• Архів газети
  • Історія
  • Про видання
  • Контакти
  • Рекламодавцям
  • Обрати мову сайту
  • Українська
  • Русский
Газета МИГ
  • Новини Запоріжжя
    • ЖКГ, Транспорт
    • Підтримка
    • Фінанси, економіка
    • Культура, навчання
    • Спорт
  • Україна та Світ
  • Інфографіка
  • Важливо
  • Спецпроєкти
    • Стійке Запоріжжя
    • Факти – ліки проти фейків
    • Цікаво
    • Світ допомагає відновлювати Україну
    • Запорізькі крафтовики
    • Виконані
      • Слово правди – наша зброя
      • Запоріжжя: 45 км до лінії фронту
      • Правда кривду переможе!
        • Cпецвипуск 6
        • Cпецвипуск 5
        • Cпецвипуск 4
        • Cпецвипуск 3
      • Громадськість за здорове місто
      • Коронавірус під мікроскопом
    • Архів PDF
    • Євроінтеграція
      • Реформи
      • Україна-ЄС
    • Дивовижне Запоріжжя
      • Історія успіху
      • Персони
      • Точка на карті
  • Фото і відео
  • Публікації
    • Політика
    • Споживач
    • Соціальна сфера
    • Медицина, екологія
    • Мистецтво, дозвілля, туризм
    • Різне
Газета МИГ
No Result
View All Result

Свіжі новини Запоріжжя та Запорізької області » Спецпроєкти » Дивовижне Запоріжжя » Деньги батьки Махно: миф длиною в сто лет

Деньги батьки Махно: миф длиною в сто лет

by vlad
04/02/2021
in Дивовижне Запоріжжя, Новини Запоріжжя, Публікації
0
Деньги батьки Махно
1.1k
VIEWS

Однажды, а дело было накануне очередного дня рождения великого атамана из славного  Гуляйполя Нестора Махно, мне пришло на ум сделать себе необычный подарок – я решил приобрести…  часть сокровищ легендарного батьки. Совсем крохотную – заключенную в махновскую купюру, выставленную на продажу на интернет-аукционе.

О том, что Нестор Иванович и его, наводившая ужас как на белых, так и на красных Повстанческая армия обладали колоссальными денежными запасами, которые тратились главным образом на покупку оружия, я, конечно же, знал. В частности, мне было известно, что после взятия Екатеринослава махновцы открыли в городе специальную канцелярию, оказывавшую материальную помощь нуждающимся. Причем процедуру выдачи денег максимально упростили: достаточно было назвать фамилию и расписаться в ведомости. Сумма, которую выдавали на руки, была одинаковой для всех – 1000 рублей. Много ли для тех времен? Достаточно, если учесть, что булка хлеба стоила тогда от трех до пяти рублей. Ну, а автор книги «Нестор Махно», мой давний друг Виктор Ахинько сообщил мне другой любопытный факт: однажды, спасаясь от красных, махновцы с тачанки стали бросать… нет, не бомбы, а… золотые червонцы. Повстанцы были не глупыми людьми: прекрасно понимали, как поведут себя рабы, когда увидят под копытами своих лошадей золото – станут его собирать. Так и произошло тогда. А махновская тачанка, воспользовавшись моментом, ушла от погони. И друг с другом, слышал я, махновцы, как правило, рассчитывались – если возникала надобность, золотыми монетами царской чеканки – самой стабильной, как считали, валютой. Что же касается бумажных денег батьки Махно, разговоры о которых ведутся вот уже 100 лет(!), то о них нет единого мнения – в том смысле, действительно ли представляют ли они ценность или являются не фальшивкой. Шуткой чей-то. Вот как раз на такие – якобы махновские, купюры я и обратил внимание на одном из интернет-аукционов. И выбрал себе для подарка денежку номиналом в 25 рублей за 1909 год (на фото). На ней – слева от портрета императора Александра Третьего, имелась четкая надпечатка: череп со скрещенными костями и две надписи по кругу – внутреннему и внешнему. Во внутреннем – вокруг черепа, читалось: «Земля и воля», «Бей буржуев». На внешнем – под самым ободком, значилось: «Штаб 1-й революционной повстанческой армии под командованием Н.Махно». Аукционная стоимость денежки была вполне приемлемой и я собрался было сделать ставку. Однако, задержавшись чуть, решил прежде справиться у специалистов: можно ли доверять выставленным на аукцион махновским деньгам. И знающие люди меня успокоили: можешь не сомневаться – купюра наверняка подлинная. А вот надпечатка на ней, вероятнее всего, липовая. То есть, не махновских времен она, а… современная. Такое теперь – не  редкость. Так народ – пользуясь славой легендарного атамана из Гуляйполя, повышает стоимость купюр. В связи с чем реальная аукционная  цена выбранной мной двадцатипятирублевки, как минимум, в три раза ниже заявленной хозяином лота – в три раза ниже той, которая мне показалась приемлемой.  Надо же, подумал я, на имени Нестора Ивановича даже таким способом пытаются деньги зарабатывать. И не жульничество ведь это, вроде бы, а, пожалуй, легкое объегоривание. Так я остался без подарка ко дню рождения батьки Махно. Но сам для себя решил выяснить, какие же бумажные деньги называют «махновскими» и причастен ли к их появлению Нестор  Иванович. Забегая вперед – временно опустив результаты моего несложного расследования, объявлю его результат: по личному указанию Нестора Махно никогда и нигде деньги, включая так называемые кредитные боны достоинством в 50 рублей, не печатались. И металлические монеты, похожие на жетоны, не выпускались. Ну, а теперь я конспективно поведаю о том,  что о деньгах батьки Махно было написано до меня. Информацию по теме, оговорюсь сразу, я находил в разных источников, включая форумы коллекционеров. И, например, узнал, что

в издававшейся политотделом Южного фронта газете «Красный боец» 22 октября 1920 года сообщалось следующее: «Махно выпустил свои деньги – самые обыкновенные советские, на обороте которых напечатано: «Гоп, куме, не журись! В Махна гроши завелись! Хто не будет гроши брать, тому шкуру будем драть!». Никаких денег Махно не выпускал. Но, если бы он выпустил кредитки с такой многообещающей надписью, хотя бы даже и на газетной бумаге, – надо думать, самый закоренелый спекулянт не отказался бы принять их». Сильно сказано – о газетной бумаге, а по сути – об авторитете батьки;

в сборнике «Деникин – Юденич – Врангель» за 1927 год, в статье сподвижника Махно – бывшего учителя Константина Герасименко, имеется фраза: «Махно через своего сотрудника Волина проводил в жизнь все, что только находил необходимым, вплоть до печатания денежных знаков». На этом, правда, фраза обрывается и больше о деньгах речь не заходит;

в изданном в Европе и посвященном денежным знакам Российской империи каталоге Николая Кардакова деникинская купюра номиналом в пять рублей с надпечаткой «1-я Революционная армия повстанцев Украины. 50 рублей. Гуляй Поле. 1919 год» указана, как весьма редкая. То есть, она признавалась за махновскую. Кроме этого, описание махновской купюры приводила газета «Русское зарубежье», отметив, что на ней изображены хата и тын. Возле тына стоит девушка, из-за хаты выглядывает парень. Вверху надпись: «Гоп, дiвчина, не журися, в Махна грошi завелися»;

бывший чекист Марк Спектор, которому довелось работать в культпросветотделе армии батьки Махно, признался, что в свое время он «собрал более сотни денежных знаков – царских, украинских, донских, советских с различными надпечатками, подчас с рисунками и частушками. Все эти надпечатки были сделаны без ведома Махно, отдельными махновцами ради забавы. Когда такие деньги попадали к батьке, чтобы его порадовать, он всегда смеялся. К сожалению, в 1937 году всю эту коллекцию вместе с рукописью моей повести я вынужден был уничтожить».

Чекисту – с его сотней денежных знаков, у меня особой веры нет, но суть вопроса он уловил таки верно: надпечатки на бумажных деньгах – очень часто весьма остроумные, делались без участия  батьки Махно. Так сами махновцы развлекались.  Несмотря на то, что культурно-просветительский отдел Повстанческой армии имел две типографии, махновских денег среди выпускавшихся им материалов, включая листовки, воззвания и газеты, найдено не было. Нестор Махно справедливо считал, что агитационная и разъяснительная работа важнее печатания банкнот, достать которые можно другим способом… в любом количестве. В этой связи поделюсь рассказом директора Гуляйпольского краеведческого музея Светланы Мерзоевой. В махновские времена, объяснила она мне, когда я завел разговор о махновских деньгах,  в здании музея располагался банк и периодически из штаба Махно в него наведывался паренек с корзинкой, молча предъявлявший банкирам записку. И те после ее прочтения так же молча складывали в корзинку… пачки денег. И паренек удалялся. К слову, сейчас в краеведческом музее махновских денег – купюр с надпечатками, не имеется. Узнав об этом, я решил собрать собственную – правда, виртуальную, коллекцию махновских денег.

В общей сложности у меня набралось полтора десятка купюр с самыми разными надписями-надпечатками. Все их цитировать не буду, ограничусь несколькими, показавшимися мне наиболее интересными [отысканные мной купюры представлены на фото из открытых Интернет-источников]: «На ці гроші не купиш і воші»;  «Посмотри на этотъ кукишъ! Ну-ка, что на них ты купишь?», «Деньги Махно гарантируются головой того, кто ихъ принимаетъ»; «Большевики обещали вам мир, хлеб и свободу, а дали войну, голод и чрезвычайку. И в придачу – фальшивые деньги». Это уже, пожалуй, не надпечатка, а настоящая агитка. Причем талантливо исполненная. Известны также надпечатки, увеличивавшие номинал купюр – в 10 раз, к примеру. На других купюрах, без изменения номинала, указывалась принадлежность денежных знаков к Повстанческой армии или непосредственно к Гуляйполю – настолько популярной была и остается, если предположить, что часть надпечаток сделана в более поздние времена, столица махновской вольницы. Что из всего этого печатно-денежного, якобы махновского, разнообразия признают коллекционеры, мнению которых можно доверять?  Только… две денежки. Они как раз и попали во второй том «Полного каталога бумажных дензнаков и бон России, СССР, стран СНГ», изданного киевскими коллекционерами-бонистами Петром Рябченко и Владимиром Бутко. Это однорублевая ростовская купюра и банкнота Временного правительства номиналом в 250 рублей. Согласно надпечатке, номинал первой увеличен в десять раз, что подтверждает портрет батьки  в кубанке, а на второй имеется бодрый призыв: «Гоп, куме, не журыся, в Махна гроши завелыся». Ну и я не остался в стороне от темы:  сделал соответствующую надпечатку на современной тысячегривневой купюре, для чего использовал часть строфы из стихотворения известного запорожского поэта Григория Лютого: «Ой, гоп, куме, не журись, В Махна гроші завелись! Гроші не друковані – Копитами ковані». В качестве уточнения, чтобы не обвинили меня в порче украинской валюты:  надпечатка эта – виртуальная.

Как и купюра. У меня отродясь таких больших денег не бывало)

*

Больше фото – здесь:

Деньги батьки Махно

Новини від МИГа mig.com.ua в Telegram та Instagram та facebook. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/migcomua та facebook та  Instagram

Previous Post

В Запорожской области исчезла река

Next Post

В Запорожье пожар в инфекционной больнице унес жизни четырех человек

vlad

Пов'язані статті

У Запоріжжі ветерани та поліцейські перевірили рівень безбар’єрності у місті
Новини Запоріжжя

У Запоріжжі ветерани та поліцейські перевірили рівень безбар’єрності у місті

30/05/2026
463
На новому маршруті у Запоріжжі курсуватимуть автобуси від німецького міста-побратима
Новини Запоріжжя

На новому маршруті у Запоріжжі курсуватимуть автобуси від німецького міста-побратима

30/05/2026
883
Радіаційний фон в контрольних точках Запорізької області
Новини Запоріжжя

Радіаційний фон в контрольних точках Запорізької області

30/05/2026
463
У Запоріжжі відновлюють повноцінний рух одного з трамвайних маршрутів
Новини Запоріжжя

У Запоріжжі відновлюють повноцінний рух одного з трамвайних маршрутів

30/05/2026
463
Сьогодні в бібліотеці – флористичний майстер-клас «Духмяні трави Трійці»
Культура, навчання

Сьогодні в бібліотеці – флористичний майстер-клас «Духмяні трави Трійці»

30/05/2026
468
Next Post
В Запорожье пожар в инфекционной больнице унес жизни четырех человек

В Запорожье пожар в инфекционной больнице унес жизни четырех человек

Щоденники війни

У Запоріжжі після ранкової атаки поранено людину, пошкоджено два будинки

росія вночі знищили вокзал у Шостці на Сумщині

За добу росіяни вдарили по Запорізькій області 911 разів

ППО знешкодила п’ять крилатих ракет та 279 дронів, якими росія атакувала Україну, – ПС ЗСУ

Орієнтовні втрати ворога на 30 травня: 1 362 500 (+1430) осіб, 42930 (+70) артсистем, 1813 (+5) РСЗВ

Сили оборони вдарили по ЗРК, живій силі та пункту управління БпЛА на ТОТ Запорізької

Важливо

Перші кроки підприємця: від старту до фінансової організації

Як ефективно кредитувати бізнес: коли варто і не варто брати кредит

Як зменшити алергени котів у домі?

Як готувати на індукційній плиті без пригорання

Сергій Токарєв про DIY-«Вулики»: як громадам створювати освітні простори

Що таке комплексне обстеження організму і кому воно необхідне 

Публікації

Коли у запорізьких ветеранів «крила розкриваються»

Запорізький SymphoKIDS повернувся з фестивалю у Франції

Сесія міськради Запоріжжя розглянула 68 питань: від допомоги армії до партнерства з Італією

У прифронтовому Запоріжжі підвищують тарифи на холодну воду

Від полону до пасіки: історії реінтеграції ветеранів у Запоріжжі

Стартував Національний тиждень безбар’єрності: почні з доступного робочого середовища

Цікаво

Блакитна мікроповня у травні 2026: коли дивитися, що не можна робити і чого чекати

“Укрзалізниця” на літо додає рейси та призначає додаткові поїзди

Всенаправлений, схожий на морського їжака робот, кидає виклик традиційним дизайнам.(відео)

Криголам «Ноосфера» завершив п’ятий антарктичний сезон: судно повернулося до Кейптауна

Погода у Запоріжжі 30-31 травня: детальний прогноз синоптиків

В Україні з’явився новий пам’ятний день — День української музики

Календар

У Запоріжжі після ранкової атаки поранено людину, пошкоджено два будинки

росія вночі знищили вокзал у Шостці на Сумщині

Блакитна мікроповня у травні 2026: коли дивитися, що не можна робити і чого чекати

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/migcomua

«Сильніші разом: Медіа та Демократія»

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується WAN-IFRA у партнерстві з АНРВУ та MBL за підтримки Норвегії.

Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Ukrainian Media Fund в рамках проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.

Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Контакти

Адреса редакції:
м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, , 5 поверх
Адреса для кореспонденції:
а/с 8030, м. Запоріжжя, індекс 69095 Приймальня (061) 7875211,
[email protected]
Сайт mig.com.ua створено для поширення інформаційного контенту під брендом "МИГ". Матеріали сайту готуються і редагуються співробітниками ТОВ "Газета МИГ".
Сайт отримав гранти від Фонд Східна Європа, Празький центр громадянського суспільства та Асоціації «Незалежні регіональні видавці України».
Рекламна служба газети та сайту:
[email protected] ,
[email protected]
Статті у розділі > "Важливо" можуть бути комерційною або спонсорською інформацією .
Адміністратор сайту:
[email protected] [email protected]
Використання матеріалів, опублікованих на сайті, дозволяється із зазначенням посилання на офіційний сайт газети МИГ

Мітки

ЄС БПЛА Бердянськ ДСНС ДСНС Запоріжжя ДТП Запоріжжя Запорізька область Мелітополь Новини Запоріжжя Новости Запорожья ПРОГНОЗ Украина адреси вибухи відключення війна війна з рф графіки гроші допомога діти електроенергія запорізький напрямок кримінал новини новини_Запоріжжя обстріл обстріли окупація погода пожежа поліція поліція_Запоріжжя ремонт руйнування рух рф рятувальники світло синоптик суд транспорт час черги
  • Русский
  • Новини Запоріжжя
    • ЖКГ, Транспорт
    • Підтримка
    • Фінанси, економіка
    • Культура, навчання
    • Спорт
  • Україна та Світ
  • Інфографіка
  • Важливо
  • Спецпроєкти
    • Стійке Запоріжжя
    • Факти – ліки проти фейків
    • Цікаво
    • Світ допомагає відновлювати Україну
    • Запорізькі крафтовики
    • Виконані
      • Слово правди – наша зброя
      • Запоріжжя: 45 км до лінії фронту
      • Правда кривду переможе!
      • Громадськість за здорове місто
      • Коронавірус під мікроскопом
    • Архів PDF
    • Євроінтеграція
      • Реформи
      • Україна-ЄС
    • Дивовижне Запоріжжя
      • Історія успіху
      • Персони
      • Точка на карті
  • Фото і відео
  • Публікації
    • Політика
    • Споживач
    • Соціальна сфера
    • Медицина, екологія
    • Мистецтво, дозвілля, туризм
    • Різне
Рекламодавцям
No Result
View All Result