День 8 грудня. Пам’ятні дати та події

На заздалегідь оголошене віче на Майдані Незалежності в Києві зібралися за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ України 100 тисяч осіб. За даними опозиції, на центральні вулиці столиці 8 грудня вийшли на мітинг від 500 тисяч до 1 мільйона людей.

Майдан був заповнений вщерть, і це без урахування інших центральних вулиць міста. Зі сцени виступали як політичні, так і культурні та духовні діячі. Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановлювати наметові містечка на вулицях урядового кварталу.

Опозиція дала тодішньому президенту Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану і пообіцяла блокувати його резиденцію у Межигір’ї.

По завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили і побудували кілька блокпостів і барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної та Богомольця.

Ввечері активісти «Свободи» повалили пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка біля Бессарабки в Києві.

На постаменті встановили державний прапор України та червоно-чорний прапор ОУН-УПА. До вечора 8 грудня із протестувальників на Майдані Незалежності було сформовано як мінімум 15 загонів цивільної самооборони, які назвали «сотнями».

ПОДІЇ ДНЯ

У 1955 році цього дня був затверджений прапор Ради Європи.

Конкурс тривав майже п’ять років.

За цей час було розглянуто понад 100 пропозицій. Зрештою, переміг варіант одного з працівників поштової служби Ради Європи Арсена Гейтца: на синьому тлі 15 золотих зірок – за кількістю держав-членів організації.

Згодом кількість зірок зменшили до 12, за числом знаків зодіаку – вони символізують солідарність і гармонію між народами континенту. З 1993 року прапор використовує Європейський Союз.

***

У 1963 році у Римі розпочав свою роботу Український католицький університет св. Климента (УКУ) —спадкоємець львівської Греко-католицької богословської академії.

Засновником закладу став митрополит Йосиф Сліпий, він і очолив УКУ як ректор.

Завданнями університету був розвиток української науки, підготовка молоді до наукової праці та водночас прищеплення моральних основ, проголошених Католицькою Церквою. Згодом УКУ відкрив свої філії у Буенос-Айресі, Чикаго, Вашингтоні, Філадельфії, Монреалі та Лондоні.

Працювало п’ять факультетів (богословський, філософсько-гуманістичний, природничо-математичний, права і суспільних наук, медично-фармацевтичний), передбачалось створення інституту церковного співу та музики. Заняття велися українською мовою, а на філософсько-гуманістичному та богословському факультетах – частково латиною.

У 1994 році Університет св. Климента розпочав свою діяльність у Львові як «Львівська Богословська Академія».

***

Цього дня 1991 року в Білорусі, в урядовій резиденції «Віскулі» в Біловезькій Пущі президенти України Леонід Кравчук і Росії Борис Єльцин, а також Голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич підписали угоду про ліквідацію СРСР та утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД), яка не мала б спільних наддержавних органів і не виступала б на міжнародній арені як суб’єкт відносин.

Біловезькі угоди стали останньою крапкою в історії існування Радянського Союзу.

Перший президент незалежної України Леонід Кравчук наголошує, що СРСР було вже неможливо зберегти, і об’єктивні процеси все одно б призвели до його краху, але у випадку «некерованого краху» це могло б призвести до загибелі мільйонів людей.

Як відомо, на загальнонаціональному референдумі 1 грудня 1991 року українці проголосували за незалежність і наприкінці 1991 року Україна з усіх формальних точок зору перетворилася на незалежну державу, яку в цьому статусі в досить короткий термін визнало світове товариство.

У ЦЕЙ ДЕНЬ НАРОДИЛИСЯ

В УКРАЇНІ…

Марія Крушельницька (1876-1935), актриса і письменниця. Дружина відомого українського критика, журналіста, перекладача, письменника, педагога, громадсько-культурного діяча Антіна Володиславовича Крушельницького.

У 1893–1902 рр. працювала в Руському народному театрі (Львів), виконувала головні ролі в усіх п’єсах українського репертуару, здобула визнання публіки й критики.

Після одруження жила у Відні, Городенці, Коломиї, Рогатині. Брала участь у громадсько-культурному житті, укладала читанки для сільських шкіл, створювала театральні гуртки тощо. Допомагала Антіну Крушельницькому редагувати журнали «Нові шляхи» й «Критика».

У липні 1934 року сім’я Крушельницьких переїхала до Радянської України. І майже одразу потрапила в лещата сталінської репресивної машини: усі п’ятеро дітей і чоловік були заарештовані. Двоє синів Марії Степанівни – Іван і Тарас були розстріляні у грудні 1934 року у Києві.

Одному ледве виповнилося 29 років, іншому – 25. Марія Степанівна не змогла пережити смерті дітей.

Наступного року вона померла у Харкові. Чоловік Антін Крушельницький, сини Богдан і Остап розстріляні за два роки у Сандармосі, донька Володимира розстріляна в грудні того ж року.

***

Катерина Ющенко (1919- 2001), кібернетик-програміст, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР.

Народилася в Чигирині в учительській родині.

У 1937 році її батьків було репресовано, тож Катерину було виключено з Київського університету.

Після закінчення у 1946 році з червоним дипломом Середньоазійського університету (Ташкент) працювала у Львівському відділі теорії ймовірностей Київського інституту математики АН УРСР.

Згодом її запросили до Києва, де Катерина Ющенко працювала над проблемами обчислення та програмування в Інститутах математики та кібернетики АН УРСР. Зокрема, написала перші програми для першої ЕОМ, створеної у НАН України під керівництвом Сергія Лебедєва.

Катерина Ющенко розробила концепцію формальної мови Адресного програмування (ставить за мету опис деяких комп’ютерних операцій, передусім пов’язаних з адресами), яка була вперше реалізована в 1955 р. у якості спеціальної операції процесора ЕОМ «Київ».

На жаль, авторство цього винаходу помилково приписують Гарольду Лоусону, який реалізував його лише у 1964 році.

***

Микола Манойло (1927-1998), оперний співак (баритон).

Народився у с. Манили на Харківщині.

Ще до закінчення Харківської консерваторії, у 1958 році, став солістом Харківського театру опери та балету.

До 1987 року співак виконав більше 30 провідних партій в операх М.Лисенка, П.Чайковського, А.Рубінштейна, Д.Верді, Д.Пуччіні та інших.

З 1980 р. викладав у Харківському інституті мистецтв ім. І.Котляревського.

… І У СВІТІ

Ян Сібеліус (1865-1957), фінський композитор і диригент.

Міжнародну славу композитор здобув завдяки симфоніям, але популярні і його скрипковий концерт, і численні симфонічні поеми («Калевала», «Фінляндія», «Дочка Півночі»).

Хоча пік популярності Сібеліуса припадає на 30 роки ХХ ст., він і сьогодні є гордістю Фінляндії.