Присутні відзначили мужність та відданість учасників боїв на Дебальцевському плацдармі, найгостріша фаза яких тривала з 21 січня по 18 лютого 2015 року та стала одним з найбільших зіткнень за участю стрілецької зброї, артилерії і танків, яке завершилося виходом українських сил з Дебальцевого виступу. За цей час загинуло більше ста захисників України, серед яких – десятеро воїнів із Запоріжжя.
Полковник поліції Артем Кисько – безпосередній учасник пам’ятних подій, які розгорталися у лютому 2015-го на Донеччині. Цієї ночі дев’ять років тому зведений загін міліціонерів під його керівництвом під невщухаючими обстрілами прорвався з оточеного ворожими військами Дебальцевого. Надлюдські зусилля та рішучість зберегли життя 28 донецьким правоохоронцям.
«Ще на початку російської агресії працівники правоохоронних органів чітко зрозуміли значущість своєї ролі в розгортанні подій. Тоді, у Дебальцевому, міліціонери усвідомлено взяли на себе військову функцію, – розповів очільник поліції області. – Тож, в оточеному місті наша оперативна група розкривала злочини, забезпечувала правопорядок, здійснювала гуманітарну місію, а також зі зброєю в руках виконувала поставлені вищим керівництвом бойові завдання». З особливою гордістю поліцейський говорить про своїх колег і бойових побратимів, які в момент найвищої небезпеки стали надійним плечем та опорою. У ніч із 17 на 18 лютого 2015 року під шквальним вогнем російських військ колона транспортних засобів з боями вийшла з оточення. «Вийшли не всі – багатьох хлопців наздогнала куля або уламок, і їхні тіла залишились у полях, балках, лісосмугах, у понівеченій техніці, поки їх не позбирали похоронні команди. Багато поранених з обмороженими руками, ногами потрапило в російський полон. Хтось ще кілька днів ішов, повз, стріляв, чекав на допомогу, їв та пив лише сніг, шукав очима основний орієнтир – труби Світлодарської ТЕС…» – свої спогади про фатальний прорив Артем Кисько увічнив у збірці авторських оповідань «Некомбатанти».
Більшість із правоохоронців – учасників лютневих подій дев’ятирічної давності і нині, в умовах повномасштабного вторгнення, продовжує нести службу на Сході держави, використовуючи бойовий досвід у протистоянні ворожій агресії.
