У попередніх випусках «МИГу» ми розповідали про правову базу України щодо отримання агропідприємствами (і не тільки) компенсації збитків завданих війною. А чи взагалі це можливо, враховуючи підступну поведінку окупантів та складність збору необхідної доказової базі?
Агресор повинен платити!
Світовий досвід каже, що так, отримання компенсації за збитки від держави-агресора можливо. Зокрема Німеччина як після першої, так і після другої світових війн виплачувала репарації; Ирак виплачував збитки за окупацію Кувейту в 1900-1991 рр. Підставою стала відповідна резолюція Радбезу ООН.
До повномасштабного вторгнення Україна подала в суд на росію за збитки, завдані окупацією з 2014 року, та використання нафтових родовищ у Чорному морі. Спочатку країна-агресор відмовилася брати участь у судових процесах, але згодом визнала правочинність цих слухань (судовий процес ще не завершено).
У листопаді 2022 року Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів ухвалила резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України». Згідно з документу, росія має бути притягнута до відповідальності за агресію проти України. Серед юридичних наслідків – рф має відшкодувати збитки.
І вже зараз Україна вперше направила до держбюджету конфісковані кошти підсанкційних осіб.
Окрім репарацій, є безліч інших механізмів та фінансових інструментів для отримання відшкодування збитків. Наприклад, Хорватія після Балканської війни залучала внутрішні ресурси для виплат громадянам, які постраждали від війни. Також гроші надходили від продажу майна, націоналізованого після розпаду Югославії.
Але ніякі репарації не можливі без фіксації збитків. Тому аграріям варто бути готовими до проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні механізми запрацюють.
Як оцінити збитки: орієнтовний алгоритм дій
Про алгоритм дій щодо отримання аграріями у майбутньому компенсації за завдані агресором збитки, розповів в.о. директора Департаменту агропромислового розвитку Запорізької ОДА Олександр Ясинецький.
Він зазначив, що сьогодні в правовому полі України зароджуються нові механізми для фіксування та доведення майнових втрат, які понесли бізнеси від агресії рф.
Загалом алгоритм дій підприємства/бізнесу, що зазнали майнових втрат, можна поділити на такі етапи:
• інвентаризація активів;
• оцінка розміру шкоди;
• збір доказової бази;
• відшкодування.
Як відбувається інвентаризація активів?
На початковому етапі при оцінюванні збитків підприємству потрібно провести інвентаризацію активів.
Для оцінки збитків бізнес має провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, у якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку, та показати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного до звітного періоду.
Що для цього потрібно?
Керівник підприємства видає наказ про проведення інвентаризації та створює інвентаризаційну комісію. До неї входять:
• апарат управління підприємства;
• бухгалтерська служба (представники аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, компанії, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах);
• працівники підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти тощо).
Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. По факту проведення інвентаризації складається інвентаризаційний акт.
У Порядку № 326 визначено перелік із 22 видів втрат, до яких, серед іншого, входять економічні втрати підприємств внаслідок знищення та пошкодження їхнього майна, втрати фінансових активів, а також упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Як провести оцінювання розміру шкоди?
Розмір матеріальних збитків можна оцінити шляхом проведення незалежної оцінки. Дані, які потрібні для оцінки:
• матеріали інвентаризації;
• документи з бухгалтерського обліку;
• фінансова звітність;
• матеріали аудиту та інше.
Підприємство, яке зазнало збитків, може самостійно звертатися до експертів державних спеціалізованих установ та укласти договір з експертом. У такому випадку буде проведено експертне дослідження.
Різниця між висновком експерта й висновком експертного дослідження полягає в тому, що в другому випадку експерт не попереджається про кримінальну відповідальність, а висновок експертного дослідження оцінюється судом разом з іншими доказами у справі.
За результатами оцінки майна складається звіт про оцінку майна, який підписується оцінювачами та скріплюється підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності.
Ви можете замовити проведення незалежної оцінки або експертного дослідження чи судової експертизи.
Як зібрати доказову базу?
У кожному конкретному випадку рішення про те, як зафіксувати шкоду (збитки), має прийматись індивідуально. Серед загальних способів фіксації шкоди (збитків), завданої країною-агресором, можна виділити такі:
• звернення до Національної поліції (порушення кримінального провадження та фіксація факту знищення або пошкодження майна);
• звернення до ДСНС (фіксація пожежі або руйнації);
• самостійна фіксація (фото/відео зйомка, показання очевидців, свідків);
• складання актів про пошкодження із залученням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;
• оформлення внутрішніх наказів підприємства (списання активів, часткове зупинення діяльності підприємства тощо);
• проведення експертизи та оцінки пошкодженого майна;
• фіксація пошкодження нерухомого майна на порталі «Дія»;
• фіксація на ресурсі Офісу Генерального прокурора;
• фіксація на державному сайті, створеному за підтримки Президента Україні, Мін’юсту, Офісу Генпрокурора, інших організацій для документування воєнних злочинів.
Варто пам’ятати, що збір доказової бази – важливий етап, адже в суді діє принцип змагальності сторін: кожна сторона повинна довести ті факти, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Як і коли можна буде отримати відшкодування?
Теоретично існують два шляхи відшкодування шкоди:
• за рішенням органів судової влади України;
• за рішенням міжнародних судових органів.
Зупинимося більш докладно на зверненні до українських судів, адже саме цей спосіб є простим і доступним кожному бізнесу. В судах України російська федерація не може виступати відповідачем. Проте 14 квітня 2022 року Верховний Суд висловив позицію, що такі справи можуть розглядатися в українських судах незалежно від того, чи є представники рф на судовому засіданні. Отже, наразі можна використовувати весь обсяг доказової бази та українське законодавство для встановлення як мінімум фактів завдання шкоди та упущеної вигоди.
У зв’язку з відсутністю посольства рф в Україні та розриву дипломатичних відносин виникає питання, як виконуватимуть такі рішення суду. Однозначної відповіді на нього юридична спільнота ще не має. Проте поза всяким сумнівом звертатися до українських судів потрібно, щоб надійніше фіксувати заподіяну шкоду.
Сьогодні Україна вживає дипломатичних заходів для розробки дієвого механізму відшкодування збитків. До них залучені:
• Україна в особі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України (такий фонд створено, і вже діє офіційний рахунок, відкритий у НБУ, отримувач – Міністерство інфраструктури України);
• країна-агресор (шляхом продажу заарештованих російських активів по всьому світові та акумуляції їх у Фонді відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України);
• цільові фонди, у які кошти переказуватимуться конкретними країнами та міжнародними державними організаціями: МВФ, Світовим банком, ЄБРР.
Отримання реального відшкодування може затягнутися на роки. Проте ми все одно віримо в перемогу та швидке відновлення всіх активів, які втратив український бізнес.
Підготувала Світлана ШКАРУПА,
фото з відкритих джерел
