Укрзалізниця у пікові години вимикає підсвітку фасадів найбільших вокзалів країни. Обмеження споживання електрики вводять для промисловості, а громадян вже традиційно закликають вимикати потужні електроприлади з 7:00 до 10:00 та з 17:00 до 22:00. Усе це стало відповіддю на безпрецендентні російські атаки на українську енергетичну систему. За оцінками фахівців, масштаб пошкоджень перевершив обсяги торішніх та позаторішніх уражень. Чи зможемо відновити достатні потужності до нового опалювального сезону, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Ушкодження більші, ніж у попередні роки
Масштаб ворожих атак на об’єкти енергетики цьогоріч більший, ніж у попередні два роки. Так,
- 22 березня Росія поцілила по найбільшій ГЕС України — ДніпроГЕС у Запоріжжі. Також росіяни атакували Харківську ТЕЦ-5.
- 11 квітня росіяни випустили понад 80 ракет та дронів по об’єктах критичної інфраструктури Харкова та області. Тоді ж критично пошкодили Трипільську ТЕЦ на Київщині, яка живила кілька областей.
- 27 квітня зазнали атак енергооб’єкти в Дніпропетровській, Івано-Франківській та Львівській областях.
- А в ніч на 8 травня під масовані обстріли потрапили об’єкти генерації та передачі електроенергії на Полтавщині, Кіровоградщині, Львівщині, Прикарпатті та Запоріжжі.
Водночас, збільшилися і обсяги пошкоджень енергооб’єктів. “Масштаб пошкоджень, на жаль, співставний, і навіть, якщо казати про генерацію, про електростанції, — він навіть перевершив масштаб минулорічних уражень”, — зазначив під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК “Укренерго”.
Уряд створив Штаб підготовки до опалювального сезону
8 травня Кабінет міністрів створив Штаб підготовки до наступного опалювального сезону: до його складу увійшли працівники ключових міністерств та відомств, народні депутати та представники громад. Штаб координуватиме всі роботи з подолання наслідків російського енергетичного терору, модернізації та адаптації паливно-енергетичного комплексу до нових викликів. “Зробимо усе, щоб наступної осені та взимку в оселях усіх українців було світло і тепло, а підприємства мали доступ до електропостачання”, — заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
А міністр енергетики Герман Галущенко на засіданні координаційної групи G7+ заявив, що одночасно з ремонтами, Україна планує нарощувати потужності генерації. “Це питання нашого виживання наступної зими”, — зазначив міністр. Галущенко звернувся до учасників засідання з пропозицією розглянути можливості передачі Україні вживаного енергетичного обладнання. Адже виробництво нового потребує часу, а потреба у відновленні термінова”, наголосив міністр.
За прогнозами НБУ — дефіцит електроенергії становитиме 5–7%
То чи зможе Україна повністю відновитися до зими? На думку фахівців — однозначно ні. Так, за словами Михайла Гончара, експерта з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, запас потужностей генерації електроенергії зараз значно менший, за необхідний для безпроблемного проходження 2024-2025 року. “Окрім того, ми ж ще не можемо знати, які ще можуть бути ураження. А те, що атаки можуть мати місце, сумніву ні в кого немає”, — пояснив Гончар.
Навіть за прогнозами Національного банку України дефіцит електроенергії становитиме 5–7% протягом ІІ–IV кварталів 2024 року. Це з урахуванням імпорту та частковим відновленням та встановленням нових генерувальних потужностей.
Інтегрована система допоможе, але не врятує
Чи варто сподіватись на інтегровану енергетичну європейську систему, яка нині допомагає Україні пережити пікові навантаження, постачаючи сюди електроенергію? На думку Гончара, її може виявитися недостатньо. “Ми не знаємо, яким буде пік споживання, оскільки це залежить від погодних умов. І від того, що в нас залишиться чи відновиться. Але якщо у нас виникне хронічний дефіцит потужностей, то нічого іншого не залишиться, як обмежувати споживання електроенергії, що робиться шляхом саме віялових відключень”, — пояснює Гончар.
Європейська сторона і зараз постійно допомагає Україні. І готується допомагати й надалі. “Єдине треба пам’ятати, що нам доведеться платити європейську ціну за електроенергію, яку ми будемо купувати. Енергія не буде безкоштовною у нас”, — наголосила Олена Павленко, директорка аналітичного центру “Діксі груп” та засновниця сайту UA Energy. Крім того, дефіцит у пікові моменти може бути суттєвим. Україна спроможна імпортувати до 2 ГВт, а дефіцит у 2023 році під час обстрілів становив 4 ГВт.
Українцям доведеться економити та більше платити
Тож фахівці радять кожному українцю уже починати готуватися до наступного зимового сезону. А ще — економити електроенергію. До прикладу,
щоб не дійшло до відключень у будинках, не вмикати потужних електроприладів у пікові години: з 7:00 до 10:00 та з 17:00 до 22:00.
Ймовірно, економії сприятиме і майбутнє підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів, яке прогнозує низка експертів. Мовляв, влада змушена буде піти на такий непопулярний крок, адже, в іншому разі, на Україну чекає нестача грошей для відновлення пошкоджених мереж. А це може призвести до катастрофічних наслідків під час опалювального сезону.
