• Архів газети
  • Історія
  • Про видання
  • Контакти
  • Рекламодавцям
  • Обрати мову сайту
  • Українська
  • Русский
Газета МИГ
  • Новини Запоріжжя
    • Підтримка
    • ЖКГ, Транспорт
    • Фінанси, економіка
    • Культура, навчання
    • Спорт
  • Україна та Світ
  • Інфографіка
  • Спецпроєкти
    • Факти – ліки проти фейків
      • Випуск 1
      • Випуск 2
      • Випуск 3
      • Випуск 4
      • Випуск 5
      • Випуск 6
      • Випуск 7
    • Цікаво
    • Світ допомагає відновлювати Україну
      • Cпецвипуск 20
      • Cпецвипуск 19
      • Cпецвипуск 18.
      • Cпецвипуск 17.
      • Cпецвипуск 16.
      • Cпецвипуск 15.
      • Спецвипуск 14.
      • Cпецвипуск 13.
      • Cпецвипуск 12.
      • Cпецвипуск 11.
      • Спецвипуск 10.
      • Спецвипуск 9
      • Спецвипуск 8
      • Cпецвипуск 7
      • Cпецвипуск 6.
      • Cпецвипуск 5.
      • Cпецвипуск 4.
      • Cпецвипуск 3.
      • Cпецвипуск 2.
      • Cпецвипуск 1
      • Архів PDF Світ допомагає відновлювати Україну
    • Запорізькі крафтовики
    • Виконані
      • Слово правди – наша зброя
        • Спецвипуск 1
        • Спецвипуск 2
        • Спецвипуск 3
        • Спецвипуск 4
        • Спецвипуск 5
        • Спецвипуск 6
        • Спецвипуск 7
        • Спецвипуск 8
        • Спецвипуск 9
        • Спецвипуск 10
      • Запоріжжя: 45 км до лінії фронту
      • Правда кривду переможе!
        • Cпецвипуск 6
        • Cпецвипуск 5
        • Cпецвипуск 4
        • Cпецвипуск 3
        • Cпецвипуск 2
        • Спецвипуск 1
      • Громадськість за здорове місто
      • Коронавірус під мікроскопом
    • Архів PDF
    • Євроінтеграція
      • Реформи
      • Україна-ЄС
    • Дивовижне Запоріжжя
      • Історія успіху
      • Персони
      • Точка на карті
  • Фото і відео
  • Публікації
    • Політика
    • Споживач
    • Соціальна сфера
    • Медицина, екологія
    • Мистецтво, дозвілля, туризм
    • Різне
  • Важливо
Газета МИГ
No Result
View All Result

Свіжі новини Запоріжжя та Запорізької області » Спецпроєкти » Виконані » Факти – ліки проти фейків » “Виривають із корінням”. Як росіяни знищують українські села та їхніх мешканців

“Виривають із корінням”. Як росіяни знищують українські села та їхніх мешканців

by inesa
31/10/2024
in Випуск 2, Факти – ліки проти фейків
0
“Виривають із корінням”. Як росіяни знищують українські села та їхніх мешканців
1.1k
VIEWS

Зазвичай у новини потрапляють назви українських міст, знищених росіянами. Тим часом села помирають тихо. Так було під час Голодомору 1932-1933 рр. Так було в 1986-му, коли в один момент спорожніли села навколо Чорнобильської АЕС. Поруч із людьми страждають їхні тварини. Земля, що колись годувала пів світу, заростає бур’янами…

“Виривають із корінням”. Як росіяни знищують українські села та їхніх мешканців

Третій рік волонтерської роботи – це і досвід спілкування з людьми, яким надаєш допомогу. Слухаючи історії знищених росіянами сіл, розумієш значення терміну “злочин проти людяності”. Це злочин проти самого життя.

Навесні 2022-го, слідом за маріупольцями, які мало не божеволіли від пережитого жаху, до Запоріжжя прибували жителі маленьких міст і сільської місцевості Запорізької та Херсонської областей. Молоді родини вивозили дітей.

Саме тоді наш волонтерський штаб «Завжди разом» видавав одяг та продукти матусям із дітками. Ми втішали іграшками сотні дітей, сідали поруч із книжками, розмальовками – підсвідомо намагалися відігнати грою жахливі спогади.

Волонтерка Ірина у гуманітарному штабі з дитиною

Саме тоді я почула слова: “Того села, що було, вже не буде… Його виривають із корінням…” Попри все, коріння деякий час ще трималося… Старші люди залишалися вдома, часто біля батьківського ще будинку, корів і курей. “Трималися за рідні могили…” У травні мені з Кривого Рогу зателефонував мамин молочар Юра.

Раніше тричі на тиждень у черзі до нього на новокаховському базарчику зустрічалися й сусіди, й ті, хто приїхав у гості чи на відпочинок до Нової Каховки. Заплющу очі – й бачу ту картину, відчуваю смак того молока.

…Росіяни, зайнявши село, де жив Юра, прийшли до нього одразу: “Де гроші?” Юра за ніч роздав сусідам корів, разом із помічником сіли до машини (своєї ніколи не мав) та виїхали світ за очі. Які гроші? Батьківський будинок та корови – все його багатство. І руки, що пахнуть молоком… Та й сам Юра був, як молочний дух, – білявий, щербатий, завжди усміхнений та привітний: “Вам вранішнє чи вечірнє?..” Була ще на тому базарчику пані Надія, з якою ми вели побутові розмови.  “Де б мені взяти такого собаку, – казала вона, дивлячись на таксу. – Бо коти зо всього села збігаються, коли я наливаю молоко. Я їх годую, та якби був собака, вони б хоч трохи на паркані посиділи, почекали, поки наллю їм…” Про долю Надії немає вже кого питати. Померли чи виїхали всі знайомі, хто брав у неї молоко…

Розмовляючи згодом із головою ГО “Жінки-фермерки” Ольгою Заставською, почула, що більш ніж половина її колежанок залишилися на окупованій території. Сільське господарство – то процес, який не обітнеш за мить. Корів уже нема кому роздати,  не почепиш замок на морду собаці, не проженеш кицьку… Та плата за людську відданість нині – нелюдська. Перебираєш історії, як вузлики чоток, а кожен із “вузликів” – у крові.

Фермер із Василівського району на Запоріжжі, із села Щербаки, тримався, доки вистачало сил. Годував українських військових у підвалах зруйнованих хат, разом ховали загиблих, намагаючись ідентифікувати, запам’ятати місце… Дивився, як від обстрілів розсипається на друзки будинок, корівник… Розповідав, як бігали селом здичавілі покинуті свині. Тож вивів свою отару корів та кого спіймав зі свиней – спочатку під Оріхів.

Але який там спокій – під Оріховом, від якого також половина залишилась, та й та під постійними обстрілами? Де ті корови нині? Аби лиш не в окупації, бо там би їм відразу вкоротили життя. Вже не бачу на нашому запорізькому базарі василівського молочника, чи поїхав, чи покинув свою справу, – не знаю. Ще “вузлик” – як згусток запеченої крові.

Розповідає Тетяна, членкиня ГО ”Жінки-фермерки”: “Розівський район. Окупаційна влада каже нашому фермеру: “В росії немає приватної власності, все ваше майно переходить до держави”. Щоб довести, що це не так, фермер їде, збирає всіх, хто у нього пайовики, готує документи, їде до окупаційної влади, у Розівку, надає… А коли повертається додому, то до нього у дім прилітає ракета. Звісно, не наша… Звідти, з російського боку. Дім, усі документи – все згоріло. Він у реанімації, дружина в реанімації, дитина загинула… І все. Тепер усе – їхнє…” Тетяна“.

Знаю про пологівського хлопця, котрий залишився в окупації біля матері, біля господарства, – розповіла наша волонтерка Ольга. – Він АТОшник, волонтер. Коли вперше потрапив до окупантів “на підвал”, то, повернувшись, сказав матері: “Ні, я такого знущання не витримаю…” І повісився вночі… А був він у матері єдиний син”. Не відпускають степ, земля, дім… Робота.

“59-річна Ніна Самовідова загинула 24 травня 2022 року в селі Федорівка Пологівського району Запорізької області. Вона народилася в селі Воскресенка на Запоріжжі. Була вчителькою англійської мови у Федорівській школі… Того дня вона поверталася із репетиторського заняття додому. Їхала на велосипеді, коли потрапила під обстріл. Уламок влучив жінці в голову, їй відсікло руку… Травми були несумісні з життям… Поховали вчительку на кладовищі в селі Федорівка. Залишилися син, брат і сестри…” – лише один запис із Меморіалу: вбиті росією…

Ліля Степаненко, котра прийшла до нашого волонтерського штабу навесні 2022-го, теж із Федорівки. Виїхала звідти, маючи останні місяці вагітності. Уберегла дитину. У квітні народила хлопчика. За ручку вела старшу малу, бідкаючись: “Син народився такою крихіткою, донька була чи не вдвічі більша!” Лілія Степаненко Заметушилися ми… Одяг для малечі отримали від благодійників у березні 2022-го, – то мали особливу насолоду разом із мамою вибирати. У рідному селі Лілі залишилися її тато й мама. Не могли покинути свій дім – несила було відірватися від землі. “Та ще й корови…” – ніби вибачаючись, сказала тоді Ліля.

Ми потоваришували, за першої можливості надавали памперси, дитяче харчування, одяг за сезоном. Скільки малечі потримали тоді ми на руках, погралися, намагаючись передати своє тепло! А працювали тоді в холодному підвалі. Скільки ми бачили людей у біді! Скільки ж почули історій та витерли сліз… Ці спогади і слова біженців ріжуть очі, як сіль сліз: “Ні, не треба зайвого, комусь іще вистачить… Бо невідомо, де ми будемо завтра”.

Маріупольців у нас не лишилося, поїхали якомога далі – так їм боліло зруйноване місто та вбиті рідні і знайомі… Запорізькі, херсонські – частіше залишалися тут. Доки пропускала Василівка – йшов потік автівок, автобусів, здебільшого – спринтерів, часто – побитих, наче зранених кулями, без вікон. Дяка, що вирвалися, що живі…

Улітку 2022-го вразила купка людей із одного донецького села, що на кордоні з росією. Душ тридцять їх було, не менше. Трималися разом. Давали їм пакети з їжею, в особливих випадках питали: може, потрібна постіль, мийні засоби, – щось та маємо… На що одна жінка майже застогнала у відповідь: “Знали б ви, що ми залишили… У нас там було все…”

Коли була можливість, цілеспрямовано передавали допомогу багатодітним родинам, породіллям – тільки у нашому штабі їх було зареєстровано понад сто! Наприкінці 2022-го прийшла виплакана бліда Ліля. Батька забрали “на підвал”, мати захворіла, діагноз страшний… Ми мали чим допомогти, намагалися втішити.

Тоді Ліля опублікувала в соцмережі допис-крик: “Завтра Новий рік. Та настрою нема ніякого… Наготувала, завтра ще наготую… Заради діток святкуватиму. А самій вити хочеться… Сліз вже немає, виплакала все…. Батьки на окупованій території, мамі терміново операція потрібна – гроші передали, тата росіяни забрали тиждень тому, не знаю, що там із ним роблять, молю, щоб все добре… Жити не хочеться, повернутися б додому, відмотати усе… Потрібна моральна підтримка, бо з розуму зійду… P.s. Поділюсь пачкою памперсів – може, добрі справи притягнуть мир у родину”.

Скільки таких же стривожених, знервованих жінок кинулися радити, обіймати, підтримувати: “Тримайся, дівчинко. Все буде добре, тільки вір у свої сили, ти опора та щит своїм діточкам, а усім відомо, Мама – стрижень, стіна та скеля, та любляча голубка. Тримайся, все погане закінчується, а приходить щастя, його більше в житті, щоб не виснажити людину, нам його дозують, тому і життя то світла то темна смуга…”

“Добрі справи й дійсно притягують добро. Я через фейсбук двічі шукала донорів для знайомих. І чудесним способом на обидва різних поста відгукнулася одна й та сама жінка, рятуючи два життя. А незабаром стало відомо, що в неї буде двійня онуків…” “#татаповернули”, – згодом написала Ліля. Тата відпустили, мати померла. Залишились її фото та декілька записів із минулого: “Моє щастя, мої діти і внученьки, здоров’я, щастя, благополуччя… Будьте щасливі…”

Домовитися про зустріч із Лілею неможливо: працює, три дні через три. Коли повертається додому, то малий не відпускає від себе ні на крок… П’ять годин тримався біля мами… “Два роки йому, ніяк не можу відлучити… – каже Ліля. – Я вже п’ять з половиною років поспіль годую грудьми…” Це те щастя, про яке говорила та якого зичила матуся. Та любов, яку вона їм прищепила.

Це справжнє дієве жіноцтво, яке, попри війну, любить, дбає, виховує дітей, дарує тепло, буквально прикриває собою від російських бомб і ракет. Тож поруч із нашими військовими — тими, хто захищає нас від убивць, я б воліла називати й імена жінок, котрі нині ставлять на ноги дітей. Кожна з них — гідна нагороди!

А люди із захоплених запорізьких сіл нині перебралися на вільній від окупантів території області. Села Михайло-Лукашівської, Матвіївської, Петро-Михайлівської громад (знаю, бо туди ми возили гуманітарну допомогу) – наповнилися новими родинами, які працюють на землі. Є серед них і учасниці організації “Рада жінок-фермерок”. Від них почула історію: чоловік із Матвіївки пішов добровольцем на російсько-українську війну.

Прийняв пожити у свою спорожнілу хату родину з Гуляйполя – тато-одинак і двоє дітей… А дислокується наразі його підрозділ на Гуляйпільщині. Може, й хату бачив, до якої мріють повернутися діти, котрих він прихистив…

Інеса Атаманчук, фото авторки та учасників подій

Оригінал статті – на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/holosy-rehioniv-08-08

Новини від МИГа mig.com.ua в Telegram та Instagram та facebook. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/migcomua та facebook та  Instagram

Previous Post

Футбол. Кубок України-2024/2025: визначились усі чвертьфіналісти

Next Post

Як змінилися ціни на Запоріжжі у вересні

inesa

Related Posts

Хвилі спогадів утримують нас на плаву
Випуск 7

Хвилі спогадів утримують нас на плаву

24/01/2025
1.5k
Соцмережі змінюють правила. То тепер можна все?
Випуск 7

Соцмережі змінюють правила. То тепер можна все?

23/01/2025
2.2k
Медичні послуги у лікарнях: за що потрібно платити у 2025 році
Випуск 7

Медичні послуги у лікарнях: за що потрібно платити у 2025 році

23/01/2025
2.9k
Хто і як дискредитує українські благодійні фонди, які збирають донати на потреби армії?
Випуск 7

Хто і як дискредитує українські благодійні фонди, які збирають донати на потреби армії?

23/01/2025
2.6k
У Запорізькому нацуніверситеті оновили наглядову раду
Випуск 7

Запорізький університет увійшов у трійку найпопулярніших вишів півдня України

23/01/2025
2.3k
Next Post
Як змінилися ціни на Запоріжжі у вересні

Як змінилися ціни на Запоріжжі у вересні

Щоденники війни

Два «прильоти» балістики: у ліцеї на Одещині під час удару було 18 людей, загиблі – завуч і завгосп

Ракетний удар по школі на Одещині: двоє загиблих, щонайменше 12 поранених

Окупанти в Бердянську хочуть поселити “спеціалістів” з рф у католицькому соборі

Минулої доби поліцейські документували наслідки 458 ворожих ударів по Запорізькій області

Міноборони допустило до експлуатації безпілотний наземний роботизований комплекс DODGER

Унаслідок атаки рф у Києві та області загинули семеро людей, тривають рятувальні роботи – МОЗ

Цікаво

Обережно! Шахрайські повідомлення від Apple або Google

Як засинати за хвилини тим, хто страждає від нав’язливих думок перед сном

Як допомагали місцевим та транзитним породіллям в Олександрівську наприкінці ХІХ століття

Якою буде погода в Запоріжжі в перші три дні тижня – прогноз синоптиків

Кіберфахівці виявили шкідливе програмне забезпечення для Windows, яке маскується під штучний інтелект DeepSeek

“Укрзалізниця” призначила чотири додаткові «літні» потяги

Публікації

У Запоріжжі рідні українських «політв’язнів Кремля» об’єдналися, щоб підтримувати цивільних бранців рф та їхні родини

Трьома історіями за Піранделло театр «СВіЯ» завершив сезон

Які види риб можна ловити у Дніпрі без обмежень і чому

Як допомагали місцевим та транзитним породіллям в Олександрівську наприкінці ХІХ століття

Мелодії, що надихають: кожна має відлуння у серці

«Піноккіо» продовжує пошук добрих людей на сцені Театру молоді

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/migcomua

Газета МИГ
  • «Факти – ліки проти фейків» PDF архів
  • Архів PDF Світ допомагає відновлювати Україну
  • Архів PDF
  • Слово правди – наша зброя
  • Архів газети
  • Історія
  • Про видання
  • Контакти
  • Рекламодавцям
  • Українська
  • Русский

Контакти

Адреса редакції:
м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 152, , 5 поверх
Адреса для кореспонденції:
а/с 8030, м. Запоріжжя, індекс 69095 Приймальня (061) 7875211,
[email protected]
Сайт mig.com.ua створено для поширення інформаційного контенту під брендом "МИГ". Матеріали сайту готуються і редагуються співробітниками ТОВ "Газета МИГ".
Сайт отримав гранти від Фонд Східна Європа, Празький центр громадянського суспільства та Асоціації «Незалежні регіональні видавці України».
Рекламна служба газети та сайту:
[email protected] ,
[email protected]
Статті у розділі "Важливо" можуть бути комерційною або спонсорською інформацією .
Адміністратор сайту:
[email protected] [email protected]
Використання матеріалів, опублікованих на сайті, дозволяється із зазначенням посилання на офіційний сайт газети МИГ

Мітки

ЄС БПЛА Бердянськ ДСНС ДТП Енергодар Запоріжжя Запорізька ОВА Запорізька область Запорізький район Мелітополь НПУ Новини Запоріжжя Новости Запорожья ПРОГНОЗ Украина адреси вибухи відключення відновлення війна війна з рф графіки гроші допомога діти електроенергія кримінал новини обстріл обстріли окупація погода пожежа поліція поліція_Запоріжжя ремонт руйнування рух рятувальники світло синоптик суд транспорт черги

© 2025 JNews - Premium WordPress news & magazine theme by Jegtheme.

  • Русский
  • Новини Запоріжжя
  • Україна та Світ
  • Щоденники війни
  • Спецпроєкти
    • Факти – ліки проти фейків
    • Світ допомагає відновлювати Україну
    • Євроінтеграція
    • Дивовижне Запоріжжя
    • Виконані
      • Слово правди – наша зброя
      • Правда кривду переможе!
      • Запоріжжя: 45 км до лінії фронту
      • Громадськість за здорове місто
  • Публікації
  • Важливо
  • Фото і відео
  • Цікаво
  • Календар
  • Інфографіка
Рекламодавцям
No Result
View All Result