Для зустрічі із італійцем Aleksander, який щиро та неупереджено вивчає воєнні конфлікти та екологічні негаразди світу, ми обрали Незламний хаб. Виявилося, що приміщення в центрі міста, яке довго слугувало як укриття, з 14 червня, за сприяння міської влади, запрацювало в оновленому вигляді, як мультіфункціональний простір. 
– Тут проходять заходи різного характеру, –
сказала мені співробітниця закладу Тетяна. – Це зустрічі, у тому числі й творчі, і тренінги – як різноманітні волонтерські, так і з медичної підготовки. Тут заходи соціальнї адаптації дітей вимушено переселених осіб проводять благодійні фонди. Як для розвитку дітей, так і розважальні.
До дня сім’ї Департамент сім’ї та молоді міста проводив тут захід для багатодітних родин.
Приміщення, яке ми не можемо назвати бомбосховищем, лише укриттям, тим не менш дозволяє під час тривоги не зупиняти захід.
– А якщо людина зайде до вас перепочити від спеки? – питаю.
– Звичайно, якщо людина до нас спуститься чи зайде у туалет, ми її не виженемо. Та загалом ми не працюємо як пункт незламності. Наш заклад працює саме як укриття саме під час повітряних тривог – у такий час до нас може зайти кожен, хто опинився поруч.
Оглядаючи наші реалії, Aleksander був, скоріше, засмучений, ніж задоволений.
Що ж, Італія нині живе таке життя, яке дозволяє про це не думати. Та так було не завжди. І про природу конфліктів, які призводять до війни, ми ще поговоримо з Aleksander.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора
