Про виставу за гоголевським «Вієм», створену музикою та рухом, неможливо писати словами. Повість про демонічну природу краси і згубність любові актори на сцені восьмого корпусу ЗНУ перетворили на ствердження рятівної сили любові.
Хореографічна постановка «Хома та Панночка» за мотивами повісті М.В. Гоголя «Вій» народилася рік тому. Вона сплетена з добірки старих та сучасних українських пісень та плетива безперервного руху, прекрасного і безупинного, пристрасного і безжального. Лібрето розробила Юліана Гончаренко, Костянтин Кузьмін поставив танці. Тоді ж ввели роль, якої немає у первісному тексті – Дівчину, яка своїм коханням врятувала Хому від пастки пристрасті Панночки та смертельного погляду Вія.
Влітку 2024 року виставу Студентського театру ЗНУ бачила іспанська Жирона. Звідти привезли Золотий диплом XXIV Girona International Amateur Theatre Festival «FITAG».
Нині це кваліфікаційна вистава студентів другого курсу магістратури кафедри акторської майстерності.
Художній керівник курсу, режисер постановник – заслужена артистка України, старший викладач кафедри акторської майстерності Наталія Соколовська.
Куратор курсу, режисер-постановник, старший викладач кафедри акторської майстерності Костянтин Кузьмін.
Головний балетмейстер Юліана Гончаренко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри акторської майстерності.
Готуючись представити виставу за кордоном, і робили її хореографічною. На фестивалі бачили марокканські, італійські, іспанські, польські театральні роботи – актори знайомилися, йшли на майстер-класи, вчилися та вчили. Були на фестивалі вистави і мовою танцю, і мовою текстів.
“Після нас важко було виходити на сцену. Нам спочатку не вірили, що ми студентський театр… – говорить Костянтин. – Були впевнені, що ми колектив професійний”.
Кваліфікаційна вистава відбулася в межах екзаменів кінця 2024 року. На сцені 12 акторів. Головні дійові особи: Хома – Єгор Пилипенко, Панночка – Дарʼя Екслер, Священик та Гульвіса – Ілля Резниченко, Вій – Дмитро Єрещенко.
Бачите ноги? Це танцює Хома – Єгор Пилипенко
Дівчина у чорно-червоному врятує Хому
Ілля Резниченко грає і Священика, і Гульвісу
Глядачі – друзі, студенти, викладачі – приголомшені. Бо театр – робота з душею. А тут щирість та повна самовідданість молодих акторів, які насправді – здають екзамен – захоплює увагу та емоції повністю…
“Вони не професійні актори, тому намагаються роль прожити, а не грати”, – пояснює ефект від роботи своїх учнів Костянтин.
Щирість найцінніша складова не тільки роботи, а й життя.
Як би ж нашому «Вію» – велику сцену, шоб це зрозуміло якомога більше людей.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
