"Запорізька політехника": від кращого університету регіону - до всесвітньовідомого бренду

Віктор Грешта та Валентин Луньов

21 грудня 2020 року перед колективом і студентством Національного університету «Запорізька політехніка» постане зробити найважливіший за останнє десятиріччя вибір.

Підготовка до виборів ректора в славетній «машинці» вже наробила багато галасу і тепер все місто уважно стежить за перебігом подій. На посаду ректора претендують три кандидати, і кожен готовий до запеклої боротьби. Один з них Віктор Леонідович Грешта – проректор з науково-педагогічної роботи та гуманітарних питань, професор кафедри фізичного матеріалознавства.

Високим професійним досягненням передували десятиріччя навчання і роботи на інших адміністративних посадах. Кандидат, доцент, і зрештою, професор, Віктор Леонідович ніколи не зупинявся на досягнутому. За час своєї роботи в НУ “Запорізька політехніка” працював заступником та відповідальним секретарем приймальної комісії, пізніше обіймав посаду керівника навчального відділу.

Широкий спектр посад передбачає постійне спілкування з різними людьми, тож нам стало цікаво, що думають з приводу його кандидатури на посаду ректора ті, хто з ним працював і працюватиме у майбутньому. Ми поспілкувалися з його колегами та дізналися багато нового про одного з кандидатів на посаду ректора.

Молодий, вдумливий, урівноважений, розумний, не по роках мудрий – саме таким знають його в університеті. Його вирішальна риса – відповідальність і системність у роботі” – таку характеристику Віктору Леонідовичу дала Катерина Сергіївна Бондарчук, доцент кафедри Українознавства та загальної мовної підготовки. – Він сам на високому рівні володіє культурою мовлення, дбає про функціонування державної мови в навчальному закладі, дотримання вимог єдиного мовного режиму. Людина самодостатня, дослухається до порад, вміє вислухати, зробити висновки щодо підвищення ефективності роботи. Завжди підтягнутий, вишукано-елегантний, щирий, усміхнений він викликає симпатію своїм зовнішнім виглядом”.

Керувати університетом повинен виходець з Машинки, тільки так” – наголосив під час інтерв’ю Валентин Васильович Луньов, заслужений діяч науки і техніки, академік Академії інженерних наук України та Академії наук вищої школи України, директор Інженерно-фізичного інституту, професор, доктор технічних наук. – Кожен повинен бути на своєму місці. Виходець з нашого університету, учень тієї видатної школи Шульте та Натапова, Віктор Леонідович стане гідним керівником університету”. На думку академіка надзвичайно важливо зберегти ту школу, адже: “Наше головне завдання – вчити. Навчальний процес з усіх трьох кандидатів досконало знає лише один – Віктор Леонідович, два інші далекі від цього”.

Як керівник Навчального відділу Віктор Леонідович багато часу проводив у спілкуванні і тісній співпраці з деканами факультетів. Тож ми звернулися до одного з них з проханням охарактеризувати професійні і людські якості кандидата.

Він людина, яка вже інтегрувалася в заклад, та людина, від якої багато в чому залежить існування університету. Це єдиний прийнятний вибір для подальшого успішного функціонування нашої політехніки” – так визначає значущість кандидатури Віктора Леонідовича декан факультету радіоелектроніки та телекомунікацій, Владислав Семенович Кабак. – Вперше я побачив його років 10 тому, коли він тільки починав свою роботу на адміністративній посаді. На одній з вчених рад він виступав з доповіддю, зовсім ще молодий, але його було цікаво слухати. Мене він зацікавив, я побачив людину, якій властивий системний підхід, глибокий аналіз. Зацікавило те, що він казав про напрями роботи, які розвивалися у приймальній комісії та навчальному відділі. Тоді я сказав Внукову [колишньому проректору з наукової роботи], що перед нами перспективна людина, дуже розумна, і він зі мною погодився.”

Владислав Семенович, розуміючи сьогоднішній стан справ у технічних ЗВО України, наголошує на важливості командної роботи, і своїй готовності допомогти Віктору Леонідовичу у досягненні поставленої мети: “Зі свого боку я повністю підтримую його намагання, бо, скажемо відверто, задача регіональних навчальних закладів і питання їх існування на цей час стоїть доволі жорстко, тому без застосування якихось новітніх підходів, без залучення талановитих випускників шкіл і в умовах конкуренції з Харковом і Львовом, тут дійсно спиратися необхідно на більш тісну працю з абітурієнтами і застосування нових технологій. У пригоді стануть і сайти, і дистанційне навчання у поєднанні з традиційними методами, і залучення інтерактивних методів, те що молоді зараз цікаво. Ці тренди, яких вимагає сьогодення, Віктор Леонідович втілює і підтримує. Він один з когорти ректорату, він яскравий лідер в цьому напрямі, і ми його підтримуємо”.

Коли ми запитали його думку на рахунок того, що останні роки саме завдяки стійкій працездатності і бажанню змін Віктора Леонідовича, університет функціонує на належному рівні, Владислав Семенович із посмішкою відповів: “Я з деяким здивуванням чую від вас свої думки. Я вважаю, що ще п’ять років тому Віктор Леонідович Грешта став людиною, завдяки якій механізм нашого закладу, як підприємства, існує без тих проблем, які виникають в інших навчальних закладах. Він практично людина, яка забезпечує безпроблемне існування всього механізму, і в той самий час він той, хто захищає цей колектив. От приклад – з’явилися нові правили гри, нові правила акредитації, які повністю відрізняються від того, до чого ми звикли. І перший, хто пішов в бій, щоб прийняти удар на себе – це кафедра матеріалознавства, тобто Віктор Леонідович був першим. Другою була кафедра з мого факультету, і лише потім, з подачі Віктора Леонідовича, з’явилася методичка, де відповіді на гострі питання були розписані для всіх підрозділів. Навіть виконавши таке непросте завдання, на всіх наступних акредитаціях він був присутнім і більшу частину часу і питань забирав на себе, тобто людина відстоює свій колектив, і неважливо, це його кафедра, чи ні”.

Дуже цікаву позицію щодо майбутніх виборів, і зокрема про Віктора Леонідовича як кандидата, висловила Емілія Василівна Прушківська, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, доктор економічних наук, профессор: “Сьогодні керувати галуззю повинні люди, які знають специфіку цієї галузі. Ці люди повинні бути фахівцями – креативними, компетентними, знатися на справі та особливостях функціонування цієї галузі. Якщо людина не знає цих проблем, не розуміється на проблематиці, вона може бути суто технічним управлінцем, але керівник – це душа колективу, це людина, яка повинна розуміти його настрої.”

На питання, чи відповідає Віктор Леонідович її критеріям ректора Запорізької політехніки Емілія Василівна відповіла: “Віктор Леонідович, людина, яка провела у нашому університеті свої студентські роки, він займався тут науковою діяльністю, віддавав себе повністю праці, він став душею університету. І що важливо, він вміє поєднувати традиції і новітні технології , класику і неокласику, історію і новітні віяння. Це мало кому дано сьогодні. І я з гордістю можу відмітити, що людина виросла і ті його особистісні характеристики – працьовитість, діловитість, організованість – це все відбилося на його роботі, і виросло в комплекс. Сьогодні саме це дає змогу йому поєднати професійність, фаховість, науковість і адміністрування і бути справжнім керівником університету, який поведе його до нових звершень”.

Окрему увагу під час нашого інтерв’ю було приділено людським якостями Віктора Леонідовича, і його поведінці під час передвиборчої кампанії: “Я спостерігаю за передвиборчою кампанією Віктора Леонідовича, і вражена його витримкою, емоційною зрілістю, професіоналізмом і повагою до конкурентів. Якщо з чимось не згоден – він скаже про це в очі. Віктор Леонідович веде себе толерантно по відношенню до інших кандидатів, і до того, що було зроблено раніше, цінує тих наставників, біля яких він зростав, в нього відчуття поваги до них надзвичайно розвинене. Він ніколи не перетне межу людяності, по відношенню до них. Просто час зрозуміти, що учні виросли і повинні йти далі”.

Підтримує кандидатуру Віктора Леонідовича Грешти і Ольга Костянтинівна Баршай, голова ради директорів коледжів Запорізької області, директор Запорізького фахового коледжу комп’ютерних технологій НУ «Запорізька політехніка»: “Зараз кажуть, що ректор, директор – це менеджер, і тут не важливо яка освіта, а на мою думку питання освіти все ж таки важливе. Я вважаю, що керівник ЗВО повинен мати фахову освіту, яка б відповідала спеціалізації закладу, який він очолює. Багато років пропрацювавши у технічному коледжі, я розумію, наскільки важлива технічна освіта для очільника університету, у якому дві третини спеціальностей мають технічне спрямування. І тут для мене кандидатура Віктора Леонідовича вбачається найприйнятнішою. До того ж, він має досвід роботи в університеті на різних рівнях посад, і колектив повинен це оцінити”.

Ольга Костянтинівна високо оцінює професіоналізм і порядність Віктора Леонідовича, і зважає на його роль у можливості існування колишнього коледжу радіоелектроніки, як фахового коледжу: “Працюючи у коледжі не перший рік, я можу дати найвищу оцінку професійності Віктора Леонідовича. На всі питання, які у його компетентності, він завжди дає змістовну відповідь, це стосується і питань, які виникають під час організації навчальної роботи, в роботі приймальної комісії, в оцінюванні знань студентів та багатьох інших питаннях. Він дуже обізнана людина, причому компетентна у питаннях не тільки діяльності університету, але й у роботі фахових коледжів. Саме він, знаходячи відповіді на питання директорів навчальних закладів усієї області, допоміг нам існувати як фаховим коледжам”.

Надзвичайно важливо, щоб майбутній ректор міг знайти спільну мову не тільки з колективом університету, але й представниками підприємств та органів місцевого самоврядування. Тому ми поспілкувалися з Олександром Павловичем Бережним, заслуженим працівником промисловості України, генеральним директором холдингу «УГМК-Білорусь», екс-заступником голови Запорізької обласної державної адміністрації [2006-2010 рік] та Олександром Володимировичем Романовським, генеральним директором – головним конструктором ТОВ «НВП Хартрон-ЮКОМ».

Під час інтерв’ю Олександр Павлович розповів, що щиро переймається подальшою долею легендарної «машинки», і для себе прийнятною вбачає тільки одну кандидатуру: “Що таке «Запорізька політехніка»? З її вихованцями і керівництвом я спілкуюсь дуже давно. Цей університет – флагман в Україні з підготовки науково-технічних кадрів. Всі уважно спостерігають за ситуацією, яка склалася сьогодні у «машинці», а я впевнено і з надією дивлюся на вихованців «машинки», серед яких для себе бачу Віктора Грешту, якого знаю дуже багато років. Я вважаю, що людина, яка пройшла всі ступені розвитку в університеті, його знають і поважають всі студенти і викладачі, думаю, що він своєю працею і науковою роботою показав свій професіоналізм. Я знайомий з усіма претендентами на посаду ректора і вірю в те, що представники НУ «Запорізька політехніка» розуміють, що обирати треба не для когось, а для себе. А головне в ректорі – поєднання професійності і порядності, саме в цьому, на мою думку, Віктор Леонідович на три щаблі попереду інших кандидатів”.

На наше питання, що ще, на його думку, вигідно вирізняє Віктора Леонідовича з-поміж інших кандидатів відповів так: “Сьогодні все нове – нові технології, нові матеріли і принципи управління, нові виклики. Банальний приклад, але коронавірус перевів усіх на дистанційне навчання, і саме Віктор Грешта як проректор зміг відповісти на ці виклики часу, забезпечуючи якісне безперервне навчання для студентів. Як результат – НУ «Запорізька політехніка» приклад того, як вдалося перелаштувати навчальний процес. Він людина нового світогляду, яка впевнено дивиться в ХХI сторіччя, і знає, що сьогодні потрібно для промисловості, для Запорізького краю, для металургів. Знає, як працювати з підприємствами”.

Як аргумент вміння знайти спільну мову з підприємствами регіону Олександр Павлович наводить такий факт: “Коли я спілкувався з представниками «Запоріжсталі», мені в один голос сказали, що в Запорізькій політехніці керівником повинен бути вихованець самої Запорізької політехніки. По-друге , щоб ця людина була на передньому краю співпраці. На «Запоріжсталі» мені саме Віктора Грешту назвали як основного кандидата на посаду ректора. Мабуть саме тому керівництво «Запоріжсталі» написало звернення до Міністерства освіти та науки України про те, що вони підтримують Грешту. А ще я знаю, що не тільки підприємства, а й Запорізька обласна державна адміністрація серед кандидатів на посаду ректора для себе виділяють саме Віктора Леонідовича. Всі ми розуміємо, наскільки важлива сьогодні підтримка органів місцевого самоврядування для технічно спрямованого університету”.

Олександр Володимирович Романовський під час розмови був стриманішим, і, як член наглядової ради університету, висловив з приводу виборів ректора такі міркування: “Є думка наглядової ради, в цій думці підкреслено, що в нашому регіоні залишився лише один ЗВО технічного напрямку. Оскільки, у Запорізького краю потужний науково-технічний потенціал, тож керівник політехніки повинен мати технічну освіту та звання професора. Та і на мій особистий погляд дуже важливо, щоб людина, яка буде керувати Запорізькою політехнікою, мала освіту технічного спрямування, другою важливою складовою вважаю досвід, напрацювання і розуміння того, що треба для розвитку цього університету. Сьогоднішній час вимагає швидкого розвитку і опановування нових напрямків. Мені здається, дуже важливо щоб у людини, яка буде керувати університетом була енергія для того, щоб впроваджувати модернізацію, і була команда, яка б втілила плани у життя”.

Повертаючись до значущості виборів ректора у Національному університеті «Запорізька політехніка» хочеться наголосити, що хоч за цим процесом сьогодні слідкує все місто, вибір зробить колектив університету і його студентство. Таке рішення потребує високого рівня відповідальності від тих, кому випала честь представляти думку усього ЗВО, сподіваємося, що їм вистачить мудрості обрати для університету очільника, який перетворить «машинку» не просто на кращий ВИШ України, а на всесвітньо відомий бренд.

Інтеграція університету до регіонального кластеру індустрії 4.0

 

(Visited 609 times, 1 visits today)
Оставить комментарий


Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *