Рідні та близькі полеглого захисника з Бердянського району Юрія Дедушєва звертаються з проханням підписати петицію про присвоєння йому звання Герой України (посмертно)
Як зазначається у зареєстрованій на офіційному сайті Президента України петиції, Юрій вважав своїм покликанням захищати Україну. Збираючись на війну у 2022-му році, пішов з дому зі словами «Без мене війна не закінчиться».
До цього Юрій служив у військової частини 3029, брав участь в АТО на сході України. Нагороджений відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції». У 2015-му році був демобілізований. Отримав можливість прожити коротке щасливе цивільне життя. Одружився, став батьком двох дітей.
У 2022-му році, переконавшись, що родина в безпеці, повернувся до 15 БрОП НГУ ім. Героя України лейтенанта Богдана Завади. За старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обовʼязків, особисту мужність і самовідданні дії, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності під час збройної агресії рф проти нашої держави нагороджений подяками від військової частини.
Юрій був одним з тих, хто відвойовували наші землі на Запорізькому напрямку. Він мужньо і без жодних сумнівів щодня виконував бойові завдання. 30 вересня 2023-го року, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, в селі Мала Токмачка Запорізької області, старший сержант Юрій Дєдушев, виконуючи чергове бойове завдання, потрапив під ворожий обстріл. Від отриманих поранень загинув. Йому було 28 років.
Побратими відгукуються про Юрія як про справжнього безстрашного українського козака:
«Пам’ятаю Юру завжди життєрадісною, доброю, чуйною людиною. Завжди всім допомогав і ніколи нікому не відмовляв. Відкладав свої справи і допомогав побратимам».
Як підкреслила дружина загиблого героя Олександра, на яку посилається телеграм-канал БердянсЬк Сьогодні, «для мене важливо, щоб якомога більше людей дізналися про подвиг мого чоловіка… Юра віддав найдорожче, що в нього було – своє життя. В нас забрали найдорожче – його. І ця петиція – найменше, що ми можемо для нього зробити».
А ось запис зі сторінки в соцмережах двоюрідної сестри загиблого бердянця Ірини: «Мить. 30 вересня. Мій двоюрідний брат Юрчик потрапляє під ворожий обстріл. Мені всю ніч сниться, що це неправда, що хтось помилився. Що це всього лише поранення.
Вилікуємо, задонатимо, знайдемо лікарів… все можна було би зробити… Але вже нема для кого. Обстріл був смертельним».
Підписати петицію можна за посиланням
*
Фото: t.me/brdVP/15003
