Форум «Педагогічні технології викладання класичного репертуару в епоху діджиталізації» став радісною подією для запоріжців. У програмі форуму, який три дні тривав у Запоріжжі, в музичному коледжі імені Івана Паторжинського, буди включені концерти філармонійного рівня. Та й самі професійні уроки від харківських та дніпропетровських викладачів були цікавезними та надихали конспектувати знання, які зазвичай оминають людей без музичної освіти.
Такою захопливою стала для учасників лекція про тонкощі роботи акомпаніатора із солістами. Юлія Житна, викладач-методист Дніпровскої музичної академії провела й відкритий урок, і надала приклад живої практичної реалізації тез під час концертної програми Ab imo pektore разом із саксофоністом Володимиром Лебедем.
“Спробуємо… зрозуміти, як це – грати музику барокко…” – говорила пані Юлія учням та слухачам у залі. І пояснювала тонкощі гри Dolce – як особливості дотику до клавіш роялю. Так, це було й захопливо, й пізнавально.
А заключний концерт форуму – «Класика без кордонів» – за участі учнів та викладачів Запорізьких шкіл мистецтв, студентів та педагогів Запорізького музичного коледжу імені П.Майбороди, зібрав повнісінький зал шанувальників. Зайняті були й усі крісла [ті самі, які колись стояли у нашій Запорізькій філармонії, зручні та елегантні]. Слухачі стояли й по периметру великої концертної зали…
Розпочався він Сольфеджованою симфонією у виконанні хору «Весняночка»: усі «до-ре-мі..»., які позначали рух мелодії, звучали весело та чарівно.
Юні музиканти поєднували вокал і інструментальні акценти.
Увертюру до опери «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта виконав Олександр Сірий. Композитор, 270-річчя якого відзначаємо цього року, впевнені, аплодував би разом із нами.
Концерт, спланований як музична подорож, був нетривалим, менше години, та й веселим, і захопливим. Звучали класичні твори, перекладені сучасною мовою – у виконанні колективу маленьких домристів.
В аранжуванні ансамблю ударних інструментів «Образи ритмів» під керівництвом невтомного Сергія Хмирова.
Наш Запорізький край завжди дарував світу сповнені сили та тембру голоси… Євгенія Бондаренко чарівно проспівала пісню «Дитячі ігри» Моцарта. А почувши, як легко торкається класики потужний голос Віталія Ніколова, згадався український оперний співак – рідкісний бас-профундо – Іван Паторжинський, який народився неподалік Запоріжжя.
Хор студентів та викладачів музичного коледжу надав єдину сумну тему, яка на мить повернула до реальності… Та виринула ця мелодія з минулого, з Моцартових часів – а життя ніколи не буває простим. 
Осучаснені інструментальні мелодії знову повернули енергійний настрій.
Професіоналізм запорізьких музикантів захопив до несамовитих аплодисментів увесь зал Запорізького музичного коледжу. Слухачі раділи та пишалися талантами….
Аж тут Моцарт повернувся в танці: таким був фінал концерту.
Програма «Класика без кондонів» – завершальний акорд програми форуму для педагогів музичних закладів, який тривав у Запоріжжі 8, 9 та 10 січня. Скільки талантів живе та працює поруч!
Підтримка запорізької публіки надає надії – музика звучатиме у нашому місті.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
