Дивно, але під час повномасштабної війни українська література та книговидавництво відроджуються і набирають обертів. Останнє потребує нових творів сучасних письменників і навіть готове платити їм гонорари. Бо читачі в рази частіше, ніж до війни, цікавляться вітчизняною літературою у найрізноманітніших жанрах.
Приємно відзначити, що й запорізьку авторку Катерину Литвин видавництва не обійшли увагою. Ба більше: молода письменниця, яка ще кілька років тому безрезультатно надсилала свої твори по всіх усюдах, тепер могла обирати. Бо дати широке життя її дебютному детективному роману «Убивство на поромі» з наступним продажем у книжкових крамницях зголосилися цілих два видавництва. Пані Катерина довірила свою першу книжку київському видавництву «Небо». Про це письменниця розповіла на зустрічі у запорізькому Центрі журналістської солідарності.
До красного письменства Катерина Литвин виявила цікавість у п’ятирічному віці, коли за відсутності тата написала (!) на його друкарській машинці (!) казку про карколомні пригоди зайчика. А з першого класу дівчинка мріяла стати військовим кореспондентом. Проте освіту отримала юридичну.
Так склалося, що по закінченні вишу вона сім років працювала… менеджером з продажів. Але врешті переконалася, що справа її життя – таки юриспруденція. Відтак влаштувалася на роботу в прокуратурі, а крайні кілька років працює слідчою в поліції. Саме цей досвід і ліг в основу роману «Убивство на поромі».
…Майя Мессершміт з десятирічним сином Алексом повертається з літнього відпочинку в Хорватії. І на поромі, яким вони подорожують, відбувається вбивство. Хто з подорожніх має мотив, можливість та засіб його скоїти? Колега жертви? Студент-медик? Кримінальний авторитет? Хтось із персоналу порому?
Полійцейський інспектор Йоганн Рапп провадить офіційне розслідування. А Майя Мессершміт – власне. Бо її увагу привертають деталі, на які не звернули уваги полійцейські. А знання психології приводять до несподіваних висновків…
«Так, можна сказати, що Майя Мессершміт – це я, – посміхається Катерина Литвин. – У детективі багато чого є з мого досвіду. І уважний читач зможе знайти аналогії із запорізькими обставинами».
Письменництвом Катерина Литвин займається у час між розслідуваннями. Пише не лише масштабні твори (до речі, вже написана друга частина «Убивства на поромі») – за її словами, улюбленим жанром є короткі оповідання. А тато письменниці Олексій Литвин (він уважно читає усі доньчині твори), вважає, що їй найкраще вдаються жорсткі й водночас зворушливі есеї про сьогодення.
«Убивство на поромі» написане в жанрі cosy-детективу (cosy – «затишна таємниця»). Це чудовий твір, аби розважитись, відслідковуючи стрімкі повороти сюжету, та насолодитися гарною українською мовою.
Тираж складає дві тисячі екземплярів – дуже пристойна цифра за нинішніми мірками.
Книга була представлена нещодавно на «Книжковому арсеналі», а зараз продається у Запоріжжі у книгарні «Є» та КСД («Клуб сімейного дозвілля»).
Запрошуємо до приємного читання!
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки
