Бруківкою сумського підприємства «Керамейя» можна двічі вкрити територію Лувру, а цеглою 61 раз облицювати Емпайр-Стейт-Білдінг
Ну, що цікавого може бути в цеглі? Звичайний рудий чи білий важкенький шматок обпаленої глини чи суміші піску з цементом. Річ, безумовно, корисна, але звичайна. То нащо їхати в Суми дивитися на підприємство з її виробництва?
Такі думки морочили мою голову перед прес-туром на ТОВ «Керамейя». Та скепсис розвіявся, наче дим, під час оглядин потужностей заводу, де виробляють цеглу. Але не просту, а клінкерну. На яку в Україні великий попит, і навіть примхливі європейці, оздоблюючи будинки й облаштовуючи тротуари, останнім часом надають перевагу українському клінкеру.
Що таке клінкер від «Керамейї»?
По-перше, це красиво:) Будинок сяє вишуканими відтінками самоцвітів, назви яких носять різновиди цегли, – «Рубін», «Агат», «Бурштин», «Онікс», «Перлина». Або нагадує стародавню фортецю, якщо скористатися зразками «Магма Граніт» або «Магма Діабаз». А коли ви з сусідом кохаєтеся на одних і тих самих кольорах, дрібні смужечки або напилення надають обом оселям індивідуальності.
По-друге, це тепло, сухо й екологічно🙂 Спеціальні порожнини всередині кожної цеглини не дають холоду жодних шансів на проникнення до вашої домівки, керамічний панцир надійно захищає від вологи, і все це без жодних хімічних барвників чи пластифікаторів – сама віковічна глина, що мала взаємини лише з вогнем та повітрям.
Врешті, це довговічно🙂 Надворі мороз може йти в атаку хоч десять разів на зиму, а ваші стіни лише всміхатимуться його шаленству 50 років поспіль. Не загубивши жодного шматочка і не тьмяніючи обличчям:)
Як створити підприємство не з нуля, а з мінуса:)
Підприємство, що виробляє керамічний клінкер [в асортименті, крім 40 видів цегли, є ще бруківка, поризовані блоки та вироби ручного формування], постало на теренах Сумщини завдяки ініціативі, наполегливості, працьовитості українських професіоналів та іноземним інвестиціям.
Підприємець Іван Телющенко у кінці 90-х років отримав величезний менеджерський досвід на підприємстві «Слобожанська будівельна кераміка», збагатив його на початку 2000-х в Австрії, і разом зі своєю командою вирішив створити українське підприємство з оздоблювальних будівельних матеріалів. Пошуки місцини, де поруч були б поклади сировини, можливості для виробництва та транспортування привели його на околиці Сум, де нидів занедбаний завод гумотехнічних виробів. За радянщини вночі на ньому виготовлялися гумові «комбінезони» для підводних човнів, а вдень – дитячі соски та предмети інтимного користування.
У 2006 році від нього лишилися тільки стіни й гори сміття. Але збереглася залізнична колія. Неподалік розташований кар’єр високоякісної глини, що вирішило справу. Бо недарма кажуть, що краще збудувати нове підприємство, ніж перебудовувати старе.
“Якщо хтось починає з нуля, то ми мали почати з мінуса”, – напівжартома згадують ветерани ТОВ «Керамейя» [у перекладі з грецької – мистецтво створення виробів з глини], заснованого 2006 року. Зрозуміло, що для цього були потрібні гроші, і великі.
Івану Телющенку з командою вдалося зацікавити діловою пропозицією фонд прямих інвестицій Horizon Capital. У травні 2007 почалися будівельні роботи, і вже через рік перша лінія по виробництву клінкерної цегли видала першу продукцію, яка отримала назву «КлінКерам».
Довкола лише дивувалися, що українські професіонали зуміли це зробити у такий короткий термін. А вже у 2009 році «Керамейя» отримала у Литві сертифікат відповідності системи контролю якості ЄС.
Задоволення різних смаків – поштовх до розвитку
За два роки підприємство відчуло потяг до розширення. У 2011 компанія «Керамейя» отримало кредит у 10 мільйонів доларів від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку на проект «КлінКерамII».
Запуск другої універсальної виробничої лінії дозволив не лише збільшити потужності виробництва цегли, а й урізноманітнити асортимент міцною й привабливою клінкерною керамічною бруківкою, а також новітніми поризованими будівельними блоками.
Підприємство приємно подивувало кредиторів з ЄБРР. Йому вдалося розрахуватися на рік і квартал раніше запланованого терміну.
“В Україні у нас практично немає конкурентів, – розповідає генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван Телющенко. – І це погано, бо відсутність стимулів для розвитку призводить до самовпевненості й поступового занепаду”.
Погодьтеся, потреба в конкурентах непритаманна більшості наших підприємців:). На «Керамейї» вирішили її задовольняти на зовнішніх ринках. Ось там є з ким позмагатися.
“Клінкер в Європі виробляє близько 80-ти підприємств, – розповідає директор з продажів Дмитро Калємі. – Проте там є й великий попит на такий оздоблювальний матеріал, як клінкер. Аби познайомити споживачів з нашими пропозиціями, ми працюємо з дистриб‘ютерами в Польщі, Румунії, Литві, Німеччині, регулярно беремо участь у спеціалізованих виставках, а нещодавно відкрили у Польщі своє представництво”.
«Керамейя» бере європейців вмінням задовольнити різноманітні смаки. Наприклад, полякам до вподоби інші кольори цегли, ніж румунам. А у данців, чехів та німців свої вимоги до розмірів й текстури будівельної кераміки. Тому на підприємстві освоєні, відповідно, данський, чеський та дойч-формати, а також так званий «довгий формат» – цеглина більш ніж у два рази довша за звичайну.
Енергоефективне ноу-хау – цегла, що сама себе випалює
Звісно, важливу роль грає цінова політика – різноманітна та якісна продукція має бути дешевшою, ніж звичні європейцям власні аналоги. Оскільки на підприємстві робітникам платять пристойні гроші, а енергоносії лише дорожчають, «Керамейя» кілька років поспіль запроваджує енергозберігаючі технології, які, до купи, допомагають знизити шкідливий вплив на довкілля.
“В офісних та побутових приміщеннях ми повністю перейшли на твердопаливні котли для опалення й підігріву води, – пояснює заступник головного інженера підприємства Анатолій Савченко. – У виробництві застосовуємо обладнання для альтернативного теплопостачання від наших партнерів з «Техно-Біо-Енерго-Сервісу» – зокрема, стаціонарну рубальну машину, яка перетворює деревні відходи на тріску. До речі, зелені за нами не бігають, – до нас надходять висохлі дерева й чагарники, від яких чистять навколишні посадки.
Тріску ми, зокрема, використовуємо разом з іншими рослинними домішками як наповнювач у цеглі, яка таким чином сама себе випалює. В недалекому майбутньому маємо намір взагалі відмовитися від газу у виробництві”.
Запорізькими тротуарами – та з сумською би бруківкою:)
Наразі ТОВ «Керамейя» виготовляє на рік:
- цегли «КлінКерам» – 60 мільйонів умовних штук;
- бруківки «БрукКерам» – 10 мільйонів умовних штук;
- поризованих блоків «ТеплоКерам» – 90 мільйонів умовних штук;
- вироби ручного формування «РетроКерам» обліку не піддаються:) – все залежить від попиту.
До речі, поризовані блоки «ТеплоКерам» фахівці підприємства називають майбутнім будівельної галузі. По суті, це втричі збільшена у розмірах клінкерна цеглина [з усіма вищеописаними якостями]. Її використання дає можливість втричі швидше складати стіни в один шар, які не потребують додаткового утеплення і повністю вогнестійкі.
Все це добре, скаже прискіпливий читач. Але скільки ж коштує такий матеріал? Відверто – не питала:) Натомість пропоную ознайомитися з інфографікою.
Для особистого будівництва раджу зайти на сайт підприємства https://kerameya.com.ua, з яким, до речі, співпрацюють кілька десятків дистриб’юторів по всій країні.
А щодо громадського…
Хотілося б, аби запорізька влада наслідувала Одесі, Чернігову, Львову та іншим українським містам, які найбільш відвідувані громадські місця типу паркових алей, майданів та бульварів викладають сумською різнокольоровою керамічною плиткою. Краса й витривалість гарантовані на 50 років:)
Ганна Чуприна, фото автора та з сайту https://kerameya.com.ua
