Запорізька область була утворена десятого січня 1939 року під час розподілу Дніпропетровської області, що підтверджують численні джерела та офіційні документи, і відзначає свій день народження саме в цей день щороку.
До цієї дати у краєзнавчому відділі Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки зустрілися шанувальники історії краю, представники Бердянської міської територіальної адміністрації, які працюють у Запоріжжі. Зібрала усіх Ірина Півень, депутатка Запорізької обласної ради.
Занурившись у документи, знайшли й аргумент створення Запорізької області – як території тодішньої Дніпропетровщини, яка набула власної економічної ваги.
На мапі з кишенькового атласу СРСР 1939 року відображений стан на 1938 рік. Запоріжжя ще в складі Дніпропетровської області. Лінія з дрібних червоних крапок на схемі відповідає кордонам новоствореної Запорізької області. В цей же день, 10 січня 1939 року, були створені Сумська й Кировоградська області
Запорізька область була створена у складі 27-ми районів, що раніше входили до Дніпропетровської області. На той час це Андріївський, Бердянський, Василівський, Велико-Білозерський, Велико-Токмацький, Веселівський, Генічеський, Гуляйпільський, Кам’янсько-Дніпровський, Коларівський, Куйбишевський, Люксембурзький (німецький), Мелітопольський, Михайлівський, Молочанський, Нижньо-Сірогозький, Нововасилівський, Ново-Златопольський (єврейський), Миколаївський, Оріхівський, Полозький, Приозівський, Ротфронтівський (німецький), Сиваський, Червоноармійський, Чернігівський, Якимівський: та два райони з Миколаївської області: Велико-Лепетиський й Ново-Троїцький.
За площею новостворена Запорізька область була більшою за сучасну область – вона включала частини сучасних Херсонської й Донецької областей.
Ця подія отримала й подальший розвиток: 26 березня замість Коларівського, Люксембурзького, Молочанського й Ротфронтівського районів створено Приморський район, таким чином держава знищувала небезпечні національні територіальні осередки болгар й німців-менонітів.
А Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1939 року було утворено Запорізький сільський район до складу якого увійшли: Балабінська, Кушугумська та Мало-Катеринівська селищні ради і сільські ради: Мар’ївська, Білянська, Смолянська, Ново – Запорізька, Розумовська, Лукашівська, Широчанська, Нижнє-Хортицька, Павлівська, Бабурська, Ново-Сергіївська, Наталівська, Григорівська, Ново-Олександрівська, №1, Юльївська, Степнянська, Вільнянська, Оленівська, Веселянська, Миколай – Пільська, Августинівська, Івангородська, Ново-Олександрівська №2, Федорівська, Підгороднянська, Веселівська, Чапаїівська. (Землі було зібрано з Катеринославського та Олександрівського повітів Катеринославської губернії та Мелітопольського повіту Таврійської губернії (Веселянська волость).
Під час цієї адміністративної реорганізації, сім національних районів Запорізької області було ліквідовано, в тому числі й німецькомовних менонітів – Хортицький.
7 березня 1939 року перейменовано місто Бердянськ на Осипенково, а Бердянський район на Осипенківський район, на ім’я радянської льотчиці Поліни Осипенко.
Тож, багато назв через адміністративну роботу радянської влади втрачало історичну складову, набуваючи потрібних пропаганді сенсів.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото учасників події
