День художника – професійне свято України. Відзначається щорічно у другу неділю жовтня з ініціативи Спілки художників України, щоб вшанувати внесок митців у розвиток культури.
На зустрічі в обласному художньому музеї з нагоди свята зібралися члени Запорізького відділення НСХУ, шанувальники творчості митців, відвідувачі численних експозицій закладу. Старший співробітник ЗОХМ Ольга Дворна нагадала, що свято встановлено в Україні «…ураховуючи роль художників України в розвитку українського образотворчого мистецтва, відродженні національних традицій у художній творчості та на підтримку ініціативи Спілки художників України…» згідно з Указом Президента України «Про День художника» від 9 жовтня 1998 року № 1132/98.
В цей день говорять про роль образотворчого мистецтва в культурному розвитку людства, відвідують творчі заклади, виставки митців.
Міжнародне свято з’явилося пізніше: започатковане у 2004 році канадським художником Крісом МакКлюром та відзначається щороку 25 жовтня.
Тож, українці митці отримали свято раніше на шість років.
У Запоріжжі в цей день завжди відбуваються зустрічі. Вже вдруге, за ініціативи Андрія Соколенка, художники садили калину біля музею. Вперше така акція виникла два роки тому, і той холодний дощовий день став символом єднання та спротиву обставинам. Калину приєднували до парку поруч, який хочуть знищити деякі бізнесмени. Калина під вікнами музею – спогад про Ірину Миколаївну Ласку, найдосвідчену мистецтвознавицю, думку та тексти якої цінували митці. А ще калина стала символом України, її краси весняної та осінньої щедрості.
Тому й акцію було вирішено продовжити. І наразі, за ідеєю Ольги Дворної, були висаджені паростки від калини, яку ще на початку творчого життя музею, у 1970-ті, посадили перший директор закладу Григорій Соколенко та головний зберігач Іван Коломієць, якому цього року маємо сторіччя з дня народження. Він народився у тому ж самому селі Юрківка на Оріхівщині, де й Володимир Гордійченко, якого у військовому вбранні бачимо на фото з лопатою.
А калина, висаджена більш ніж п’ятдесят років тому, розрослася. Тут колись траплялися зустрічі за філіжанкою кави з музейниками. Аби ще ж повернути лаву, а може, й оздобити парканчик. Колись так і було у маленькому внутрішньому просторі біля музею…
Та паростки вдалися нівроку. Їх підготували напередодні свята. А 12 жовтня всім товариством висадили два кущики, зробивши початок півкола, яке має бути продовжене на газоні перед фасадом музею.
В той же день запорізькі митці, обласна Спілка НСХУ, музейники та друзі нашого творчого осередку приєдналися до акції підтримки Івано-Франківської обласної організації.
12 жовтня о 12.00 в Запоріжжі, Луцьку, Черкасах, Києві, Коломиї та інших містах художники вийшли з мистецькі оформленими плакатами, – шоб сказати своїм друзям в Івано-Франківську: ми разом.
Таким чином у Запоріжжі підтримали рух справедливості. Мова йде про повернення івано-франківським митцям приміщення – Будинку художника на вулиці Незалежності, збудованого на спілчанські внески.
До речі, Запоріжжя та Івано-Франківськ має творчий зв’язок на перетині мистецтв: художнього та театрального. Талановита Христина Повшик, авторка костюмів та сценографії вистави «Сім перших робіт Аліни» та ще декількох подій театру VIE – донька голови Івано-Франківської обласної організації НСХУ пані Світлани.
…Зустрічі та творче спілкування мали продовження й біля так званого запорізького «білого дому»: митці об’єдналися довкола смачнющого плова Владислава Баранніка – для розмов, планів та мрій. Для взаємної підтримки.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
