Річка Дніпро знову зацвіла: вода почала змінювати колір. Втім інтенсивність цвітіння цього року значно менше, ніж у червні торік. Щоправда екологи попереджають: рясне цвітіння ще попереду.
Фахівці Запорізького рибоохоронного патруля розповіли, що провокує та зумовлює таке явище.
Щороку влітку у дніпровських водосховищах «зацвітає» вода. Чому за останні десятиліття «цвітіння» води посилюється і як це позначається на навколишньому середовищі?
Скупчення зеленої маси у воді відбувається внаслідок розвитку різних груп планктону, зокрема ціанобактерій (або як їх ще називають – “синьо-зелених” водоростей). Ціанобактерії, подібно до водоростей фітопланктону, мають велике значення в екосистемах водойм, як початкові ланки трофічних ланцюгів та продуценти кисню. Але певні види ціанобактерій виділяють токсини, які у разі надмірного розвитку цих організмів можуть погіршити умови водного середовища. Крім того, вночі синтез кисню не відбувається. Навпаки, у нічний час великі концентрації ціанобактерій сприяють підвищеному споживанню кисню, що може призвести до явищ задухи риби. Також однією з важливих причин явищ задухи водних біоресурсів є мінлива погода, коли температурні показники змінюються надто часто (від спеки до рясних дощів).
Ціанобактерії можуть жити як у прісній і солоній воді, так і в ґрунті та навіть на снігу. Однією з головних причин поширення ціанобактерій є глобальне потепління. Середньорічна температура стає дедалі вищою, а літо – спекотнішим та тривалішим. Все це створює сприятливі умови для інтенсивного розвитку цієї групи організмів.
Другим суттєвим фактором створення скупчень ціанобактерій є уповільнена, або взагалі відсутня течія. Сьогодні ріка Дніпро – це майже цілком зарегульована водойма, на якій створено каскад водосховищ, з півночі до півдня країни. За таких умов течія спостерігається лише навесні, коли водосховищам треба позбавитись надлишку води, а влітку течія майже відсутня. Таким чином, висока температура та застояна вода створюють сприятливі умови для розвитку ціанобактерій.
Каталізатором для надмірного розвитку ціанобактерій є поживне середовище, яке створила для них людина. Громадяни використовують пральні порошки, синтетичні миючі засоби тощо, які містять фосфор і фосфорні сполуки (біогенні елементи, які є «їжею» для «синьо-зелених» водоростей).
Також на цвітіння води впливають змиви з полів, що оброблені мінеральними або органічними добривами.
У прісних водоймах літом «цвітіння» води частіше всього спричиняється синьо-зеленими водоростями та динофітовими водоростями, весною та восени – діатомовими. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі.
У воді кисню у 20 разів менше, ніж у повітрі. Отже, риба повинна весь час відшукувати місця, багаті на кисень. Для нормальної життєдіяльності рибам необхідно, щоб вміст розчиненого у воді кисню становив мінімум 3 – 4 мг/л.
Найпершим та найбільш дієвим методом боротьби із задухою є аерація – насичення води киснем та постійний контроль за станом розчиненого у воді кисню. На водних об’єктах де здійснюється вирощування товарної риби, у ставках збільшують проточність або проводять вапнування негашеним вапном.
Крім того, для боротьби із цвітінням застосовують органічні та неорганічні альгіциди або механічно видаляють водорості. З профілактичною метою у водойми вносять мікробіологічні препарати та вселяють хлорелу. Крім зазначених методів боротьби з водоростями є ще один дуже дієвий спосіб – зариблення водойм рослиноїдними видами. Такі види риб, як: товстолоб, білий амур є біологічними меліораторами водойм. Ці риби у процесі своєї життєдіяльності активно споживають водну рослинність і водорості.
