ДЕНЬ 400-й РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ – DAY 400 RUSSIAN AGRESSION
День олівця
День олівця заведено відзначати щорічно 30 березня. Саме цей день 1889 року вважався днем народження письмового інструменту. Слово “олівець” походить від старої назви свинцю – “олово”. Саме з цього матеріалу було виготовлений перший письмовий інструмент. Свинець був не надто зручним, бо залишав блідий слід на папері. Тоді було вирішено використовувати графіт, який малював виразніше й одразу впадав у вічі.
Коли англійці почали видобувати з власних родовищ графіт, епоха свинцевих олівців закінчилася. Однак винахідники не зупинилися на цьому, і вже у ХІХ столітті було створено цілий завод із виробництва олівців, засновником якого став Йозеф Гартмут.
Його творіння було виставлено на паризькій виставці, де й отримало кілька міжнародних нагород і людське визнання. Гартмут назвав фірму своїх олівців на честь найбільшого у світі алмазу – “Кохінор”.
30 березня відзначають Всесвітній день біполярного розладу, День олівця, День прогулянки в парку.
В Іспанії – День квітів, у США – День лікаря.
Іменини: Олександр, Олексій, Віктор, Гаврило, Макар, Павло.
Всесвітній день біполярного розладу
Всесвітній День біполярного розладу заснований за ініціативи Міжнародної спільноти біполярних розладів.
Завдяки міжнародному об’єднанню подія дозволяє створити платформу для глобальної освіти з питань біполярності та відкритого діалогу між людьми.
День біполярного розладу допомагає людям знайти спільну мову і дає доступ до інформації, яка може надихнути суспільство до прийняття хвороби.
День прогулянки в парку
День прогулянки в парку є неофіційним святом, яке відзначається щорічно 30 березня. Подія присвячена возз’єднанню людини та природи.
Ходіння пішки є чудовим способом підтримувати хорошу фізичну форму, не докладаючи особливих зусиль. Крім того, прогулянки на свіжому повітрі спонукають уважніше прислухатися до власних думок.
Ще цього дня:
1917 – Кияни знесли пам’ятник Столипіну на нинішньому Майдані Незалежності;
1922 – У Києві створено театр-студію “Березіль” (нині Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка);
1981 – Джон Гінклі вчинив замах на президента США Рональда Рейгана: останній був серйозно поранений. Схоплений на місці злочину Гінклі пояснив свій вчинок бажанням справити враження на актрису Джоді Фостер. Суд визнав Гінклі психічно хворим;
1987 – Картина Вінсента ван Гога “Соняшники” продана за рекордну суму – 39,85 млн дол. У 1987 році її було продано вже за 40,3 млн – а в 1997 з’явилася інформація, що картина, куплена японською страховою компанією, – підробка;
1990 – Естонія заявила про початок підготовки виходу зі складу СРСР;
1991 – Кардинал Мирослав Любачівський повернувся з Риму до Львова і зайняв престол Верховних архієпископів Львівських;
1992 – На 64 церемонії вручення нагород Американської кіноакадемії найкращою картиною визнано “Мовчання ягнят” із Джоді Фостер та Ентоні Гопкінсом у головних ролях (“Оскар” як найкращі акторка й актор);
1992 – Суд міста Портленд (США) ухвалив рішення, що зобов’язує компанію “Philip Morris” виплатити 81 мільйон доларів США сім’ї померлого від раку легенів курця, який 40 років палив сигарети “Мальборо”;
1995 – Папа Римський Іван Павло II випустив свою одинадцяту енцикліку, в якій він засудив аборти та евтаназію як злочини проти людства, які не повинні бути легалізовані;
2014 – У Харкові вперше прозвучала пісня про Путіна (Путін – х..ло!)
Церковне свято
30 березня – день пам’яті святого Олексія, людини Божої.
Алексій народився наприкінці IV століття. Належав до знатної римської родини, але в 17 років вирішив зректися усього мирського і став аскетом – втік від нареченої, а майно роздав жебракам. Потім вирушив до Едеси (зараз це Туреччина), до храму Пресвятої Богородиці, де зберігалася Туринська Плащаниця. Там Олексій оселився просто біля храму, став жити на милостиню, їв тільки хліб і пив воду. Так він провів 17 років, поки паламар не почув від ікони голос Богородиці – він повелів йому завести всередину “людину Божу, гідну Царства Небесного”. Так у місті дізналися про праведника Олексія і стали шанувати його.
Але Олексій не хотів цієї слави і таємно повернувся до Риму, в дім батька. Той його не впізнав і поселив у приміщенні при вході. Олексій чув плач своєї нареченої і бачив, як засмучена його мати, але продовжував молитися і терпів глузування слуг. Так він прожив ще 17 років, а коли зрозумів, що настав час йти у засвіти, описав усе своє життя і попросив вибачення у близьких.
У день його смерті в соборній церкві пролунав голос із вівтаря – папу Римського просили знайти “людину Божу, яка відходить у вічне життя”, щоб вона помолилася за місто. Олексія знайшли, але він уже помер. Тоді тіло святого на тиждень помістили в римській церкві, а його мощі, що мироточили, зцілювали багатьох.
interfax.com.ua/news/general/900820.html
