Виставу «Ні разу не джентельмен», до якої причетні колеги-журналісти, анонсували напередодні прем’єри у Запорізькому Центрі журналістської солідарності.
Представила гостей голова Запорізької обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ) і співкоординатор Запорізького Центру журналістської солідарності (JSC) Наталя Кузьменко: “Тарас – наш друг, журналіст, музикант, актор, співак, ми всі пам’ятаємо його гурт «Крапка». Він із журналістської династії Василенків. Він прийшов із побратимом Сергієм Собержанським. Завітали й хлопці, які воювали на Запорізькому напрямку. Наразі вони мають інший фронт, як представники ГО «Сила розвитку». Керівник – Юрій Мурзін, онук Майї Костянтинівни Мурзіної, ветеранки запорізької журналістики”.
Сергій Собержанський представив себе: до 2022 року він був актором декількох театрів Запоріжжя. Незабутнє вреження від його моновистави «Нескорений… або шлях ста зневір» про долю Василя Стуса на камерній сцені Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені В. Г. Магара.
“Тоді ж, за часів роботи в театрі, почав організовувати концерти, познайомився з Тарасом і хотів його долучати до театру й як музиканта”, – розповів Сергій Собержанський.
Сергій Собержанський після декількох років у війську переведений до тилової частини, і разом із своїми друзями створив Мистецький центр ветеранів Запоріжжя.
Відбуваються творчі акції, зустрічі, концерти. “Ця робота реально допомагає, реально тримає”, – розповів Сергій. – Бо наразі, відповідаючи на ситуацію, хтось починає хаотично діяти, і бризкати своїм хаосом довкола…”
У жовтні минулого року у Запоріжжі відбулася прем’єра вистави «Нескорені», Тарас – один із її прототипів. “Ця вистава створена з текстів Тараса, його брата й інших військових, які вони оприлюднювали у соцмережах в період з 2022-го по 2025 рік. Їх об’єднала драматургиня Ольга Червінська, центр ветеранського розвитку. З нею працював режисер Генадій Широченко, який наразі прийняв присягу й готується до виконання військових обов’язків”, – розповів про подію Сергій Собержанський.
Наразі має відбутися прем’єра першої вистави Тараса Василенка. Він нагадав, як розпочиналася ця робота: “Я подзвонив під час однієї з відпусток: «Сергію, Сержику, є така ідея, давай робить…» І ми почали планувати, діяти. Загалом, чим ми з ним різні? Із нашим військовим досвідом, ми як два боки одного ПТСР*. Сергій такий більш трагічний, такий “припаяний”, в хорошому сенсі цього слова. А я такий більш …світлий. І ми зійшлися, і ця різниця дуже допомагає, доповнює”.
Ця різниця дуже допомагає… – зазначив Сергій. – Бо у творчості має бути якийсь порядок, а надмірний порядок для творчості згубний… І тому має відбутися таке з’єднання… І ми почали робити перформативну** моновиставу… Вистава має для глядачів вікове обмеження 18+ І це не тому, що сенс її у тому, що ми “сіли під парканом та співаймо лайливих пісень”… Це розмова дорослих з дорослими. Про минуле теперішнє і те, що буде. Це стирання межі між цивільними і військовими… Принаймні ще одна щаблина до цього”.
“Десь приблизно так і буде, – посміхнувся щодо «пісень під парканом» Тарас. – Вистава «Ні разу не джентельмен» – це антипафос…”.
