Таке місце у місті нашому славетному лише одне – фонтан Життя на площі Маяковського. Це самий центр Запоріжжя. Я там, до речі, буваю дуже часто: вода, що летить, заспокоює, і я цим користуюся: неголосно розповідаю воді про те, що мене турбує, що змушує переживати. І вона уважно слухає, а дослухавши, змиває з душі всі переживання і тривоги. До речі, останнім часом тривог у нас, на жаль, дуже багато. Сьогодні, скажімо, їх було п’ять – за кількістю ракет, якими російські фашисти обстріляли славне місто за порогами Дніпра.
А ще вода, що летить у фонтані Життя завжди різного кольору – без будь-якого підсвічування: потрібно тільки придивитися. Саме сьогодні, наприклад, вона була з легким блакитом. Це сонце з водою, що летить, так бавиться – розцвічуючи її. Адже в кожному сонячному промінні всі кольори веселки знаходяться – від червоного до фіолетового. І, стріляючи своїми променями, як Амур стріляє гострими стрілами Любові, сонце розфарбовує воду, що летить. Щоб нам не нудно було.
І вода, вириваючись з фонтану, виноситься … під хмари, залишаючи внизу земну кулю, що повільно обертається.
Між іншим, вода, що летить – це точний переклад назви найвідомішого кримського водоспаду, який знаходиться неподалік Ялти – Учан-Су.
Давно там був, сподіваюся, повернуся туди знову – в український Крим та в українську Ялту, щоб вирушити в гори – до водоспаду з кримськотатарською назвою Учан-Су.
Володимир ШАК
Фото автора
