Не заглиблюючись у глибоку давнину, піднімаємо разом із уламками скла [о, скільки його випитого та розбитого на березі!] дивні речі.
Ось уламок горщика, як кажуть археологи – денце. На денці напис – «ЦЕГЛОБУД».
І дуже нерозбірливо, між скороченнями часів «абырвалгу» роздивляємося: ПРОМ… чи МАШ?
Сам «ЦЕГЛОБУД» створений на хвилі НЕПу. “Гончарна артіль «Цеглобуд» маркувала свою на той час широковживану продукцію «ЦЕГЛОБУД м. Нікопіль»”, – пише безіменний нині дослідник, матеріали та фото якого можна побачити на ресурсі:
https://news.blog.net.ua/2023/03/usrr-nikopil-nep-i-ukrainizatsiia/
та менш щедрих па інформацію.
Саме там автор поєднує походження гончарної майстерні не тільки з часами НЕПу, а й з добою УСРР, яка існувала з 10 березня 1919 року до 30 січня 1937 року.
“В УСРР ще відчувався дух УНР. …Вона була значно “українськішою”, ніж ми звикли думати. Підтвердження цьому – періодика, документи, артефакти тих часів. Лівобережжя, Слобожанщина, Донбас, Південь.
Давайте шукати в УСРР Україну. Вона там є …У барвистих орнаментах кераміки артілі учнів легендарних опішнянських майстрів, що “зукраїнізували” нормативний Нікополь у НікопІль”.
Тобто наш горщик чи, скоріше, глечик, зроблений вже у пізніші часи. Коли Нікопіль вже став Нікополем.
На фото: Гончарні вироби артілі “Цеглобуд”, м. Нікопіль, 1930 роки, з колекції невідомого нам автора
То приємно було бачити на новинному нікопольському ресурсі датований 2020 роком матеріал, про те, що у місцевій школі мистецтв №1 працює гончарна майстерня: “При майстерні діє навіть власний невеликий, але дуже цікавий на експонати музей. Тут зберігаються як вироби учнів, так і старовинна українська кераміка, щоб діти могли на власні очі побачити й доторкнутися до старовини”.
Фото: https://www.prikhist.com/2020/12/zberigati-ta-poshirjuvati-tradicii-jak-u-nikopoli-pracjuie-goncharna-shkola/
…Яка оживає “у барвистих орнаментах кераміки артілі учнів легендарних опішнянських майстрів, що “зукраїнізували” нормативний Нікополь у НікопІль”.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
