучена Інною, викликала зацікавленість присутніх журналістів, серед яких багато хто покинув рідні місця на тимчасово окупованих чи небезпечних територіях.
Іван Кушніренко, редактор газети «Голос Гуляйпілля», згадав обставини перших місяців війни, деякий безлад та взаємні звинувачення постраждалих людей, підсумувавши сумний досвід: “Ви правильно підняли цю тему, це буде користь. Бо ми тоді казали: «Люди, люди… ви не були під снарядами, не прислухалися – прилетить чи не прилетить, вб’є чи не вб’є»”….
Валентина Авєріна, журналістка з Лисичанська, подякувала за отримані від гуманітарного центру набори, зазначивши, що така вчасна підтримка – ще й психологічна допомога: “Ви ведете дуже важливу тему, від таких добрих справ зігрівається душа”.
Інна Мігуля зазначила: “Серед наших волонтерів також є ВПО, тож їхня участь у роботі та спілкування – певна психологічна підтримка. Відчуття непотрібності – не завжди вікова проблема. Та коли люди переступають якійсь віковій рубіж, доводиться долати ще й пов’язані з цим складнощі. Тож маю декілька ідей інтегрування «непотрібних» верств населення до активного життя заради оздоровлення суспільства. У нас були волонтери від 14-ти до 73-х років, люди різного досвіду та знань, і ми ніколи не мали непорозумінь із цього. Наші люди почувають себе реалізованими”.
“Непокинутими”, – зітхнув Іван Кушніренко.
“Я думаю, що зараз, у цій ситуації, ми можемо реально змінити на краще наш менталітет. Тож маємо скористатися цією нагодою. Бо криза – не тільки біда, це час для змін. Я сподіваюсь, що ми цим нелегким досвідом скористаємось, – підсумувала Інна Мігуля. – Бо відчуваю, що як частина волонтерського руху ми зростаємо, ми розвиваємося”.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора
