Українські біженці в країнах Євросоюзу можуть втратити тимчасовий захист уже в березні 2027 року. Європейські держави почали обговорювати, що робити далі — пропонують варіанти як для повернення додому, так і для легалізації в ЄС. Скільки українців планують залишитися за кордоном і чи можуть продовжити захист — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Тимчасовий захист
Масову міграцію українців з початком повномасштабного вторгнення називають найбільшою в Європі з часів Другої світової війни. В Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців заявляють, що за кордон виїхали близько 7 мільйонів українців. Більшість з них — 4,3 мільйона — отримали тимчасовий захист у державах Євросоюзу. Цю процедуру розробили у 2022 році, щоби наші співгромадяни змогли легально залишатися в ЄС, працювати, мати доступ до соціальних, медичних та освітніх послуг. Відтоді дію Рішення про тимчасовий захист не раз продовжували. Аж поки минулої осені Рада ЄС остаточно не вирішила — скоординована допомога у нинішньому вигляді має припинитися у березні 2027 року.
Найбільше наших громадян прийняла Німеччина (28,7% від загальної кількості в ЄС), Польща (22,3%) та Чехія (9%). Втім, якщо співставити кількість українських біженців з кількістю населення країни, що їх приймає, лідерами будуть Чехія, Польща та Словаччина. На початку повномасштабного вторгнення виїжджали мільйони українців. Нині міграція триває, але йдеться вже про десятки тисяч біженців. За даними Євростату, минулоріч країни ЄС видали на 14% менше рішень про тимчасовий захист, ніж у 2024 році. Водночас нині дещо змінюється демографічна структура українських біженців. Жінки (40%) та діти (31%) все ще залишаються головними категоріями отримувачів прихистку. Втім, минулоріч на 2% зросла частка чоловіків (наразі йдеться про 29% від загальної кількості осіб під тимчасовим захистом).
Підтримка українців
За час, що минув з початку повномасштабного вторгнення, підтримка українських біженців дещо знизилася. Так, за даними на весну 2025 року, за те, аби приймати наших співгромадян, виступають близько 80% європейців. Цей показник різниться залежно від країни: найнижчий рівень підтримки у Чехії (53%), Болгарії (69%) та Румунії (71%). А от найвищий — у Фінляндії та Швеції (по 97%), а також у Данії (94%). Також суттєво вплинуло на підтримку українських біженців рішення влади дозволити виїзд за кордон юнакам 18-22 років. Як зазначає “BBC-Україна”, опитування з цього приводу провели зокрема у Німеччині. Тамтешнє видання “Bild” пише, що 62% опитаних підтримали ідею повернення працездатних чоловіків призовного віку, які приїхали в Німеччину після 2022 року, до України.
Тему підтримки українських біженців нерідко використовують у своїх спекуляціях праворадикальні європейські партії. Зокрема, виборцям ці політсили намагаються навʼязати образ наших співгромадян як таких, що не працюють. Офіційна статистика спростовує подібні твердження: загальний рівень працевлаштування українців, за даними ООН, становить близько 57%. Цей показник навіть перевищено в Естонії, Угорщині, Британії, Польщі, Болгарії, Чехії, Нідерландах, Іспанії та Італії. Водночас зауважує “BBC-Україна”, майже 60% працюючих біженців з України кажуть, що працюють нижче свого рівня кваліфікації.
Спекулюють політики і на темі витрат на допомогу українцям. Захист наших співгромадян з початку російського вторгнення коштував державам Євросоюзу близько 34 мільярдів євро. Водночас українці приносять і користь бюджетам держав-членів. Зокрема, за даними Польського економічного інституту, від 2022 року українці, які мешкають і працюють у Польщі, згенерували для економіки країни близько 328,6 мільярдів злотих додаткового ВВП. Це майже у вісім разів більше, ніж витратила на підтримку наших біженців Варшава.
Зміна умов
Наразі вже кілька країн Європи змінили умови тимчасового захисту для українців. На початку ці зміни стосувалися переважно виплат. Наприклад, для отримання коштів українцям потрібно було довести, що вони намагаються знайти роботу та вчать мову, каже у коментарі РБК-Україна постдокторантка Київської школи економіки Дарія Михайлишина. “Також деякі країни роблять умови для нових біженців жорсткішими, аніж для старих, особливо, якщо вони уже жили в інших країнах, або виїхали з “безпечніших” регіонів України. Частково ці люди сприймаються як економічні мігранти, які шукають країну з більш комфортним рівнем життя, а не біженці, що тікають від війни”, — розповідає експертка.
Нині ж зміни стосуватимуться майбутнього наших співгромадян та шляхів, як українці зможуть залишитися у країні перебування. Однією з перших працювати над цим питанням почала Австрія. Там вже зараз пропонують біженцям підготуватися до зміни статусу та не чекати завершення чинного режиму. Робити це пропонують, оформлюючи картку “Rot-Weiß-Rot Karte Plus”. Задля цього українцям доведеться підтвердити офіційне працевлаштування, достатній дохід і базове знання німецької мови. Водночас відкритими залишаться й інші шляхи легалізації: класична картка з дозволом на проживання, воззʼєднання сімей, студентський вид на проживання.
А от Норвегія, хоч і не входить до Євросоюзу, вже почала переглядати умови прийому біженців. Насамперед, зміни стосуються чоловіків з України. Тим з них, що мають від 18-ти до 60-ти років, більше не надаватимуть тимчасовий колективний захист. Тож заяву на отримання притулку доведеться подавати за звичайними правилами. Втім, виняток зроблять для батьків-одинаків та звільнених від служби українців.
Змінити правила прийому українців у квітні планує і Данія. Серед пропозицій — обмежити захист для чоловіків з України та для мешканців регіонів, які Копенгаген вважає відносно безпечними.
Чого очікувати українцям
Європейські плани зупинити тимчасовий захист для українців наразі стикаються з реальністю того, що війна триває. Тож серед варіантів, які доводиться обговорювати Єврокомісії, за даними видання “Європейська правда”, є і подовження тимчасового захисту ще на рік. “Розглядаються фактично всі можливі варіанти — від переведення українських громадян на загальні умови отримання дозволів на проживання в державах ЄС до створення нового спецстатусу для українських біженців”, — зазначається у статті. Підготувати для держав-членів конкретну пропозицію щодо статусу українців Єврокомісія має до кінця травня цього року.
