Голова ГО «Екосенс» та Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова розповіла про те, як запорізькі активісти пройшли шлях від протестів до роботи у робочих групах міської ради та облдержадміністрації, чому 2025 рік став роком «суспільної стійкості» та як звичайним містянам вдається змусити владу працювати прозоро навіть під час війни.
За словами Тетяни Жавжарової, 2025 рік став складним випробуванням для запоріжців через посилення інформаційних та ракетних і артилерійських атак на місто і приміські громади, намагання просунутися в бік Запоріжжя. Стало очевидно, що деокупація та відновлення області відкладаються на невизначений термін. Тим не менш, активісти ГО продовжили планувати та адвокатувати зелене післявоєнне відновлення області, яке почали 2022-го року. Але сфокусувалися перш за все на стійкості. Зокрема на суспільної стійкості – через згуртування, об’єднання і навчання громадських організацій інструментам демократичної участі.
– Ми продовжили розвивати Раду відновлення Запоріжжя як коаліцію експертних громадських організацій, що впливають на рішення влади та є лідерами громади кожна в своїй сфері, – каже пні Тетяна. – Крім того, працюємо на енергетичну стійкість громад, що включало забезпечення відновлюваними джерелами енергії кількох громад області, навчання і розробку техніко-економічних обґрунтувань для для них. І ще одне – кліматична стійкість , тобто планування і впровадження природоорієнтованих рішень з адаптації міста до зміни клімату. Від висівання різнотрав’я до створення міських городів і бузкового берегоукріплення річок – до розробки навчальних курсів і посібників для освітян і громади з зеленого відновлення.
– Як Рада відновлення Запоріжжя співпрацює з органами місцевого самоврядування?
– Ми починали з заходів прямої дії – толоки, марші, страйки, мітинги, коли активісти вимагають від влади всього хорошого і негайно, не цікавлячись причинами і обставинами. Зараз думаю, що це патерналістська позиція, яку ми переросли. На певному етапі розвитку громадські організації мають навчитися користуватися всіма інструментами громадської участі (різні звернення, петиції, запити, громадські слухання і обговорення, експертиза, збори, органи самоорганізації населення). Це вимагає певного розуміння того, як працюють різні гілки влади, які мають повноваження і обов’язки. Тоді ми стаємо дорослими громадськими організаціями, які захищають права населення. ГО “Екосенс” як і Рада відновлення уже не тільки самі застосовують всі ці інструменти участі, але й навчають цьому інші громадські організації та благодійні фонди, особливо молоді, які з’явилися під час війни. Так, ми створили гайд “Змінюй місто на краще” та провели низку навчальних заходів, форумів.
Наприклад, уже три роки ми беремо участь у громадських обговореннях щорічної Програми соціального і економічного розвитку та залучаємо до цього інших. Навчаємо готувати письмові пропозиції до програм, планів та правильно їх подавати міській раді.
Намагаємось входити в усі профільні робочі групи з розробки різних програм, планів, стратегій при Запорізькій міській раді та Обласній державній адміністрації. І не сидимо мовчки, а завжди вичитуємо проєкти документів, які пропонують на громадьке обговорення, вносимо пропозиції.
– Які інціативи були найбільш успішними?
– Із найбільш показових справ останніх двох років – це перезапуск “старої” недієвої і неефективної Громадської ради при Запорізькій міській раді, після звернень громадських організацій Ради відновлення. Це дозволило змінити склад на більш активний, який реально впливає на рішення влади.
Потужною і успішною була адвокаційна кампанія 2024-2025 років #дорогу_зеленому, завдяки якій вдалося вивести під світло медіа злочинну корупційну схему з реконструкції дорожньої розв’язки, розпочату ще до війни та заморожену, та змусити владу відбудувати дорожню розв’язку мікрорайону вул. Шевченка. Це не просто відбудована центральна дорога мікрорайону та відновлений рух для тисяч містян. А залучення до збирання підписів і підготовки колективних звернень місцевих активістів. Особиста участь понад 3000 містян, які підписалися під зверненням та дізналися нарешті, хто їх депутат і мер і як до них звернутися.
Цього року яскравою була “Бузкова толока”, на якій ми залучили містян до висадження 100+ кущів бузку для укріплення берегів місцевої річки Суха, яка постраждала від спутошення Каховського водосховища. Перед цим були ініційовані нами засідання Науково-технічної ради при департаменті захисту довкілля ЗОДА з розгляду проблематики малих річок Запоріжжя.
Також нам вдалося добитися створення робочої групи з розробки концепції організації та впорядкування територій парків і скверів Запоріжжя, участі широкої громадськості в цьому та внесення наших пропозицій.
– Які просвітницькі кроки робите, щоб громадяни мали більшу обізнаність про процеси відновлення і могли представляти свої пропозиції перед місцевою владою?
– Оскільки зелене відновлення включає в себе складові сталого енергетичного розвитку, енергоефективності, зеленої економіки, інклюзивної відбудови, то ми залучаємо відповідних експертів серед партнерських громадських організацій. Наприклад, до розробки дорожньої карти “Зелена книга відновлення” Запоріжжя в 2024 році ми залучили 18 експертів із різних ГО, вишів. “Екосенс” дістав на це фінансову підтримку від Посольства Великої Британії. (А перед цим ми проводили соціологічне опитування потреб і бачення зеленого відновлення від різних верств населення, від вразливих до бізнес-спільнот, різні інтеграційні заходи, фокус-групи.) Розроблену дорожню карту ми представляємо на круглих столах у мерії, застосовуємо на робочих групах, на зустрічах з депутатами, міжнародними партнерами.
Із просвітницькою метою розробили і провели для освітян Запоріжжя курс підвищення кваліфікації “Кліматична освіта для зеленого відновлення”. Наші лекції та воркшопи відвідували понад 170 викладачів шкіл, дитсадків, а в підсумку вони створили 40 проєктів – від озеленення до екологічного виховання і гарденотерапії. Кожен вчитель чи вихователь надалі стане провідником знань і виховуватиме екологічно і кліматично свідомих дітлахів.
Звичайно ж, регулярно проводимо воркшопи і лекції з питань демократії участі, впровадження рішень з адаптації до зміни клімату для населення, любимо працювати з асоціаціями ОСББ, школами. Ведемо соціальні мережі, пишемо просвітницькі статті, а наші експерти співпрацюють з медіа.
– Ваши поради вже чинним ГО в інших громадах, які також хотіли б почати діяльність з контролю дій влади та моніторингу важливих процесів у громаді. З чого варто почати?
– Контролювати можна лише те, на чому ви розумієтесь. Тож перша порада для новачків: уважно вивчити офіційний сайт вашого ОМС: яка структура органу влади, хто за що відповідає з профільних заступників, які є департаменти та які їх повноваження. Увагу зверніть на ті департаменти, які відповідають вашому профілю діяльності, на склад депутатських комісій. Перегляньте розподіл місцевих депутатів за округами, знайдіть “свого”. Пошукайте програми і плани, які стосуються вашої сфери діяльності. Перегляньте оголошення, новини, проєкти.
Вивчіть розділ “Громадськості”, розберіться, які інструменти участі працюють в вашій громаді. Завантажте собі бланки звернень і запитів, які будете згодом заповнювати.
Другий крок: налагоджуйте співпрацю з профільними департаментами, місцевими депутатами вашого округу. Для цього варто відвідувати круглі столи, засідання депутатських комісій, там ви дізнаєтеся багато про ті рішення, які ще не прийняті, зможете взяти участь в усних обговореннях чи принаймні висвітлити ці рішення. Варто сходити на прийом до депутатів, профільний замів для знайомства, причому зарані сформулювати питання та конструктивні пропозиції (тобто логічні і обгрунтовані, без переходу на особистості службовців та емоції).
Крок третій. Регулярно читайте новини і оголошення на офіційному сайті органу місцевого самоврядування, там публікують проєкти документів. Беріть участь в громадських слуханнях і обговореннях не як слухачі, а як активні учасники. Готуйте запити, пропозиції, краще письмово, – і завжди їх обґрунтуйте.
Наступним кроком буде моніторинг тендерів на порталі “Прозорро”, але це вже вимагає навчання.
Влада зараз намагається виглядати прозоро і демократично, бо їх навчили, що залучення громадськості – це вимога часу та євроінтеграції. Тож ставайте не прохачем з плакатами на площі, а рівноправним партнером з пропозиціями у залі засідань.
Такі дорослі громадські організації, які розвивають демократичне суспільство, дуже потрібні зараз Україні та міжнародним партнерам.І вони готові фінансувати наше навчання та підтримувати роботу через великі фонди, найвідоміші з яких Міжнародний фонд “Відродження”, фонд “Єднання”, фонд “Східна Європа”.
Фото з архіву ГО “Екосенс”
