Коронавирус под микроскопом*. Спецвыпуск № 3
С начала карантинных ограничений, в частности, с введения режима самоизоляции, у многих людей появилась неожиданно много свободного времени. Активным и вечно спешащим что-то делать переносить вынужденное бездействие было особенно непросто. Однако при правильном подходе всегда можно заняться чем-то полезным. В том числе, – полезным для себя. На что раньше, «до карантина», совершенно не хватало времени
Киянка Юлія “відростила” дзен
– Я «відростила» дзен! Бо сидіти з малою в одній хаті, безвилазно, без інших дітей і без бабусь – то дуже цікавий досвід. А так – нервувалась за домашніх і рідних щоб всі здорові були. Мені краще без карантину, бо виявилось, що я надзвичайно соціальна…
Та не зійшли з розуму і добре! Нічого такого крутого і нового, наче, і не зробила. В хаті ремонт, і я сама займалась закупкою матеріалів, розмовами з будівельниками, всім цим. Бо чоловік сказав: «Юля, я в тебе вірю!» – що означає, роби, що хочеш, тільки мене не займай цим.
Мені дуже важко далось те, що не можна було взяти і просто приїхати до нас нашим мамам, наприклад. Що сполучення скасоване. Я висиділа карантин лише для того, щоб самій не злягти, бо чоловік би не «вивіз» сам малу, собаку, роботу. А всіх із прописками не київськими везли до Білої Церкви. Короче, таке. У Запоріжжі, мені здається, було не так жорстко, як тут.
Запорожец Антон научился управлять своим весом
– Книги опять читать начал. Спортом занялся плотно [бег]. Возобновил занятия английским. С 21 января по май где-то. Бег – контроль калорий [именно что ешь, а не сколько] – отказ от сладкого – контроль воды.
Но было и несколько срывов, с откатом на пять-шесть кг. Но, когда ты уже «в системе», то они и уходят быстро. Я сейчас могу пятницу-субботу пить и есть как Гаргантюа, а ко вторнику уже почти все уходит.
Олена з Енергодару брала уроки малювання
– По-перше, мені карантин дав нарешті те, що довго-довго було потрібним – прийти в себе.
Ніколи немає часу просто побути спокійно вдома, нікого не бачити, кого не хочеш. Щось по хаті поробити – ну, я ж інтроверт, вдома дуже багато є усяких малих речей, до яких руки не доходили.
По-друге, я хоч якісь уроки малювання брала. Це те, що я на роботі, коли навіть є трохи вільного часу, робити не можу.
Хоча суть моєї роботи – технічні переклади з англійської, шведської – від самоізоляції не змінилася. Був той самий робочий день… Просто я могла встати, закинути білизну до машинки чи приготувати щось на обід, і залишатися «на роботі».
Ну й сама робота з дому – як немає нічого нагального, її можна робити хоч увечері, хоч рано вранці. Не треба бігати вставати о пів на п’яту.
Можна пізніше.
Я зараз в цілому просто спокійніше живу. Мені цього ду-у-уже не вистачало.
Запорожец Евгений соорудил “японский сад”
– Неожиданно для самого себя – вскопал клумбу под подъездом, привез камней. Ну, вроде японский сад соорудить.
Дальше пару жильцов втянулись, что-то посадили, поливают до сих пор. И теперь свысока и с гордостью посматривают на остальных, не участвовавших и выглядывавших из-за занавесок.
Катерина (Запорожье) прорастила авокадо
– Отмыла вытяжку на кухне от жира и пыли. Поняла, что вытяжка именно для этого и нужна – чтобы на нее все садилось. А не на стены и потолок.
А еще в один из самых обычных походов в супермаркет за продуктами заметили спелые авокадо. Решила я один взять и наконец-то попробовать сделать гуакамоле, о котором только ленивый в Фейсбуке не рассказал. Надо же узнать, что оно такое на вкус. Пришла домой, почистила, как Эктор Хименос Браво завещал, то есть ложкой, замешала, а косточка осталась.
Ну, я не долго думая, решила: что чего добру пропадать, и посадила ее в воду. Перед этим убедилась в интернете в правильности своих действий [воткнула четыре зубочистки по бокам, чтобы полностью она не провалилась, и погрузила косточку в банку с водой]. Поставила на балкон и начала ждать, периодически подливая воду. В итоге через недель шесть она пустила росток.
Корень пустила даже раньше.
Так что я теперь себя ощущаю Симеренко и Мичуриным одновременно!
Беседовал Владимир МОСКАЛЕНКО
*Проект «Коронавирус под микроскопом» финансируется Фондом Международной солидарности в рамках программы Free Media Programme
