У Запорізькому центрі журналістської солідарності було анонсовано відновлення фестивалю «Запоріжжя – місто з яйцями», який вперше відбувся 2015 року, але з 2018-го вже не проводився.
Про те, чому саме зараз було вирішено відродити цей захід, і які події заплановані у його межах протягом 12-13 квітня, розповіли членкині «Лотку» (саме так організатори називають оргкомітет фестивалю) Ольга Вакало, Наталія Бабенко, Олена Ольшанська та Ярина Геращенко.
– Ідея цього фестивалю, як і сама його назва, з’явилася з метою відзначити й зафіксувати надважливу для нашого міста подію, що трапилася 13 квітня 2014 року та увійшла в нашу історію як «яєчна неділя», – згадує запорізька телеведуча, журналістка, очільниця віжн-радіо «На дотик» Ольга Вакало. – Це була потужна відповідь «руському миру» та російському проєкту «Новоросія», які вже тоді намагалися нав’язати українцям і особливо жителям східних і південно-східних регіонів.
Але у так звану «яєчну неділю» запоріжці чітко дали зрозуміти, що Запоріжжя – це Україна, без будь-яких обмовок. До того ж знайшли для цього дуже дотепний козацький спосіб – закидали сепаратистів яйцями та борошном. Це був такий прояв українського козацького духу, який йшов від самого коріння. Цього не можна було недооцінювати.
– Тому роком пізніше, 2015-го, – продовжує пані Ольга, – ми вирішили створити фестиваль, але не закидати когось яйцями, а зробити щось конструктивне, позитивне і обов’язково креативне. Так з’явився перший у нашому місті Фестиваль писанки під назвою «Запоріжжя – місто з яйцями», на згадку минулорічних подій.
Запоріжці напевне пам’ятають цей фестиваль. Він проходив під відкритим небом на багатьох локаціях, був дуже різноплановим і привернув увагу величезної кількості містян. Окрім офіційної влади, яка не тільки не допомагала в організації, але й повністю проігнорувала захід. Так було й у наступні два роки. Але з 2018-го фестиваль вже не проводився.
– Мабуть не вистачило мотивації та ентузіазму, – кажуть організатори. – Проте ми про нього не забували, лише очікували підходящого моменту для його відродження.
Одним з таких моментів стало те, що наприкінці минулого року українську писанку було визнано культурним надбанням людства, і вона увійшла до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Тому цієї весни, коли минуло вже 10 років з проведення першого фестивалю, вирішили його поновити – незважаючи не те, що в країні вже четвертий рік продовжується повномасштабна війна проти російських загарбників.
– Навпаки, у цей складний час нам хочеться поділитися з людьми, які можливо зневірилися, піднесеним настроєм і нагадати всім, що ми, українці, вміємо перемагати. А також ще раз заявити усьому світу, в тому числі російським пропагандистам, що Запоріжжя – це Україна, – підкреслює Ольга Вакало.
Перший крок – це відкриття 4 квітня в межах фестивалю в Художньому музеї експозиції з приватної колекції писанок Наталії Бабенко. Пані Наталія, сама знана майстриня, збирала її майже 30 років. Зібрання формувалося під час зустрічей з майстрами на Всеукраїнських та Всесвітніх з’їздах писанкарів у місті Вінниця та селі Космач Івано-Франківської області, виставках народних майстрів у Києві та просто під час спілкування з друзями з різних куточків України або під час поїздок за кордон.
На виставці буде представлено 365 робіт. Зокрема й роботи Наталії Бабенко (знаменита «зернівка» і писанки зроблені в авторській техніці «малювання нитками») та її чоловіка Віталія (різьблення по дереву, сувенірні дерев’яні писанки).
Сам фестиваль проходитиме 12 та 13 квітня у «Незламному Титані». З міркувань безпеки під відкритим небом жодної локації не буде. Хоча локацій організують багато – зокрема, декілька писанкових.
– На жаль, на Запоріжжі не зберіглося свідчень про писанкарство, — каже Наталія Бабенко. – Але наш регіон більше відноситься до катеринославських традицій. Тому ми запросили майстриню з Кривого Рогу Наталію Войтенко. І вона розповість про техніку писанкарів цього регіону та продемонструє писанки Катеринославщини.
Будуть працювати окремо доросла і дитяча писанкові локації. У їхній роботі допомагатимуть відомі майстрині писанок з Бердянську, які вимушені були залишити своє рідне місто після його окупації росіянами.
– Також будуть дві писанкові студії, – відзначає Ярина Геращенко. – Окремо для дружин і матерів загиблих воїнів та близьких зниклих безвісти.
Ще одна локація – аукціон «Не-Фаберже». Серед лотів – цікаві картини, великодні кошики, писанки тощо. Крім того, запланована акція «Портрет за донат».
Усі виручені гроші підуть на придбання дронів для ЗСУ.
В програмі фестивалю є і декілька дискусій – на тему «Запоріжжя у війні пропаганди і реальності»; щодо українського мистецтва та історії.
Також працюватиме виставка фотокореспондентки із Запоріжжя Катерини Клочко, яка понад три роки документує воєнні злочини рф.
Музикальний супровід доручено запорізькій групі «Хорта».
Очікується і масштабна літературна локація «Вірші гартовані війною».
– Це вистава, сценарій якого написала Наталія Ігнатьєва, режисером став заслужений артист України Олександр Фортус, та задіяні актори Запорізького академічного театру молоді, – розповіла Олена Ольшанська.
До фестивалю доєднаються й запорізькі крафтовики, які представлятимуть свою продукцію – з дегустацією.
Фото авторки
