З 13 по 19 листопада в метро Кельна та Дюссельдорфа [Німеччина] пройшла виставка Next Station Ukraine, в межах якої показали фотографії реальності України, а також виступив донецький фольк-гурт Дивина / Dyvyna. Захід відбувся у співпраці з Українським інститутом.
В межах виставки показали понад 20 робіт п’яти українських фотографів, які обережно та через контекстуалізацію говорять про наслідки загарбницької війни Росії для мирного населення України.
Ідею та концепцію Next Station Ukraine розробила журналістська мережа n-ost. Виставки Next Station Ukraine вже відбулися в Берліні, Празі та Гамбурзі. Виставка в Гамбурзі, Кельні та Дюссельдорфі стала можливою завдяки підтримці Ströer та Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine.
Український вокальний ансамбль «Дивина» виступив у кельнському метро з короткою програмою із традиційних пісень Донеччини та Київщини. Гурт був створений у 1998 році в Донецьку. Але у 2014-му музиканти змушені були залишити домівку, а з 2022-го живуть та працюють в Кельні.
Гурт «Дивина» займається дослідженням та популяризацією фольклору Донбасу, зокрема календарно-обрядових пісень, весільних, жартівливих і ліричних. Гурт також виконує автентичні українські пісні, записані під час фольклорних експедицій в інших регіонах України та в українській діаспорі.
У Кельні на станції метро Neumarkt гурт «Дивина» заспівав три пісні. Ось що про цей вибір говорить одна з його учасниць Юлія Куліненко:
“ Дуже раді були долучитися до виставки #NextStationUkraine у співпраці з n-ost і Ukrainian Institute – Український інститут і привернути увагу до війни в Україні.
Ми заспівали три пісні. Перша була жнивна «Уже сонце котиться, нам додому хочеться» з села Єгорівка Волноваського району на Донеччині. Для нас вона ще у 2014 році набула зовсім іншого значення, бо там є слова «Уже сонце котиться, нам додому хочеться, а ми не ідемо – приказу ждемо». Тоді це було актуально для сотень тисяч, а зараз – для мільйонів українців, які хочуть повернутися додому.
Друга пісня – весільна «Скажи мені, моя ненько, куди мені йти» з села Семенівка з-під Краматорська, яку нам захотілося її заспівати, аби в голосах України звучав не лише сум, але й радість. І третя – популярна колядка з Київщини «Сидить Миколай» як символ надії та світлих сподівань у передчутті Різдва”.
Відео у Facebook на сторінці Ukrainian Institute – Український інститут
https://www.facebook.com/share/p/izi6BZbcrGJAsSQA
