З нагоди Всесвітнього дня свободи Запорізький Центр журналістської солідарності НСЖУ провів зустріч «Журналісти важливі! Журналісти потрібні!». Говорили про підтримку журналістів, які нині перебувають на ТОТ, у полоні за надуманими обвинуваченнями.
За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, який звернувся до присутніх онлайн, щонайменше 28 працівників медіа і громадянських журналістів перебувають у неволі внаслідок незаконних затримань, захоплень у полон, облудних звинувачень і фальсифікованих «судових процесів» російських окупантів на території України. Національна спілка журналістів України, яка є партнерською організацією Європейської федерації журналістів, заявляє про солідарність із кожним журналістом, якого окупанти утримують у неволі.
– Ми закликаємо посилити тиск на росію , аби припинити воєнні злочини проти журналістів. Ми хочемо наблизити той момент, коли ми на свободі привітаємо кожного журналіста, який на сьогодні, на жаль, незаконно увʼязнений росією, – зазначив Сергій Томіленко.
Голова Запорізької обласної організації НСЖУ і співкоординаторка Центру журналістської солідарності Наталія Кузьменко наголосила на тому, що організація постійно перебуває на зв’язку із журналістами, які внаслідок різних обставин були змушені залишитися на тимчасово окупованих територіях. «Ми допомагали колегам вибратися з окупації, коли це було можливим, але найбільший наш біль сьогодні – це журналісти, які були незаконно затримані росією і нині перебувають у полоні. Тому ми не повинні мовчати, а маємо докласти спільних зусиль задля їхнього звільнення», – акцентувала вона.
– Кількість цивільних, які нині позбавлені волі і перебувають в катівнях на тимчасово окупованих територіях чи в рф, насправді значно більша за офіційними цифрами, – зауважила під час свого виступу регіональна координаторка представника Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олена Орєшкіна.– Це діти, дорослі і, звичайно, журналісти. Бо саме медійники одними з перших прибувають на місце події, аби задокументувати злочини, які чинить агресор, тому робота журналістів важлива, хоча водночас й дуже небезпечна.
Про алгоритм дій, які необхідні для звільнення полонених, про зусилля, які докладають до цього державні інституції разом з громадськими організаціями, розповів журналістам Представник Уповноваженого з прав людини в Запорізькій області Михайло Волков.
– У журналістів зараз дуже небезпечна робота. Вони доносять правду про злочини ворога, вороги в них стріляють й кидають до в’язниць. Тому так актуальна ваша підтримка колег, і наші спільні зусилля по їх визволенню, – зазначив він.
На завершення журналісти прийняли спільне звернення до світової спільноти, Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, в якому закликали посилити тиск на росію і докласти зусиль задля якнайшвидшого звільнення усіх захоплених колег.
Лист-Звернення учасників зібрання,
присвяченого Всесвітньому дню свободи преси
Сьогодні ми заявляємо про солідарність – насамперед із тими українськими медійниками, які незаконно ув’язнені державою-агресором, які зникли на тимчасово окупованих територіях. Ми висловлюємо їм свою підтримку і заявляємо, що будемо рішуче і наполегливо доклади всіх зусиль задля їх звільнення.
Країна-агресор не дотримується жодних міжнародних конвенцій і правил, наші колеги потерпають у полоні тільки за те, що намагалися чесно виконувати свої професійні обов’язки. Журналісти стали для російських загарбників ціллю номер один, на окупованих територіях вони ув’язнюють навіть ветеранів-медійників.
Ми звертаємося до Національної Спілки журналістів, Європейської федерації журналістів, до міжнародних організацій і української влади консолідувати зусилля, щоб посилити тиск на росію з метою звільнення наших незаконно захоплених колег. Воєнні злочини проти журналістів мають бути зупинені, а винні – у їх здійсненні покарані.
Ми заявляємо, що будемо всіма можливими способами наближати момент, коли ми зможемо привітати на свободі наших колег (а їх сьогодні 28), які є заручниками кремля і серед яких страждають у неволі і наші запорізькі колеги – Ірина Левченко, Анастасія Глуховська та Георгій Левченко.
Журналісти – це та гідна професія, яку в усьому світі мають підтримувати, а не карати за неї. Ми рішуче підтримуємо своїх колег, захищаючи свободу слова і право людей на отримання інформації. Під час війни журналістика як ніколи важлива. Журналісти документують воєнні злочини, і ми всі спільно наближаємо момент справедливості, покарання того великого зла, яке (ми віримо, що тимчасово) сьогодні розперезалося.
МИ знаємо, що Кожне слово, яке ми тут говоримо на підтримку полонених, доходить до них! Хоч окупанти і переконують заручників, що про них забули, що вони в Україні нікому не потрібні. Але слова підтримки все одно доходять. Ми з вами, дорогі колеги! Ми вас пам’ятаємо, ми боремося за ваше звільнення і віримо в перемогу!
Запоріжжя, 23 квітня 2024 року
