• Архів газети
  • Історія
  • Про видання
  • Контакти
  • Рекламодавцям
  • Обрати мову сайту
  • Українська
  • Русский
Газета МИГ
  • Новини Запоріжжя
    • ЖКГ, Транспорт
    • Підтримка
    • Фінанси, економіка
    • Культура, навчання
    • Спорт
  • Україна та Світ
  • Інфографіка
  • Важливо
  • Спецпроєкти
    • Стійке Запоріжжя
    • Факти – ліки проти фейків
    • Цікаво
    • Світ допомагає відновлювати Україну
    • Запорізькі крафтовики
    • Виконані
      • Слово правди – наша зброя
      • Правда кривду переможе!
        • Cпецвипуск 6
        • Cпецвипуск 5
        • Cпецвипуск 4
        • Cпецвипуск 3
      • Громадськість за здорове місто
      • Коронавірус під мікроскопом
    • Євроінтеграція
      • Реформи
      • Україна-ЄС
    • Дивовижне Запоріжжя
      • Історія успіху
      • Персони
      • Точка на карті
  • Фото і відео
  • Публікації
    • Політика
    • Споживач
    • Соціальна сфера
    • Медицина, екологія
    • Мистецтво, дозвілля, туризм
    • Різне
Газета МИГ
No Result
View All Result

Свіжі новини Запоріжжя та Запорізької області » Спецпроєкти » Дивовижне Запоріжжя » А добре, що вони зустрілися

А добре, що вони зустрілися

by stomko
28/10/2021
in Дивовижне Запоріжжя, Публікації
0
А добре, що вони зустрілися
551
VIEWS

Було саме перед Покровою. День видався напрочуд гарний: яскраво палало жовтневе сонце, кидаючи відблиски на вже пожухле осіннє листя, повітря було прозоро-чисте, віддаючи свіжістю і якимось дивним бадьором. Тільки шуми від транспорту на проспекті Соборному повертали до реальності, наче опускали свідомість із небес на землю.

Трохи вище від Соборного, по Троїцькій, огрядна і, водночас, ошатна будівля краєзнавчого музею. Стародавні половецькі баби охороняють вхід, розглядаючи сліпими очима кожного, хто намагається зайти до цього храму науки, мистецтва, знань під верховенством її Величності Історії.

І, наче дисонансом, а, мо, й ні, затулумбасило в барабан. То юнак у козацькому одязі весело і так хвацько гамселить тільки йому відомий ритм. Здивовані очі перехожих,у яких відразу спалахує цікавість: а що то воно таке, звідки взялося, як увірвалося до ритму сучасного індустріального міста? А, може, то якийсь знак? Може, це якась брама до минувшини? Хто його знає, хто відає, але асоціації кличуть, перетворюються на реальні образи, тягнуть нитку оповідки до минувшини…

 

Хутір Жабокричі на Браліївщині [нинішня Вінницька область] ніколи не відрізнявся від десятка собі подібних у цім краї. Хіба, може, жаби кричали галасливіше в очереті тутешньої невеличкої річечки, що й назву таку хутору придумали.

Серед десятків хат, що тулилися на узвищі низки пагорбів, нічим не виділялася й мазанка родини Добрянських. Хіба що вереск у новонародженого сина, якого мати нарекла Мирославом, до біса галасливіший був, чи не найгучнішим і, по-своєму, мелодійним.

Хай буде хлопцеві на довгий вік і Мир, і Слава, і Добро – якось мудро пожартував сусід дід Іван. Щось збулося, а щось ні із його пророцтв, та хіба в ті лихі часи могло складатися тільки добре?

Коли вже Мирослав почав вдавати із себе парубка, коли його вже самого відпускали на далекий вигін пасти худобу, сталося лихо. На село несподівано напали татарські вершники. Як хапали вони людей, палили хати, слів не знайти. Коли Мирослав повернувся під вечір додому, то зустрів на місті мазанки попелище. Більше батька та матір він до скону віку не бачив. Багато років опісля Микита Рясний з їхнього хутора, що якимось дивом вирвався з полону, переповідав про батька: його закували в ланцюги на галеру. Мабуть, там він і згинув. Про матір – аж ніякої вісточки.

І задумав тоді Мирослав чкурнути на Січ. Чув усілякі оповідки про неї, про завзятих його господарів-козаків. Може, й знайдеться там місце хлопцеві із Жабокричів…

Правдами-неправдами таки дістався він до воріт Січі. А цього, як відомо, треба здолати Дніпровські пороги. Сказати, що це була ймовірна погибель – нічого не сказати. Кодацький, Сурський, Лоханський, Звоницький, Ненаситець, Вовчиховський, Будилівський, Лишній та Вольний, неначе вартові, несли свою споконвічну службу у цих бурхливих водах Славути.

Не кожен наважиться пройти цю варту. Тільки дуже досвідчені лоцмани, з Божою поміччю, могли вести свої човни серед порогів.

Невідомо, які слова віднайшов Мирослав, аби вмовити козацького лоцмана взяти його у ту пекельну подорож. Спершу стали навколішки, помолилися – і в путь.

Чи то доля зробила хлопця своїм обранцем, чи дійсно дійшли слова до Ненаситця, та його братів-порогів, а таки потрапив Мирослав на Січ.

 

Експозиція Мирослава Добрянського, яка відкрилася у Запорізькому краєзнавчому музеї саме під Покрову, справді унікальна. Та спочатку кілька слів про автора.

По-своєму це справді досить цікаве явище в українському образотворчому мистецтві. Художник не має спеціальної освіти, не є членом Спілки [здивуєтесь, але не кожен спілчанин може похвалитися таким творчим доробком].

Історик за фахом, він не один рік пропрацював у Новомиколаївській середній школі. Не прагнув якихось мистецьких висот. Слава майстра пензля не вабила Добрянського насамперед, скоріше – це був потяг до пензля, який почав розвиватися змалечку ще в далекі шкільні роки на Браліївщині. Перші малюнки на клаптиках паперу – то, скоріше, уява хлопчика від прочитаного та побаченого. З роками якось природно злилися в ньому професійний погляд історика і хист художника, а понад усе панувала у творчості козацька тематика.

А своєрідним поштовхом до справжнього розквіту його художнього таланту стала зустріч [через довгі 20 років!] зі своїм однокурсником, відомим запорізьким науковцем і громадським діячем Валерієм Козирєвим. Потім була спільна співпраця, цілий ряд виставок у різних місцях України, на яких представляв цікаві, оригінальні твори. І ось як своєрідний попередній [твердо стою на цій думці] підсумок роботи цього творчого дуету – Покровські світлини у краєзнавчому музеї.

Не відразу Мирослава козаки взяли до свого гурту. Як і годилося, всім, хто прийшов варто було пройти низку випробувань, а це були не тільки чарка та хрест… І про ім’я Мирослав йому згодом прийшлося забути.

А історія тут ось яка. Свій хист до малювання хлопець виказав, коли почав вимальовувати всілякі візерунки на мазанках, тинах та взагалі, де згодиться. Були то і ружі, і чорнобривці, і образи козацької зброї. Одного разу біля козацької церкви він спробував намалювати Божу матір. Але образ виходив якийсь не зовсім святий, а більше приземлений. Очі в тієї жінки-богині були мамині, які він запам’ятав з раннього дитинства. Дехто з козаків жартував, кепкував із доробків Мирослава.

Підійшов до гурту і козачий піп Кирило. Огрядний, колоритний дядько, хоча і в попівську образі, але при шаблюці та пістолем за поясом. Кремезна голова з волоссям, яке прагло до рудуватої курчавості, впевнено завершувала поставу могутнього тулуба. У бою з невірними Кирило управлявся шаблею не менш вправно, ніж із хрестом у церкві.

Він уважно розглянув доробки Мирослава, оцінююче примружуючи очі. “А що, ця мазанка у хлопця непогано виходить. А очі святої матері, наче живі, ось-ось сльоза із них заблищить. Як тебе кличуть, юначе?” “Мирослав”, – ніяково відповів хлопець. “Відтепер ти будеш не Мирослав, а Славко-Мазило, чули, братове?”.

Відтак і до скону віку Славко-Мазило!

 

Йдучи експозицією, немов поринаєш до нашої героїчної минувшини. Тут і батальні сцени-герці палкої козацької душі, і картини побуту, де кожна деталь виписана до дрібниць, різні події в житті Січі. Приміром, вибори курінного отамана. Оце вона, демократія, в дії, а не вертеп у Трускавці зі зрадою та підкупом.

А ось і він, піп Кирило на власні очі. Живий, справжній, дідько тобі в зуби…

Я свого часу був на прем’єрі «Тараса Бульби» на Кінному театрі, що на Хортиці, у виконанні майстрів нашого театру імені Магара. То я вам скажу, було видовище! Таке можна побачити один раз у житті.

 

Так ось, там на імпровізованій сцені серед хортицьких шат, чудодіяли не тільки професійні майстри, серед яких і мій давній друг Олександр Гапон, який, на жаль, нещодавно залишив цей світ. Земля йому пухом… Так ось, серед гурту професійних акторів роль козацького попа переконливо, вельми колоритно, зіграв саме побратим Мирослава Добрянського Валерій Козирєв.

Тоді він відкрився мені, та й, гадаю, не тільки, ще однією стороною свого багатогранного таланту людини творчої, неординарної.

Серед експозицій окремо виділено постать Тараса Шевченка, який завітав на Хортицю. Ні, це не той, притертий роками і поневіряннями вусань з палаючими очима, а молодий двадцятивосьмирічний парубок. І це теж погляд художника та історика.

А хіба можна пройти повз портрет сучасної Мадонни з дитиною? А що, хіба керівниця ансамблю бандуристок обласної філармонії Ольга Беженар не може бути сучасною Мадонною? Хай кине в мене каміння той, хто з цим не згоден… А очі в цієї богині були мамині, як колись побачилося Славкові-Мазилі.

 

Не знаю, може, в когось виникли інші думки та асоціації під час відвідин Покровської виставки Мирослава Добрянського. І це буде правильно. Кожен по-своєму відчуває струми мистецтва і як вони грають у твоєму розумі і серці. У цьому і є вічне таїнство творчості. А все ж добре, що ці два хлопці через двадцять років знову зустрілися.

Анатолій ПІВНЕНКО,

заслужений журналіст України.

Новини від МИГа mig.com.ua в Telegram та Instagram та facebook. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/migcomua та facebook та  Instagram

Previous Post

Як організувати благоустрій у громаді, – досвід старости із Запорізької області

Next Post

Памяти Нины Речка, талантливой художницы из Запорожской области

stomko

Пов'язані статті

12 років тому загинув лейтенант Іван Гутнік-Залужний із Запоріжжя: історія героя та його родини
Публікації

12 років тому загинув лейтенант Іван Гутнік-Залужний із Запоріжжя: історія героя та його родини

10/08/2026
463
Як живуть у Запоріжжі внутрішньо переміщені особи міста Марії
Публікації

Як живуть у Запоріжжі внутрішньо переміщені особи міста Марії

10/08/2026
3.6k
У Запоріжжі відбулася одноденна внутрішньо-дворова виставка
Дивовижне Запоріжжя

У Запоріжжі відбулася одноденна внутрішньо-дворова виставка

10/08/2026
572
«Хоч трохи повернутися додому»: як переселенці з Гуляйпільщини облаштовують шелтер у Запоріжжі
Новини Запоріжжя

«Хоч трохи повернутися додому»: як переселенці з Гуляйпільщини облаштовують шелтер у Запоріжжі

09/08/2026
792
Найстаріший степовий заповідник світу Асканія-Нова у спогадах і в окупації
Публікації

Найстаріший степовий заповідник світу Асканія-Нова у спогадах і в окупації

09/08/2026
541
Next Post
Памяти Нины Речка, талантливой художницы из Запорожской области

Памяти Нины Речка, талантливой художницы из Запорожской области

Щоденники війни

Український МіГ-29 зазнав катастрофи на Одещині: пілот катапультувався

12 років тому загинув лейтенант Іван Гутнік-Залужний із Запоріжжя: історія героя та його родини

Генштаб підтвердив ураження НПЗ в Нижньокамську

У Запоріжжі щонайменше 11 постраждалих унаслідок ударів КАБами

У Запоріжжі внаслідок нічного удару зафіксували екологічну шкоду

Троє поранених: наслідки атаки рф на Запоріжжя авіабомбою

Важливо

5 причин, чому смартфони середнього цінового сегмента стали повноцінною альтернативою флагманам для ігор та роботи

Як проходить реабілітація від залежності

Сучасна стоматологія: методи лікування та профілактика захворювань зубів

Як вибрати автоматичний тонометр для дому у 2026 році – критерії, на які дійсно варто звернути увагу

Дальність FPV: чому потужніший відеопередавач не рятує, а правильна антена — так

Як вибрати ноутбук для студента: 10 важливих характеристик перед покупкою

Публікації

12 років тому загинув лейтенант Іван Гутнік-Залужний із Запоріжжя: історія героя та його родини

Як живуть у Запоріжжі внутрішньо переміщені особи міста Марії

«Хоч трохи повернутися додому»: як переселенці з Гуляйпільщини облаштовують шелтер у Запоріжжі

Найстаріший степовий заповідник світу Асканія-Нова у спогадах і в окупації

Запоріжжя – місто талановитих людей, які знімають кіно попри війну

Про переселенців говорять багато, але самих переселенців майже не чути — дослідження «Детектора медіа»

Цікаво

Пристрій розміром з чехол для AirPods виявляє віруси та онкомаркери в домашніх умовах.

Проєкт «Шлюб онлайн» в Україні продовжили на два роки

Прогноз погоди на 10–12 серпня: дощу не буде, але є причина для занепокоєння

Минулого тижня в Україні зареєстровано майже 3,5 тисячі шлюбів – Мінюст

Спека відступає? Яку погоду готує Запоріжжю найближчий вікенд

Посуха на Дунаї оголила залишки давньоримського мосту у Болгарії

Календар

Український МіГ-29 зазнав катастрофи на Одещині: пілот катапультувався

12 років тому загинув лейтенант Іван Гутнік-Залужний із Запоріжжя: історія героя та його родини

Колумбію та Еквадор сколихнув сильний землетрус

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/migcomua

  • Архів газети
  • Історія
  • Про видання
  • Контакти
  • Рекламодавцям

Контакти

Адреса редакції:
м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, , 5 поверх
Адреса для кореспонденції:
а/с 8030, м. Запоріжжя, індекс 69095 Приймальня (061) 7875211,
[email protected]
Сайт mig.com.ua створено для поширення інформаційного контенту під брендом "МИГ". Матеріали сайту готуються і редагуються співробітниками ТОВ "Газета МИГ".
Сайт отримав гранти від Фонд Східна Європа, Празький центр громадянського суспільства та Асоціації «Незалежні регіональні видавці України».
Рекламна служба газети та сайту:
[email protected] ,
[email protected]
Статті у розділі > "Важливо" можуть бути комерційною або спонсорською інформацією .
Адміністратор сайту:
[email protected] [email protected]
Використання матеріалів, опублікованих на сайті, дозволяється із зазначенням посилання на офіційний сайт газети МИГ

Мітки

ЄС БПЛА Бердянськ ДСНС ДСНС Запоріжжя ЗОВА Запоріжжя Запоріжжяобленерго Запорізька область Мелітополь Новини Запоріжжя Новости Запорожья ПРОГНОЗ Украина адреси вибухи відключення війна війна з рф графіки гроші допомога діти електроенергія кримінал новини новини_Запоріжжя обстріл обстріли окупація погода пожежа поліція поліція_Запоріжжя ремонт руйнування рух рф рятувальники світло синоптик суд транспорт час черги

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується WAN-IFRA у партнерстві з АНРВУ та MBL за підтримки Норвегії.

Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Ukrainian Media Fund в рамках проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.

Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine підготовлені матеріали у рубриках «Новини. Підтримка» та «Публікації. Різне».

Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.

  • Русский
  • Новини Запоріжжя
    • ЖКГ, Транспорт
    • Підтримка
    • Фінанси, економіка
    • Культура, навчання
    • Спорт
  • Україна та Світ
  • Інфографіка
  • Важливо
  • Спецпроєкти
    • Стійке Запоріжжя
    • Факти – ліки проти фейків
    • Цікаво
    • Світ допомагає відновлювати Україну
    • Запорізькі крафтовики
    • Виконані
      • Слово правди – наша зброя
      • Правда кривду переможе!
      • Громадськість за здорове місто
      • Коронавірус під мікроскопом
    • Євроінтеграція
      • Реформи
      • Україна-ЄС
    • Дивовижне Запоріжжя
      • Історія успіху
      • Персони
      • Точка на карті
  • Фото і відео
  • Публікації
    • Політика
    • Споживач
    • Соціальна сфера
    • Медицина, екологія
    • Мистецтво, дозвілля, туризм
    • Різне
Рекламодавцям
No Result
View All Result