Збройні Сили України у цей трагічний та пам’ятний день солідаризуються з братами й сестрами з Армії Оборони Ізраїлю Israel Defense Forces!
Збройні Сили України віддають шану пам’яті шести мільйонам людських життів, втрачених у період безпрецедентної аморальності та жорстокості нацистів, породжених нелюдськими комуністичними практиками кремлівських попередників, які продовжуються сьогодні в Україні під час геноциду українського народу росіянами під час широкомасштабного вторгнення російської федерації. Ми стоїмо на засадах відданості протидії антисемітизму, расизму, рашизму та іншим формам тероризму та нетерпимості. / 27 January – International Holocaust Remembrance Day. On this tragic and memorable day, the Armed Forces of Ukraine show solidarity with the brothers and sisters of the Israel Defense Forces! The Armed Forces of Ukraine honor the memory of the six million lives lost during the unprecedented immorality and cruelty of the nazis, caused by the inhuman communist practices of the kremlin’s predecessors, which continue today in Ukraine during the genocide of the Ukrainian people by the russians during the large-scale invasion of the russian federation. We are committed to countering anti-Semitism, racism, rashism and other forms of terror and intolerance.
У 2005 році цей день був визначений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У резолюцію зазначалося: «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які містять ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Цей символічний крок мав сприяти збереженню пам’яті про трагедію Голокосту майбутніми поколіннями, а також служити застереженням перед можливими актами геноциду в майбутньому.
Символічно, що за 60 років до того – 27 січня 1945 р. військами 1-го Українського фронту було визволено найбільший нацистський табір смерті Аушвіц-Біркенау неподалік окупованог нацистами польського міста Освенцим. Першими на територію табору ступили воїни батальйону під командуванням майора Анатолія Шапіро (1913 – 2005), уродженця м. Красноград (Харківської області, Україна).
Табір смерті Аушвіц-Біркенау – місце смерті щонайменше 1 мільйона українських, угорських, польських, французьких, чеських, словацьких і грецьких євреїв, а також мешканців інших країн, і близько 120 тисяч інших ув’язнених (поляків, ромів, радянських військовополонених та інших).
У 1947 р. Польща, вшановуючи пам’ять жертв нацистського терору, заснувала музей на території колишнього табору. Нині це один з найбільших меморіальних комплексів з історії Голокосту, музейний, дослідницький, архівний та освітній центр. У 1979 р. територія табору Аушвіц-Біркенау була внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Постійна експозиція Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» містить низку аутентичних експонатів, що пов’язані з історією найбільшої нацистської «фабрики смерті»: одяг в’язнів концтаборів, бляшанку з-під інсектициду «Циклон-Б», який використовувався в газових камерах для вбивства людей, листи в’язнів та інше
У бібліотеці Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» ви зможете ознайомитись із щоденниками Вітольда Пілецького (1901 – 1948), ротмістра Війська Польського Wojsko Polskie, який з розвідувальною метою добровільно став в’язнем табору Аушвіц та перебував у ньому від вересня 1940 до квітня 1943 р.
Саме звіти В. Пілецького виконали роль джерела, з якого світ дізнався про трагедію в’язнів табору смерті Аушвіц-Біркенау.
У 1933 – 1945 роках війська нацистської Німеччини знищили близько 6 млн. людей тільки за приналежність до єврейської нації. Така цифра зафіксована у вироках Нюрнберзького трибуналу. Однак точних цифр немає, й навряд чи вони коли-небудь з’являться, адже до кінця Другої світової війни нацисти ліквідували табори смерті та поховання. До того ж часто єврейські громади знищувалися цілком, і не залишалося рідних, близьких, друзів, які могли б розповісти про їхню смерть.
️
Голокост демонструє увесь спектр небезпеки таких явищ як упереджене ставлення до іншої людини, дискримінація, антисемітизм та дегуманізація. Але, водночас, він розкриває сутність людських цінностей, вчинків та діянь людей, які перебували в складних умовах – в гетто, концтаборах, таборах смерті тощо. При цьому, його перебіг підтверджує вислів: «Голокост не розпочався у газових камерах, він розпочався із певних слів». Кілька слів, які складають цілі промови, а ті у свою чергу, формують ідеологію; остання може бути конструктивною, тою, що консолідує суспільство. А може бути деструктивною, спрямованою на зверхність одного народу, нації та винищення «Несвоїх». Саме так відбулося у Третьому Райху в першій половині ХХ ст., і, за схожим сценарієм відбувається в росії у ХХІ ст. щодо України та українців.
російська федерація – країна терорист та країна-спонсор тероризму, спадкоємиця радянської тоталітарної ідеології та нацистської ідеології ІІІ рейху, поєднавши це, створила ідеологію рашизму й у ХХІ сторіччі розпочала нову збройну та гідридну агресію в Європі проти України – агресивну, неспровоковану, несправедливу, підступну війни росії проти України від 2014 року. Ця війна побудована росією на ідеології нацизму, фашизму та расової зверхності.
росія цинічно, брехливо та маніпулятивно створила та продовжує розпалювати ненависть до України та українців та інших народів за зразком нацонал-соціалізму. росія втілює тоталітарну імперську політичну ідеологію, побудовану на теоріях антисемітизму, антиукраїнізму, багатьох інших анти-…. та расовій зверхності.
Результати індоктринації чим є засвідчені тисячі вбитих, страчених, закатованих, зґвалтованих жерт воєнних злочинів, злочинів геноциду, злочинів проти людяності та злочинів агресії проти України та українського народу, вчинених росіянами в Україні з 2014 року. Найгірші терористичні режими беруть це за зразок.
